15 вересня 2020, 09:53

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ: ЧОТИРИ КІМНАТИ

За роки просування слова "стратегія" ми досягли неабияких успіхів. Тепер практично кожен експерт своє бачення називає стратегічним, виконавча (!) влада проводить стратегічні сесії (стратсесії), Президент затвердив чергову Стратегію національної безпеки України, а Парламент навіть збирається провести парламентські слухання по темі стратегічного розвитку України.

Дослідницька група "Foundation For Future" (FFF) здійснює розробку складної моделі стратегування як пов'язані в єдине ціле різні типи управління для сфер, локацій, країни та Вселюдства.

FFF вирішили за участі експертів, бізнесменів та громадських діячів ініціювати Стратегічний Форум, де б бажаючі могли включитися в процес стратегування України, віднайти та втілити організаційні форми стратегій та освоїти інструменти стратегування, програмування та проектування.

Кілька зауважень про те, що таке стратегія та стратегування

Стратегії підпорядкування не є ефективними. Стратегія буває лише по відношенню до цілого змістовному простору. Фрагментарні не є стратегіями. Локальні або сферні стратегії розробляються зі стратегії цілого, а не навпаки. Стратегія цілого не складається із стратегій частин, у них концепти обов'язково різні. Якщо немає цілісної стратегії, то не може бути окремо економічної, політичної, соціальної і культурної стратегій.

Стратегія є у стратега, тобто людини, що має стратегічну компетенцію та надполітичну волю. Якщо немає стратега, не може бути стратегії, хоча документів з такою назвою може бути прийнято скільки завгодно багато. Стратегів у будь-якій країні в будь-який момент історії дуже мало.

Багато моментів розробки та впровадження стратегії можна інституціоналізувати, але неможливо інституціоналізувати процес мислення, створення концептів та концепцій і процес прояву надполітичної волі. Ці компоненти або є, або їх нема. І створити їх можна лише ціною тривалих зусиль.

Стратегія це не документ, не набір дій і не хитрість маневру пропетляти в проблемній ситуації. Ключовим для стратегії є зовсім не сама стратегія, а складний процес стратегування, який пов'язує воєдино вільне мислення, концептуалізацію, розробку та впровадження стратегії, стратегічний програмно-проектний розвиток, функціонування і відтворення в рамках стратегії та ситуаційне реагування для збереження процесу впровадження стратегії.

Стратегування є концептний складний багатокомпонентний процес з жорстким інтелектуальним цензом для розробників стратегії та з не менш жорсткими умовами сильної надполітичної волі для стратегів, які втілюють стратегії.

Стратегування в принципі неможливе всередині політики, бо політика це узгодження множини груп інтересів. Щодо стратегування в Україні є суттєві політичні обмеження – зовнішнє управління західних держав та наддержавних структур, агресивні домагання Росії, олігархічна корупція влади та неврегульована солідарною культурною політикою активність націонал-патріотів.

Стратегування – це просування в напрямку бачення майбутнього разом зі зміною самого бачення майбутнього. Причому, кожне бачення майбутнього – це відповідь на три питання: "Навіщо і як нам жити разом", "Як не так, як є" і "Як забезпечити не так, як є". Не за все хороше, проти всього поганого, не вступити у якісь наддержавні структури, не поліпшити, підвищити, викорінити (наприклад – корупцію), а промальовування принципової інакшої організації нашого спів-буття в моделях, принципах, схемах відносин, інституційних порядках і в праві. І організація спільного руху до цього бачення через інавації, інновації, пріоритети, ставки і т.д.

Стратегування це складне поєднання стратегічних циклів, де від концептуальної розробки та конкурентного середовища втілення стратегій повертаються аж до вільного мислення, звідти – до концептів та концептуалізації і лише потім переходять до корекції стратегії і знову до її конкурентного втілення. І таке уявлення є більш складним, ніж відома "петля Бойда" (цикл СОРД – спостереження, орієнтація, рішення, дія).

