Гра на випередження: як судді замість перевірки тікають у почесну відставку

Перевірка на доброчесність та професійність, яку має пройти кожний український суддя, розпочалася ще у 2016 році й триває досі. Основною причиною, чому ця процедура триває вже скільки років, став розпуск попереднього складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів у 2019 році та "пауза" в 4 роки до призначення нового складу ВККС.

У листопаді 2023 року ВККС все ж відновила проведення кваліфікаційного оцінювання, за результатами якого суддя може бути визнаний таким, що відповідає займаній посаді, або ж звільнений.

Саме реальна перспектива втрати суддівського статусу стала для багатьох служителів Феміди потужним стимулом не до проходження оцінювання, а до пошуку альтернативних шляхів його уникнення. Одним із таких шляхів усе частіше стає подання заяви про відставку – ще до того, як ВККС поставить остаточну крапку в оцінюванні доброчесності та професійності конкретного судді.

Нагадаємо, суддя, який має щонайменше 20 років стажу, має право піти у відставку. Така відставка є фінансово вигідною: суддя отримує щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 50% винагороди чинного судді на аналогічній посаді. За кожен рік роботи понад 20 років ця сума зростає ще на 2%. Окрім цього, при виході у відставку виплачується одноразова допомога – три місячні суддівські винагороди за останньою посадою.

Простими словами, суддя, який перебуває в процедурі кваліфікаційного оцінювання, може "дотягнути" до необхідної вислуги років і подати заяву про відставку саме тоді, коли оцінювання входить у вирішальну фазу. Найчастіше це відбувається після отримання виклику на співбесіду у ВККС або ж після того, як стає відомо про висновок Громадської ради доброчесності.

У результаті кваліфікаційне оцінювання щодо такого судді припиняється, а замість перевірки він отримує статус судді у відставці з усіма передбаченими законом гарантіями.

За нашими даними, станом на січень 2026 року Вища кваліфікаційна комісія суддів припинила кваліфікаційне оцінювання 729 суддів. У переважній більшості підставою для цього стали рішення Вищої ради правосуддя.

Однією з суддів, щодо якої кваліфікаційне оцінювання досі не завершене, є суддя Дарницького районного суду міста Києва Ірина Цимбал. Її ім'я добре відоме з часів Революції Гідності: у січні 2014 року вона ухвалювала рішення про взяття під варту учасників Євромайдану за відсутності доказів їхньої протиправної поведінки, а також позбавляла водійських прав людей, яких безпідставно звинувачували у невиконанні вимог інспекторів ДАІ.

У березні 2018 року Вища рада правосуддя тимчасово відсторонила Ірину Цимбал від здійснення правосуддя та направила її до Національної школи суддів для проходження навчання з подальшим кваліфікаційним оцінюванням. Суддя навчання пройшла і до оцінювання приступила, однак не набрала необхідної кількості балів за практичне завдання. У березні 2019 року ВККС визнала її такою, що не відповідає займаній посаді, та передала матеріали до ВРП.

Дисциплінарна палата ВРП тоді дійшла висновку про необхідність звільнення судді, однак у лютому 2021 року сама Вища рада правосуддя скасувала це рішення й відмовилася звільняти Ірину Цимбал. У результаті вона повернулася до здійснення правосуддя, попри те, що питання її професійної відповідності фактично не вирішили. Додатковий резонанс викликала й поведінка судді поза межами здійснення правосуддя. Зокрема, на своїй сторінці у Facebook Ірина Цимбал поширювала символіку комуністичного тоталітарного режиму, а на засіданні у ВРП публічно заявила, що війна в Україні нібито розпочалася лише у 2022 році.

Оскільки кваліфікаційне оцінювання судді так і не було завершене, логічним наступним кроком мали б стати повторне тестування та співбесіда. Натомість 30 грудня 2025 року Ірина Цимбал подала заяву про звільнення у почесну відставку. Формально Вища рада правосуддя має можливість зупинити її розгляд і зобов'язати суддю завершити кваліфікаційне оцінювання. Чи буде користуватися цим механізмом – питання відкрите, з огляду на вже сформовану практику ВРП.

