31 березня 2011, 15:25

Що символізують Спритко та Гарнюня?

Спритних і гарних чи лохів та лахудр?

Символи України "Спритко та Гарнюня" представлятимуть Україну у світі – так повідомили недавно представники Міністерства Закордонних Справ України. Оскільки це символи, то що вони символізують?

Коли символ відноситься до цілої країни, він символізує або національний архетип (самоідентифікацію), який потрібно пояснювати іншим, або сформовану структуру зовнішньої ідентифікації, яка походить з сучасної медіареальності. Щоб сформувати щось нове, потрібні інноваційні підходи і спеціальні зусилля в медіареальності.

Українська влада зафіксувала проблему – Україну не знають у світі. Отже українська влада чітко знала – символи за кордоном не будуть ідентифікувати з українськими архетипами, їх будуть ідентифікувати з символікою медіареальності, в якій існує "медіареальна Україна".

Що таке Спритко та Гарнюня в медіареальності Заходу?

Як сприймається Спритко за кордоном?

Спритко сприймається як п'яниця, злодій і розбишака.

Просування символіки п'яниці в медіареальності здійснив Луценко своїм скандалом в аеропорту Франкфурта.

Просування символіки злодія найбільш вдало здійснили Павло Лазоренко (накрав і був засуджений не вдома, а за кордоном), Ігор Бакай (накрав, втік і не засуджений).

Просування символіки розбишаки в негативному сенсі здійснив український Парламент в день ратифікації харківської угоди.

Зверніть увагу, ми зараз говоримо не про реальність цих скандалів, не про те, наскільки вони мають під собою основу, а про їх медіареальність.

Тоді чому ж Спритко? А тут і відкривається архетипічна структура ідентифікації сучасної української бізнесової та політичної еліти. Ти можеш робити що завгодно, діяти аморально і порушувати закон, як заманеться, головне при цьому бути спритним і не понести покарання.

Подивіться на перелічені казуси. Луценко потрапив в скандал і дома не поніс покарання. Лазоренко потрапив у скандал і дома не поніс покарання. Ігор Бакай потрапив у скандал і не поніс покарання. Розбишаки в Парламенті не понесли покарання.

Отже бути аморальним і спритним це головна бажана якість українця. Тепер ви розумієте, чому так архетипічно важливо, щоб екс-президент, який замовив Гонгадзе, теж не поніс покарання. Ми маємо справу з дуже спритними людьми, які пишаються своєю спритністю.

Як приймається Гарнюня за кордоном?

Гарнюня сприймається як наймичка, норовлива та повія.

Символіку наймички просувають українські дівчата, які наймаються на непрестижні та низькооплачувані роботи.

Символіку норовливої просувають всі українські дівчата за кордоном, які в сучасних умовах не є лагідними і покірними, а є незалежними, з феміністичними заморочками, "собі на умі" та користолюбними.

Символіку повії просувають українські проститутки за кордоном. Причому є повії-наймички (ті, хто вийшли заміж за багатих для надання їм сексуальних послуг в тривалій перспективі, це так звана легальна та легітимна проституція) та вільні повії, тобто звичайні шльондри.

Тоді чому ж все-таки Гарнюня? Хіба краса є наслідком зусиль, наснаги, довгих страждань та визнаного успіху? Краса українських дівчат це єдина їх перевага, що дана їм від природи. Щоб бути красивими, вони нічого не докладають. І нехай вас не вводить в оману ні макіяж, ні косметика, бо, по-перше, цим красу не зробиш, а, по-друге, це не потребує ні особливих зусиль, ні наявності визнаного успіху. Тобто рекламувати в світі красу української дівчини це так само, як Росії рекламувати в світі ту обставину, що в неї є газ та нафта – заслуг в цьому ніяких.

Що таке Спритко та Гарнюня з точки зору архетипів?

Ну добре, скажете ви – іноземці не можуть зрозуміти всю геніальність та проривну спроможність символів "Спритка та Гарнюні". Але ці символи можуть бути чітко ідентифіковані всередині країни на основі літературних архетипів. Давайте поглянемо на ці архетипи.

Архетип сильний тим, що він закладається на рівні символу. Не має значення, позитивно ви сприймаєте архетип, чи негативно, критично чи некритично, він проникає в вашу свідомість і стає основою поведінкових реакцій.

Ми візьмемо найбільш відомі архетипи української літератури, тобто такі, які знають навіть ті, хто не вчився на відмінно.

Як сприймається Спритко в українській свідомості?

Перш за все, це звичайно Котигорошко – образ богатиря, спритного, стійкого і кмітливого. Чому з усіх його гараздів вибирається тільки спритність? Мабуть це веління часу, воля сліпих вождів та приклади удаваних героїв.

Літетарурний архетипаж-ідентифікатор для українського чоловіка це козак, тобто п'яниця і розбишака. Саме такими козаки романтизуються в повісті Гоголя "Тарас Бульба". Саме ці риси проявляють багаті і владні українські чоловіки за кордоном.

Вибір українського чоловіка це вибір між спритним Чортом та спритним ковалем Вакулою. Так сталося, що працьовитого коваля в українській свідомості сьогодні переміг Чорт. Спритний Чорт – ось ідеал українського чоловіка сьогодні.

