Не виправдовуйте медіакіллерство
Барабошко. Саша. Крус.
Уперше я побачив його десь у 2012 чи 2013 році. Я проводив один захід для студентів. Це були зустрічі з 10 медійниками. Журналістами, редакторами. Одним зі студентів був Крус. Тоді – студент КПІ. Мого рідного КПІ.
Уже тоді він був відомим у КПІ. Крусом. Один з тих студентів, завдяки яким реалізувались низові ініціативи.
Не знаю точно, коли він зійшовся з Петровим. "Відомим політтехнологом". Який займався медіакіллерством.
Пам'ятаєте, як кролик ганявся за Яценюком? А як велика дупа приходила на акції журналістів? А як країна отримала "тітушку"?
Це була чергова акція опозиції. Опозиції до Януковича. І ось в день акції за пару годин до початку центром Києва почав їздити БТР. З нього Дурнєв поливав усіх навколо з водяного автомата. Довго поїздити не вдалося. Обурені протестувальники заблокували машину. Аби відбити її з акції регіоналів відправили групу молодиків спортивної зовнішності. І вже за пару годин у політичному словнику України з'явилось слово "тітушки".
Скільки саме подібних акцій з дискредитації політичних опонентів організував Петров точно невідомо. З якогось моменту сам він став "відомим політтехнологом". Іноді його ще називають "чорним політтехнологом". Але, як на мене, точніше його професійні досягнення передає термін "медіакіллерство". Його команда не вбиває людей фізично. Вони "просто" знищують репутацію людей у публічній площині. Вбивають медійно.
І от до цієї команди приєднався Крус. Напевно, це було драйвові і весело. А ще приносило гарні і легкі гроші.
Якщо згадувати кампанії, в яких він брав участь в команді Петрова, то одразу постають вибори в Одесі. тоді він був "Супер Маріо".
Сашко Барабошко в образі "Супер Маріо"
Смішно? Комусь дуже смішно. Абаржаться.
Не смішно стає, коли вдуматись у слова Сашка. Ось ці:
- Я займаюсь політичним PR з 2012 року. І працював з дуже жорсткими, просто "адовими" політиками. Справа лишень у тому, що це була непублічна робота. А вибори в Одесі були публічними. Тому багато хто мені ними дорікає. Якби ж вони знали, якими речами я займався до цього, то маска Маріо здалася б їм анекдотом.
ЧИТАЙТЕ: Хто такий KrusKrus і чому у 25 років він став радником міністра інформполітики
"Якби ж знали". Тепер знають. Знають трохи більше. І вже не так смішно...
На фоні чергової акції з медіакіллерства виникає запитання до захисників Сашка: чому ви виправдовуєте людей, які займаються медіакіллерством? Нехай навіть люди займаються цим у вільний від виконання добрих справ час. Але чи можна виправдовувати медіакіллерство?
Можна сперечатись, чи не завелика застава для Сашка на фоні інших корупціонерів, які крали мільярдами. І тут дійсно є підстави для запитань до прокурорів та правоохоронної системи в цілому. Але, народ, є конкретні статті кримінального кодексу, які гарні хлопці порушили. І вони мають відповідати за свої вчинки. Уже не маленькі.
І так. Покарання мають понести замовники "секс-скандалу" з фракції БПП у Верховній Раді. Але, на скільки я розумію, вони вибачились вже на наступний день після скандалу. Покаялись. І щось мені підказує, що їх вибачили. Під чесне слово, що більше такого не повториться. Ніколи-ніколи.
Чи будуть вони після цього витягувати Петрова з компанією? Навряд чи. Але це не означає, що група Петрова понесе відповідальність. Їхні професійні навички можуть знадобитись ще не одному впливовому політику в країні. Он скоро в нас офіційно стартують чергові вибори. А потім ще одні. Та й конкурентів на високі посади теж потрібно комусь збивати.
Сподіваюсь, що з історії Сашка молоді блогери зроблять висновки. І висновки такі: краще займатись гарними справами, а не бігти за легкими грошима, спокійніше буде жити.
PS Іронія долі. Крус став відомим на всю країну завдяки своїм стрімам з Євромайдану. Його затримали на 5-ту річницю тих подій...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
