21 січня 2017, 20:57

2 роки останнім боям за Донецький аеропорт

Цього дня 2 роки тому у Донецькому аеропорту відбувся останній бій, живі та поранені "Кіборги" потрапили у полон.

Цілий тиждень спілкувався з тими, хто був серед останніх. Разом з "Кіборгами" наче пережив ці останні дні ДАП. Поки готую матеріал, сходив сьогодні до Володимирського собору. Там провели поминальну службу за усіма загиблими "Кіборгами". Зібралися їхні рідні та побратими.

Віталій "Лоза", 90-й батальйон 81-ї аеромобільної бригади: Дуже багато хлопців загинуло. Якщо цю дату не відзначати, то за кілька років усі забудуть, що це взагалі відбувалося. А це наша історія.

Ігор Гордійчук, Герой України: Донецький аеропорт – це символ. Як у держави символи прапор та гімн, так у військових ДАП – це символ незламності наших воїнів, незламності нашого духу, мотиватор до відродження української армії та відродження України. Нам потрібно тримати кожен метр української території. За будь яку ділянку, за яку можна було заціпитися, потрібно було чіплятися. На той момент потрібно було зламати цю орду. Показати їм, що тут такої легкої прогулянки, як в Криму, не буде, тут буде спротив на кожному метрі, що земля під ними буде горіти. Я розумію батьків, дружин, сім'ї, які втратили своїх чоловіків. Але це війна за незалежність, війна за свободу.

Анатолій Свирид "Спартанець", був в аеропорту до останнього, після полону та повернення додому заснував організацію "Серця Кіборгів": Пріоритет нашої організації – це діти загиблих. Тільки у нашій організації більше 100 дітей, організовуємо для них відпочинок. Це важливо робити, тому що діти втратили саме цінне, що у них було – своїх батьків. Для того ми і є поруч, щоб вони розуміли: Україна – це всі ми разом. І вони мають відчувати нашу опіку, щоб розуміти, що все це було не дарма.













Анатолій Свирид "Спартанець", "Кіборг"



Ігор Гордійчук, Герой України













Георгій Тука, екс-голова Луганської ВЦА















Віталій "Лоза", 90-й батальйон 81-ї аеромобільної бригади

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Харлан – легенда!

ЗО-ЛО-ТО! "Ми – олімпійські чемпіони!", – каже Харлан в камеру одразу після перемоги. І як же це неймовірно! Ми наздоганяли суперниць увесь поєдинок...

Fight!

Захоплююсь такими історіями! Коли все проти тебе. Коли не йде. Коли усе твоє спортивне життя та спортивна кар'єра стоять перед прірвою. Коли програєш 11-5...

Благали про допомогу – врятовані! Неймовірна історія з Херсона

Неймовірна історія з хеппі-ендом. На лівому березі Дніпра під Херсоном застрягла жінка з хлопчиком та дівчинкою. Вода поступово підіймалася, вони рятувалися на другому поверсі, на даху будинку...

Я потрапив у Херсон

Я потрапив у Херсон. Одразу зателефонував своїй редакторці Жені Моторевській, сказав, що буде репортаж з окупованого міста. Але чомусь вона такій новині від мене не зраділа...

Гол усього життя. За це і воюємо

За такі моменти ми любимо життя. Наприкінці матчу Динамо проти Евертона на поле вийшов ось цей чоловік. Він – вболівальник з Евертона. Але на поле він не вибіг, як іноді роблять фанати...

Легенди ЗСУ. Позивний "34"

Герой України танкіст Сергій Пономаренко має позивний "34" – по номеру його танка в АТО. Цю цифру "34" добре запам'ятали російські окупанти...