Водночас злодійство чи крадіжки ніколи не романтизувалися в нашій масовій літературі. Проте ці архетипажі присутні в російській літературі і в пізньому радянському кіно. "Вор в законе" – це злодій всередині маргінальної системи, який настільки спритний, що недосяжний для легальної соціальної системи.

Як сприймається Гарнюня в українській свідомості?

Перший архетипічний персонаж для української дівчини, викохується зі школи – саме в той момент, коли будь-яка школярка читає поему "Наймичка" Тараса Шевченка. Наймичка це основоположний архетип жінки в українській культурі, стверджений у Шевченка: "А сестри! сестри! Горе вам, . Мої голубки молодії, . Для кого в світі живете? Ви в наймах виросли чужії, . У наймах коси побіліють, . У наймах, сестри, й умрете".

Другий персонаж, архетипічний для української культури, це Оксана, норовлива "гарнюня", яка ще до весілля крутить Вакулою, як сама того хоче. Причому, якщо брати весь ряд гоголівських персонажів, то можна сказати ще більш точно. Оксана – це Солоха в молодості. Спочатку вона крутить норовом з Вакулою, а потім після весілля, коли вже стане справжньою відьмою, зраджуватиме йому з Чортом. Відтак Спритко і Гарнюня це спроба поєднати опозиції: Спритко (спритний Вакула і спритний Чорт) і Гарнюня (гарна Оксана і гарна Солоха).

Третій персонаж це шльондра, яка опоетизована своєю стражденністю в українській літературі. Звичайно це шевченківська Катерина. "Кохайтеся, чорнобриві, Та не з москалями, Бо москалі – чужі люде, Роблять лихо з вами." Тобто, коли дівчата їдуть за кордон кохатися, а не в Росію, то вони фактично виконують заклик Шевченка.

Варіант антиперсонажу – Маруся Чурай, яка не є наймичкою, не є норовливою, не є шльондрою. Результат – стражденне і нещасне кохання. Варіант антиперсонажу – образ закоханої інтелектуалки-патріотки в романі Забужко "Польові дослідження з українського сексу". Рузультат – стражденне і нещасне кохання.

Позитивного жіночого масово відомого архетипічного персонажу, який би можна було контекстувати символу "Гарнюні", в українській літературі не існує.

А тепер скажіть, тільки чесно. Ви, чоловіки та жінки, хлопці та дівчата, дідусі та бабусі – хочете, щоб вас на Заході уявляли собі як Спритко та Гарнюню? Що це вам дає сьогодні, які нові ідеали створює, які перспективи пропонує?

Я в жодному разі не з тими, хто вважає себе спритними та гарними. Бо якщо вони "Спритки і Гарнюні", то тоді ми – "Лохи та Лахудри". Але так не має бути. Ми заслуговуємо право на принципово інші символи – позитивні, сучасні та перспективні.

Деімперіалізація проти денацифікації: нариси проти російського імперіалізму

Україна досі не має свого дискурсу перемоги. При цьому росія не просто просуває свій дискурс денацифікації у світі, але його навіть, хоч і в негативному контексті, використовують в Україні...

Що таке рашизм?

Рашизм став уже називним для політики, що проводить Росія з моменту розпаду СРСР. Що таке рашизм? Онтологія рашизму Рашизм суть англомовний варіант "росіянізму", вперше як термін вжитого Олександром Герценом у романі "Минуле і думи"...

Одинадцять фронтів

Спроба помислити війну як певні напрямки завзятої активності, гідної наполегливості та роботи задля перемоги. У війні можна виділити 11 фронтів...

Війна та прєдєли

Зазвичай війну розуміють як продовження політики іншими засобами до екзистенційних меж (великих руйнувань, масової загибелі) і отримання в результаті цього екзистенційних переваг – світу, який краще довоєнного, хоча б з точки зору однієї зі сторін...

Звернення до мислячих людей світу

Тарас Бебешко: Війна, що її підло розпочав агресор, показала інерційність і повільність практично всіх міжнародних інституцій, системи міжнародного права – сучасної архітектури світу загалом...

Вперед до після перемоги!

Сьогодні у більшості українців накопичилося безліч припущень, які свідчать про неадекватні стратегічні уявлення. У чому смисл війни Росії проти України? Не вказуваний в російській пропаганді смисл, не той, який ми проговорюємо в українській пропаганді, а дійсний? Чому ми думаємо, що українці можуть стояти на смерть за свій смисл війни, а росіяни не можуть стояти на смерть за свій смисл війни, хай би навіть Росії довелося зазнати повного краху чи знищити разом з собою весь світ? Чому ми думаємо, що воювати можна лише з високим моральним духом? Хіба смертельна агонія дає меншу мотивацію у війні, ніж високий моральний дух? Чому ми думаємо, шо допомога Заходу означає, що він зацікавлений у швидкій перемозі України? Що з того, яку допомогу нам надають і як це роблять, про це не свідчить? Україна опиняється у моделі війни не на виснаження, а на повне знищення: величезні руйнування та масові жертви українців в обмін на мінімально-достатні фінансування, гуманітарну допомогу та постачання зброї та боєприпасів з боку Заходу – і так довго, дуже довго...