Стратегування безглуздо прикручувати до пануючого в Україні функціонування та відтворення, як комп'ютер безглуздо прикручувати до рахівниці. Тобто стратегування це не просто якась функція чи окремий додатковий інститут. Стратегування це складна модель управління, де пов'язуються та взаємно змінюються всі типи управління – концептуальне управління, управління програмного-проектним розвитком, управління функціонуванням та відтворенням та оперативне ситуаційне управління.

Стратегія є складним описом багаторівневої позиції самовизначення стратега:

1) У вільному мисленні, де в дослідницькій установці можуть з'являтися концепти (рівень безопорного мислення та випадкових концептів);

2) В концепціях, які походять з концептних надбань досліджень (концептуальний рівень);

3) У застосуванні концепцій для стратегічної організації соціального простору з позиції концептуального цілого (стратегічний рівень);

4) У інструментальній декомпозиції стратегій на програми і проекти для цілей стратегічного розвитку соціального простору (програмно-проектний рівень);

5) В експансії стратегічно організованого соціального простору на інші соціальні простори з іншими стратегіями (рівень соціальної експансії);

6) В стратегічній грі серед інших виявлених концептуальною розвідкою стратегічних позицій в цих соціальних просторах в процесі безперервного експансивного конкурентного стратегування (рівень соціальної конкуренції стратегій);

7) В необхідності постійно повертатися на концептуальний і дослідницький рівень для перегляду стратегій, програм і проектів (стратегічна рекурсія);

8) У відносинах з різними експертами та урядовими чиновниками, що обслуговують функціонування і відтворення, тобто у зміні рамок функціонування і відтворення (рівень функціонування і відтворення стратегованого змістовного простору).

Концепція "Чотирьох кімнат"

Втілити таке складне багаторівневе і багатокомпонентне уявлення доволі важко. Саме тому FFF розробили так звану концепцію "Чотирьох кімнат". Причому "кімнати" – це не приміщення зі стелею і стінами, а спеціальні простори-середовища, організовані призначенням, процедурами та типологією учасників.

Концепція "Чотирьох кімнат" включає такі компоненти: час вільного мислення стратегів поза "кімнатами", власне "чотири кімнати" і позиція функціонування та відтворення, яку зазвичай займає Уряд.

Концепція "Чотирьох кімнат" побудована на ідеї про взаємозв'язок різних типів управління на основі стратегування, і вона в принципі протистоїть ідеї олігархічного та корупційного дерибану бюджету та інших публічних ресурсів.

Ці "чотири кімнати" формують пов'язані між собою чотири типи управління і роботи – "Стратегічна Кімната" (концептуалізація на основі досліджень, смислова, з цілого, з майбутнього), "Програмно-Проектна Кімната" (розвиток через проекти та програми), "Експертна Кімната" (рішення проблем функціонування і відтворення на основі компетенцій, знань та досвіду), "Ситуаційна Кімната" (управління менеджерське, оперативне, цільове, завданнєве, реактивне).

"Стратегічний форум", який розпочинається, спрямований на запуск громадської роботи для трьох "кімнат" – "стратегічної", "програмно-проектної" та "експертної".

"Стратегічна кімната" – смисл, організація, зв'язок з іншими "кімнатами"

В "Стратегічній Кімнаті" відбуваються дослідження, де з отриманих у вільному мисленні "поза кімнатою" концептів розгортаються різні концепції, створюються на основі цих концепцій різні моделі, які можуть впроваджуватися в наявну ситуацію в процесі Стратегічного Грання, а також відбувається розгортання Загальної Стратегії, Сферних Стратегій та Локальних Стратегій або Розгортання Сценаріїв всередині гри Стратегій. Також там створюються умови для розробки та впровадження Проектів та Програм в рамках обраної Стратегії.

Стратегічна Розвідка та Стратегічна Аналітика є важливими складовими для проведення Стратегічної Гри та здійснюються окремими підрозділами "Стратегічної Кімнати".

В "Стратегічній Кімнаті" працюють люди зі стратегічними компетенціями (мислителі, софісти, філософи, експерти і політики з мобільним незашореним мисленням). У "Стратегічній Кімнаті" мають періодично працювати Президент, Голова Парламенту і Прем'єр-міністр, окремі міністри і навіть депутати в рамках локальних завдань, коли їм потрібно стратегічне бачення. Однак умовою такої роботи є збереження її в таємниці.

