Євген Бистрицький Доктор філософських наук, професор, завідувач відділом Інституту філософії НАН України ім. Г.С. Сковороди

ЗРОЗУМІТИ І НІКОЛИ НЕ ВИБАЧАТИ

06 листопада 2018, 08:05

Почалось. Почалось з пересторог громадянському суспільству – громадським активістам і журналістам – щодо його рішучоі вимоги до "всієї влади", включаючи і президентську гілку, віднайти замовника вбивства Катерини Гандзюк. Адже, взагалі, підказують нам, внаслідок різних обставин можуть і не знайти кінцево винного. Навіть, як блазні, вказують на нерозкрите досі вбивство Кеннеді. Нас застерігають, що не треба ставити умови владі, оскільки це небезпечна грань дестабілізації країни у відомих важких умовах війни і невизначеностей передвиборчого процесу. Почалась зворотня реакція на смерть активістки, яка висвітлила летальні загрози післямайданній демократії.

Загибель Катерини – це останній рубіж, за яким владі треба дати чесну відповідь громадськості за всі переслідування активістів, за безкарне насильство, за всі нерозкриття замовників і визнати, нарешті, всі недоліки корумпованості побудови системи влади після Майдану. Це, безумовно, критично в умовах виборів, що наближаються. Це критично для краіни в умовах війни. Це критично для ще можливого збереження образу країни в очах Заходу. Тому у влади зараз є лише один вихід – знайти мінімально консолідовану позицію, щоб визнати все це і спробувати зробити певні кроки у розв'язанні встього вузла проблем, пов'язаних з її корумпованістю. Це дуже складно. Втім, вихід є.

Дві головних складові держави і суспільства – влада, центральна і на місцях, та громадянське суспільство самі по собі не здатні цього зробити – знайти вихід. Перша – особливо ВР і адміністрація – віддалилась від громадян за роки після Майдану. Мовчанням, законодавством проти активістів (е-деклараціі), бездіяльністю у розслідуваннях та, фактично, потуранням переслідуванням, нападам і, кінцево, вбивствам громадських діячів у регіонах, ця влада побудувала стіну між собою і громадянським суспільством, незважаючи на спроби уряду підтримувати експертний діалог. Друге, громадянське суспільство, підтримуване у його антикорупційних зусиллях переважно західними партнерами країни, було вимушено радикалізуватись у своїх зусиллях проломити стіну бездіяльності і потурання.

Вихід – у чесному визнанні помилок керівництвом країни, у ясному розумінні необхідності відновлення і зміцнення діалогу між всіма гілками державної влади і громадянським суспільством.

Ясно, що це був би рішучий крок, який впирається у зміну всієї системи стосунків між представниками владних верхівок в центрі і регіонах та громадянами. Ясно, такий крок зачіпає складні питання реформи дійсних підвалин, ключових сфер живлення корупції. Це відділення бізнеса від політики, тобто прозора і піддвітна форма їх взаємодіі під контролем суспільства. Це деолігархізація і демонополізація економіки. Це, нарешті, вирішення питань роздержавлення сектору держпідприємств тощо. Ці завдання, фактично поставлені революцією Майдана, або зовсім не виконуються владою, яка є, не забуваємо це, після-майданною, або робиттся все, що пролонгувати, відтягнути рішучі реформи.

Так вбивство Катерини Гандзюк сконцентрувало у собі як всі негідні риси післямайданноі влади, так і відкриває очі громадян на корінні проблеми реформ, заради яких наше суспільство понесло великі жертви.

Тому непокарання злочинців, винних у єдиному випадку смерті Катерини, – це зрада загиблоі сотні героів Майдану, тих, хто відстоював і відстоює нашу незалежність на сході краіни. Це рубіж, за яким майорить системна зрада справи Майдану – в першу чергу відповідальною владою, і не в останню всіма нами. Якщо на цей раз знову попустимо. Ми маємо це розуміти і ніколи не вибачати.

Безумовно, в передвиборчих умовах сьогоднішній рубіж та протиріччя у стосунках між діючою владою і громадянським суспільством будуть використовувати їі політичні супротивники і популісти.

Втім, коло державних і суспільних проблем, що їх висвітлює загибель Катерини, настільки значуще для всіх нас, що будь-яку спробу політичноі спекуляціі на ній не можна ані простити, ані допустити.

Ми – на рубіжі. Шлях – лише вперед.

Коментарі — 1
Leonid Lugoviy _ 06.11.2018 08:42
IP: 35.235.229.---
Від цієї точки починається боротьба на смерть. Відступати нема куди ні суспільству, ні корумпованій олігархічній владі. І в обох сторін серйозні союзники. В оліхархату під боком потужний локомотив корупції – росія. В суспільсва США, мета яких знищити цей локомотив. Хто в фіналі виграє, передбачити не важко.
Корупція1189 Україна та Європа973 Aтака Путіна1136 Уряд реформ353 Свобода слова556
ОСТАННІ ЗАПИСИ
Арсен Аваков

МВС України впроваджує перший мотиваційний іпотечний пакет – як основу чесної та гідної служби

Іван Крулько

Президентський злам-2

18
Ігор Попов

Необхідно дати реальну можливість трудовим мігрантам голосувати на виборах

5
Ігор Луценко

Про науку соціологію і суд

Віктор Уколов

Нові опитування свідчать про стагнацію позиції

Сергій Лямець

Коболев готовится получить новые миллионы. Что стоит за планами убрать правление ''Нафтогаза''

3
Тетяна Чорновол

Портнов іменем України буде вирішувати чи законно конфіскували активи Януковича

Ірина Федорів

Самопроголошений голова Коцюбинського вивів бюджетні мільйони аферистам. Де правоохоронці? Де держава?

11
Юрій Мірошниченко

Маю надію, що рівень політичної культури в Україні зростатиме!

2
Юрій Луценко

Закликаю творити перемоги і пишатися перемогами один одного

АВТОРИЗАЦІЯ І ВХІД ДЛЯ АВТОРІВ


УвійтиСкасувати
Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter