СУМНА КОНСТИТУЦІЯ
В української влади є традиція – кожен Президент змінює конституцію. Так було 1996-го року за Президента Кучми. Так було 2004-го року в період обрання президента Ющенка. Так було 2010-го року під час узурпації влади квазіпрезидентом Януковичем. Так сталося і 2015-го року за Президента Порошенка.
Кожна зміна Конституції відбувається в екстремальній ситуації – внутрішнього конфлікту між гілками влади, загальнонаціонального конфлікту між владою та громадою, в ситуації узурпації влади Президентом чи в ситуації революції та війни.
Кожна зміна Конституції здійснюється підпорядкованими владі правниками, на замовлення влади. Кожна зміна Конституції є результатом торгу Президента та Парламенту.
Кожна зміна Конституції не проводиться на основі попередньо оголошених цілей, світових перспектив, вільного вибору моделей розвитку країни. Кожна зміна Конституції відбувається поза наявним процесом мислення інтелектуалів, поза широким громадським обговоренням. Кожна зміна Конституції є рішенням вузького кола політиків, які розглядають чергові конституційні зміни як кон'юнктурні.
У нас була можливість на цей раз змінити сумну тенденцію, врахувати критику громадськості. Але ми не скористалися цією можливістю.
16-го липня 2015-го року Верховна Рада внесла в порядок денний і відправила в Конституційний Суд зміни до Конституції.
Парламент не вніс правки, які би створювали дієве самоврядування. Депутатами оволодів страх за втрату цілісності країни, і тому вони зробили все, щоб підвищити ймовірність нових конфліктів між місцевим самоврядуванням та центральною владою і тим самим нічого принципового не зробити для утвердження цілісності країни.
Небагато з депутатів мали честь голосувати проти проекту таких конституційних змін. Дуже мало депутатів взагалі розуміють зміст Конституції. Дуже мало депутатів розуміють значення змін до Конституції. Критично мало політиків взагалі розуміють значення конституціоналізму для розвитку країни.
Тому це не остання нова Конституція в Україні. Ми і далі смішитимемо світ черговими змінами української Конституції, якщо звичайно Україна збережеться.
Це сумна Конституція України. І нехай вона ввійде в історію як Сумна Конституція.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