Водночас Ірина Цимбал – не єдиний приклад. Далі йтиметься про суддів, яким уже вдалося скористатися цією можливістю та піти у відставку до завершення кваліфікаційного оцінювання – без фінального висновку щодо їхньої доброчесності та професійності.

Чередніченко Наталія Петрівна



У січні 2024 року Вища рада правосуддя звільнила у почесну відставку суддю Голосіївського районного суду міста Києва Наталію Чередніченко.

Суддя стала відомою ще у 2014 році через рішення щодо учасника Автомайдану Вадима Мазура. Тоді Чередніченко позбавила його водійських прав на три місяці, визнавши винним у нібито невиконанні вимоги працівника ДАІ про зупинку на перехресті вулиць Богатирської та Полярної – у день поїздки Автомайдану до резиденції Віктора Януковича в Межигір'ї. Рішення було ухвалене без належного з'ясування обставин справи, встановлення факту вчинення правопорушення та дослідження доказів вини особи.

Як зазначала Громадська рада доброчесності у своєму висновку, це був не єдиний епізод, що викликав сумніви щодо доброчесності судді. Зокрема, Наталія Чередніченко розглядала цивільну справу, стороною в якій був її рідний брат, та ухвалила рішення на його користь.

Попри 13 дисциплінарних скарг, які так і не були розглянуті ВРП, а також дві неявки судді на кваліфікаційне оцінювання, формально пояснені станом здоров'я, Вища рада правосуддя все ж проголосувала за її почесну відставку. Рішення ухвалили за кілька днів до моменту, коли суддю могли б звільнити за результатами незавершеного кваліфікаційного оцінювання, і фактично гарантувало їй довічне грошове утримання.

Втім, навіть отриманих виплат виявилося недостатньо. За 2024 рік Наталія Чередніченко отримала 842 797 грн довічного грошового утримання, після чого звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом про його перерахунок.

Іваніна Юлія Вікторівна



Ще одну суддю, рішення якої стосувалися учасників Революції Гідності, Вища рада правосуддя звільнила у почесну відставку в жовтні 2024 року. Йдеться про суддю Дніпровського районного суду міста Києва Юлію Іваніну.

Під час подій Революції Гідності Іваніна ухвалила низку рішень щодо учасників протестів. Зокрема, вона обирала запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо людей, які брали участь у масових акціях 19 січня 2014 року на вулиці Грушевського та 18 лютого 2014 року на вулиці Інститутській.

Крім того, у січні 2014 року суддя позбавляла учасників Майдану водійських прав і притягувала їх до адміністративної відповідальності за поїздки до резиденції Віктора Януковича в Межигір'ї. Вже після ухвалення спеціального закону у лютому 2014 року ці ж люди були звільнені нею від відповідальності.

Згодом суддю Іваніну саму притягнули до дисциплінарної відповідальності: її на два місяці відсторонили від здійснення правосуддя з позбавленням доплат, направили до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації та зобов'язали пройти кваліфікаційне оцінювання. Його вона так і не завершила. Попри це, Вища рада правосуддя не стала чекати на остаточний результат процедури у ВККС і ухвалила рішення про її почесну відставку.

У рік звільнення у відставку наприкінці 2024 року суддя отримала 390 184 грн вихідної допомоги та 142 648 грн довічного грошового утримання. Водночас уже в грудні вона звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом, щоб їй надали довідку про розмір суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання. Згодом екссуддя також подала окремий позов з вимогою виплатити їй матеріальну допомогу на оздоровлення за 2021-2024 роки у збільшеному розмірі.

Шереметьєва Людмила Антонівна



Сотні тисяч гривень замість можливого звільнення отримала й суддя Солом'янського районного суду міста Києва Людмила Шереметьєва.

Якби суддя не подала заяву про відставку, ВККС могла б рекомендувати її звільнення за результатами кваліфікаційного оцінювання. Підставами для цього були численні сумнівні епізоди у професійній діяльності судді, а також три висновки Громадської ради доброчесності (1, 2, 3). Втім, Шереметьєва подала заяву про звільнення у відставку ще до завершення процедури оцінювання.

