20 лютого 2016, 16:12

Вбий в собі лузера, більшого вимагай!

Днями вперше потрапив до офісу Реанімаційного пакету реформ. Там майже 2 роки працюють експерти та громадські активісти над просуванням найнеобхідніших для країни реформ.

Цього разу обговорювали законопроект 3474 "про покращення студентських профспілок". Гасло цього документу "Студентські профспілки – студентам!" трохи не відповідає тексту законопроекту, але зараз про інше.



У залі зібралися в основному молоді люди, студенти. Чи не всі вони – учасники Революції гідності. Дехто вчиться у Відкритому університеті реформ.

І ось у цьому середовищі розповсюджуються тези:

• на це немає політичної волі;

• за це немає голосів в Раді;

• це поки нереально;

• треба відштовхуватися від реальності;

• немає можливості.

І все це про речі, які цими молодими людьми ніби підтримуються: ліквідація совкових "студентських профспілок".

По суті їм на підсвідомості нав'язують думку "лузерів": ви не зможете цього зробити, тому займайтеся чимось більш реальним, наприклад, ось цим покращенням студентських профспілок. Нажаль, багато хто підхоплює ці тези про "нереальність" та "відсутність політичної волі".

І це замість того, щоб спрямовувати зусилля та активність цих молодих людей на більш рішучі кроки. На які дійсно у владі не всі здатні. І саме через це нам багато чого в цій владі не подобається.

"Немає політичної волі? До побачення! Нам такі у владі не потрібні", – ось такій позиції потрібно вчити молоде покоління. Бо інакше ніяких швидких змін в країні не відбудеться.



Більшого вимагай!

Нажаль, доводиться про це писати і говорити на другу річницю розстрілу Євромайдану. Але події лютого 2014-го мають бути справжнім уроком для усіх українців.

Згадайте, чи була у Януковича політична воля щось змінювати 18-20 лютого 2014-го? Не було. Лише геройство простих українців йти вперед попри розстріли та десятки вбитих зламали той режим.

Йти з дерев'яними щитами на автомати. У такій ситуації реально було перемогти? Сьогодні ми вже знаємо, що реально.

Героям Небесної сотні було значно складніше змінити ситуацію в країні, змінити хід історії. То чому сьогодні у теплих офісах погоджуються на щось менше через те, що в когось у владних кабінетах "відсутня політична воля"? Люди, вбивайте лузерів в собі!

Окремо хочу нагадати надихаючу промову студента Могилянки. Саме такі речі потрібно поширювати серед молоді, а не про "відсутність можливості".

Читайте: "Побороти страхи". Найкраща промова в Могилянці

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Харлан – легенда!

ЗО-ЛО-ТО! "Ми – олімпійські чемпіони!", – каже Харлан в камеру одразу після перемоги. І як же це неймовірно! Ми наздоганяли суперниць увесь поєдинок...

Fight!

Захоплююсь такими історіями! Коли все проти тебе. Коли не йде. Коли усе твоє спортивне життя та спортивна кар'єра стоять перед прірвою. Коли програєш 11-5...

Благали про допомогу – врятовані! Неймовірна історія з Херсона

Неймовірна історія з хеппі-ендом. На лівому березі Дніпра під Херсоном застрягла жінка з хлопчиком та дівчинкою. Вода поступово підіймалася, вони рятувалися на другому поверсі, на даху будинку...

Я потрапив у Херсон

Я потрапив у Херсон. Одразу зателефонував своїй редакторці Жені Моторевській, сказав, що буде репортаж з окупованого міста. Але чомусь вона такій новині від мене не зраділа...

Гол усього життя. За це і воюємо

За такі моменти ми любимо життя. Наприкінці матчу Динамо проти Евертона на поле вийшов ось цей чоловік. Він – вболівальник з Евертона. Але на поле він не вибіг, як іноді роблять фанати...

Легенди ЗСУ. Позивний "34"

Герой України танкіст Сергій Пономаренко має позивний "34" – по номеру його танка в АТО. Цю цифру "34" добре запам'ятали російські окупанти...