Суддя стала широко відомою завдяки резонансному рішенню у справі за позовом політика Геннадія Корбана до громадського активіста та захисника Протасового Яру Романа Ратушного. Рішенням суду Ратушного зобов'язали спростувати майже всю оприлюднену ним інформацію щодо намірів забудови зеленої зони в Києві, а також стягнули з нього 100 тис. грн витрат на правову допомогу. У березні 2023 року апеляційний суд скасував це рішення. До цього моменту інтереси Романа Ратушного в суді представляли його батьки, оскільки сам активіст загинув, захищаючи Україну.

Інший резонансний епізод, пов'язаний із діяльністю судді Шереметьєвої, стосується справи щодо обрання запобіжного заходу колишньому голові Державної фіскальної служби Роману Насірову. Саме ухвалене нею рішення унеможливило застосування запобіжного заходу, попри те, що дії посадовця могли завдати державі збитків на суму понад 2 млрд грн.

Після звільнення у відставку екссуддя звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання. За 2024 рік його розмір становив 1 117 881 грн.

Максюта Жанна Іванівна



Механізмом почесної відставки для уникнення завершення кваліфікаційного оцінювання користуються не лише судді місцевих судів. Аналогічну практику застосовують і судді апеляційної інстанції. Однією з таких є суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області Жанна Максюта, яка змогла піти у відставку до завершення передбачених законом процедур.

Ще у 2018 році ВККС за результатами кваліфікаційного оцінювання визнала Жанну Максюту такою, що не відповідає займаній посаді та рекомендувала її звільнення. Втім, Вища рада правосуддя тоді фактично проігнорувала рекомендації ВККС, відхиливши більшість із них і відмовившись звільняти суддю.

У подальшому до діяльності судді виникли нові питання. Зокрема, у деклараціях за 2021 та 2022 роки були суттєві розбіжності між задекларованими доходами чоловіка судді та його офіційними доходами – понад 400 тис. грн у 2021 році та понад 1 млн грн у 2022 році. Такі обставини можуть свідчити про наявність дисциплінарного проступку, а зроблені умисно – містити ознаки адміністративного або навіть кримінального правопорушення.

Під час поновленої процедури кваліфікаційного оцінювання суддя не дійшла до фінального етапу. На чергове засідання ВККС вона не з'явилася, пославшись на стан здоров'я та подану заяву про відставку. До цього Максюта просила відкласти засідання, пояснюючи це тим, що висновок Громадської ради доброчесності потрапив до спаму, через що вона нібито не встигла надати свої пояснення.

У лютому 2025 року ВРП ухвалила рішення про звільнення Жанни Максюти у відставку. Доповідачем у цій справі виступав колишній член ВРП Віталій Саліхов, який раніше неодноразово підтримував відставку суддів із сумнівною репутацією або ініціював звільнення у випадках, що викликали обґрунтовані запитання.

Після звільнення у відставку екссуддя, за вже усталеною практикою, звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.

Курило Ліана Володимирівна



Раніше ми вже звертали увагу на діяльність судді Ліани Курило під час подій Революції Гідності. У 2014 році вона входила до складу колегії суддів, яка підтримала заборону на встановлення агітаційних наметів партії "Свобода" у місті Барвінкове Харківської області. Суд обґрунтував таке рішення "правом мешканців міста на відпочинок". Під час співбесіди у ВККС, відповідаючи на запитання про те, яким чином така заборона відповідала вимогам Конституції України, суддя не надала жодних пояснень.

Чоловік Ліани Курило також є суддею у відставці. У період з 2005 по 2015 роки подружжя стало власниками житлового будинку, чотирьох квартир і чотирьох автомобілів. Суддя пояснювала походження цього майна заощадженнями із зарплат. Втім, ці пояснення не зняли сумнівів у її доброчесності, у зв'язку з чим Громадська рада доброчесності затвердила висновок.

За результатами співбесіди Вища кваліфікаційна комісія суддів визнала Ліану Курило такою, що не відповідає займаній посаді. Однак Вища рада правосуддя відмовилася звільняти суддю, попри висновок ВККС.

Після цього суддя подала заяву про почесну відставку. У 2019 році її звернення залишили без розгляду, однак уже у 2024 році Вища рада правосуддя звільнила її у відставку з правом на довічне грошове утримання.

За два останні місяці 2024 року його розмір склав 301 190 грн. Водночас у квітні 2025 року екссуддя звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.

Заяць Олександр Володимирович



Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Олександр Заяць ухвалив рішення, яким під час Революції Гідності обмежив право на мирні зібрання, однак це не завадило його подальшій відставці.

Під час подій Євромайдану суддя заборонив Чернігівській обласній організації політичної партії "Демократичний Альянс", а також іншим організаторам мирних акцій встановлювати малі архітектурні форми та використовувати звуко- і кіноапаратуру на тодішній Красній площі в Чернігові та на прилеглих вулицях.

Попри очевидне обмеження конституційного права на мирні зібрання, дисциплінарної відповідальності суддя не поніс: Вища рада правосуддя не притягнула його до відповідальності у зв'язку зі спливом установленого законом строку.

За результатами кваліфікаційного оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів визнала Олександра Зайця таким, що відповідає займаній посаді. Водночас через висновок Громадської ради доброчесності суддя мав пройти співбесіду з пленарним складом ВККС.

Завершити цю процедуру так і не вдалося. Після формування нового складу ВККС у червні 2023 року та відновлення кваліфікаційного оцінювання Вища рада правосуддя у грудні 2023 року ухвалила рішення про звільнення судді у відставку, що фактично закрило питання оцінки його доброчесності та професійності.

Голяшкін Олег Володимирович



Не менше запитань виникає і до доброчесності екссудді Шостого апеляційного адміністративного суду Олега Голяшкіна. Раніше ми звертали увагу на те, що у деклараціях за 2015-2016 роки він не зазначив дві квартири, розташовані поблизу Києво-Печерської лаври. Це дозволило судді претендувати на службове житло від держави. За таких обставин дії судді могли містити ознаки кримінального правопорушення, однак кримінальне провадження було закрите після відповідного рішення Конституційного Суду.

Окрім цього, Олег Голяшкін не зміг пояснити походження 100 тис. доларів готівкою, які детективи НАБУ виявили під час обшуку. Суддя також відомий невдалою спробою потрапити до складу нового Верховного Суду: він не пройшов конкурс, отримав висновок Громадської ради доброчесності та фігурував у журналістських розслідуваннях, пов'язаних із кримінальним провадженням, в якому йому вручили підозру.

Попри ці обставини, Вища рада правосуддя дійшла висновку про можливість звільнення судді у відставку з правом на довічне грошове утримання. При цьому щодо Олега Голяшкіна у ВРП накопичилася значна кількість скарг: частину з них попередній склад Ради фактично залишив без реакції, а новий склад так і не розглянув по суті.

У підсумку за два останні місяці 2024 року екссуддя отримав 246 122 грн довічного грошового утримання. Уже в грудні він звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.

Карнасевич Ганна Іванівна



Нерозглянута Вищою радою правосуддя дисциплінарна скарга не стала перешкодою для звільнення у відставку судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області Ганни Карнасевич. На момент ухвалення цього рішення щодо судді вже було призначене кваліфікаційне оцінювання, однак у зв'язку з відставкою його проведення припинили.

Ганна Карнасевич відома систематичним затягуванням розгляду справ та ухваленням рішень про звільнення від відповідальності водіїв у стані алкогольного сп'яніння. У 2021 році, коли йшлося щонайменше про 27 таких справ, після скарги юристів Фундації DEJURE Вища рада правосуддя притягнула суддю до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани з позбавленням доплат. Згодом це стягнення пом'якшили до попередження.

Попри дисциплінарне стягнення, суддя й надалі звільняла водіїв від відповідальності, зокрема, передавала їх на поруки трудовим колективам.

Окрім цього, у висновку Громадської ради доброчесності за 2019 рік зафіксовано численні порушення під час заповнення суддею декларацій, а також відсутність належного підтвердження джерел походження її майна.

Після звільнення у відставку лише за період з липня по грудень 2023 року екссуддя отримала 405 745 грн довічного грошового утримання. Надалі вона звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про його перерахунок. На підставі ухваленого судового рішення Ганна Карнасевич наразі отримує щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 88% винагороди чинного судді.

Маринчак Нінель Євгенівна



Окремої уваги заслуговує діяльність екссудді Вищого адміністративного суду Нінель Маринчак, рішення якої неодноразово викликали суспільний резонанс, зокрема у справах щодо суддів, причетних до переслідування учасників Революції Гідності.

Нінель Маринчак брала участь у конкурсі до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, однак згодом припинила участь у ньому. Причиною назвала погіршення стану здоров'я. У результаті суддя упродовж 2017-2024 років перебувала у штаті суду, фактично не здійснюючи правосуддя, отримавши за цей період 5 726 320 грн заробітної плати з державного бюджету.

Після переведення до Шостого апеляційного адміністративного суду Маринчак пропрацювала близько пів року, після чого подала заяву про звільнення у відставку.

Маринчак входила до складу колегії суддів, яка визнала незаконним та скасувала подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів щодо звільнення судді Дарницького районного суду міста Києва Ірини Набудович. Остання у 2014 році постановила рішення про тримання під вартою учасника акцій протесту на Майдані.

Крім того, Нінель Маринчак фігурувала у справах, пов'язаних із захистом судді Олени Царевич, щодо притягнення її до відповідальності за рішення часів Революції Гідності. Окремо у деклараціях судді виявили недостовірні відомості.

Попри висновок Громадської ради доброчесності та те, що суддя не пройшла процедуру кваліфікаційного оцінювання, Вища рада правосуддя звільнила Нінель Маринчак у почесну відставку.

За два останні місяці 2024 року екссуддя отримала 301 265 грн довічного грошового утримання. Уже в грудні вона звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом про перерахунок.

Зоркіна Юлія Володимирівна



У липні 2024 року Вища рада правосуддя звільнила у відставку суддю Харківського окружного адміністративного суду Юлію Зоркіну – одну з суддів, яка обмежувала право на мирні зібрання під час Революції Гідності. У 2014 році вона ухвалила щонайменше три рішення про заборону проведення таких акцій.

Ще у 2018 році Вища кваліфікаційна комісія суддів визнала Зоркіну такою, що не відповідає займаній посаді, однак ВРП тоді відмовилася її звільняти. Після відновлення кваліфікаційного оцінювання у червні 2024 року суддя скористалася правом на відставку до завершення процедури.

За традицією екссуддя звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про перерахунок довічного грошового утримання.

****************************

Чи можна зупинити практику, за якої судді уникають кваліфікаційного оцінювання, подаючи заяви про почесну відставку? Так – за умови узгоджених дій органів суддівського врядування та законодавчої волі.

Правова позиція для цього вже сформована. Велика Палата Верховного Суду наголошувала, що право на відставку не може використовуватися як спосіб уникнення звільнення з інших підстав. Водночас чинне законодавство не дозволяє зупиняти розгляд заяви про відставку у випадках незавершеного кваліфікаційного оцінювання або висновку ГРД.

Наслідки цієї прогалини є цілком практичними. ВРП уже розглядає заяви про відставку суддів Марини Бояринцевої та Ірини Татаурової, попри те, що обидві наразі проходять кваліфікаційне оцінювання. Якщо ці кейси завершаться відставкою, вони лише посилять небезпечну тенденцію.

Запровадження механізму зупинки розгляду заяв про відставку до завершення кваліфікаційного оцінювання або за наявності висновку ГРД могло б істотно обмежити такі зловживання. Без цього почесна відставка й надалі залишатиметься інструментом уникнення перевірки, а не заслуженим завершенням суддівської кар'єри.

Завершення кваліфікаційного оцінювання для всіх суддів без винятку – необхідна умова відновлення довіри до судової влади та реального очищення системи.

Над статею працювали: юристки ВО "Автомайдан" Анна Борисенко, Вікторія Петришин

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.