"Стратегічна Кімната" здійснює зв'язок і організацію роботи інших "кімнат". Стратеги беруть участь у роботі інших кімнат та запрошують представників інших "кімнат" до тих чи інших напрямків роботи в "Стратегічній Кімнаті".

Процеси всередині "Стратегічної Кімнати" принципово не можуть бути публічними. Та й публікація проміжних результатів стратегування не сприяє виграшу в Стратегічній Грі.

"Програмно-Проектна Кімната" – співробітництво влади та бізнесу

В "Програмно-Проектній Кімнаті" відбувається застосування Стратегій для розвитку України, тобто здійснюється комунікація публічної влади (держави та муніципій) з бізнесом та професійними експертами в ході розробки та реалізації загальнонаціональних програм та проектів. В цій "кімнаті" працюють Президент, представники Уряду, профільних комітетів Верховної Ради, запрошені бізнесмени та експерти.

Зараз Україна не може розвиватися, тому що влада займається переважно функціонуванням та відтворенням. Розвиток в рамках функціонування та відтворення практично неможливий.

Чому провалились державні цільові програми в Україні? 1) Всі державні програми мали галузеве призначення і виконувалися в рамках управління функціонуванням Урядом чи іншими органами; 2) Відсутність прозорого управління; 3) Вкрай низька залученість бізнесу в управління та фінансування програм; 4) Відсутність диверсифікації фінансування програм; 5) Незадовільний правовий захист інтересів інвесторів.

Чому програми та проекти неможливі в існуючих умовах? 1) Відсутність умов для залучення масштабних інвестицій, в тому числі заскорузлість бюджетної політики, повна відсутність бюджету розвитку; 2) Відсутність механізмів вирішення проблем національного масштабу; 3) Недолік інвестиційно привабливих майданчиків міжнародного партнерства; 4) Досі працює стара модель створення державних підприємств чиновниками.

Стратегія задає інакший смисл. Проект створює новий об'єкт в рамках існуючого смислу. Програма діяльністно проявляє (актуалізує) інакший смисл.

Критерій реалізації програми – вихід на самовідтворення. Життєвий цикл програми – зміна суспільного стану в ході програми. Реалізація програм та проектів може приводити до корекції стратегій в "Стратегічній Кімнаті".

Для програми та проекту необхідна наявність ініціатора, стратега, публічного інвестора (держави чи муніципії) да приватного інвестора та виконавця – управляючої компанії.

Новизна підходу: 1) Публічно-приватне партнерство (ППП1), а не державно-приватне, як зараз; 2) Розробка законодавства програмно-проектного простору (ППП2), яке регулює створення програм та проектів як окремих юридичних осіб; 3) Відокремлення в державному та муніципальному бюджетних процесах бюджетів функціонування та бюджетів розвитку і спрямування бюджетів розвитку на програмно-проектну роботу; 4) врахування в програмно-проектному законодавстві інтересів всіх стейк-холдерів процесу.

Загальнонаціональні програми, які можуть створюватися в "Програмно-Проектній Кімнаті" – це інструмент проривного розвитку України. Приклади загальнонаціональних програм: "Дніпро", "Карпати", "Просторовий розвиток України", "Відродження Донбасу" тощо. Всі загальнонаціональні проекти та програми є публічними.

"Експертна Кімната" – призначення, організація, зв'язок з іншими "кімнатами"

"Експертна Кімната" функціонує при Президентові. "Експертна Кімната" забезпечує управління функціонуванням економіки (Уряд) і функціонуванням політики (Парламент).

Експертна Розвідка та Експертна Аналітика є важливими процесами для прийняття експертних рішень, які здійснюються різними Фабриками Мислення (think tanks), а також на безпосереднє замовлення від Президента, Уряду, Парламенту або навіть окремих політичних партій і політиків. Матеріали такої розвідки і аналітики мають переважно відкритий характер.

"Експертна Кімната" має цілий ряд функцій:

1) Надання особам, які приймають рішення (Президент, Голова Парламенту, Прем'єр-міністри, глави фракцій Парламенту (щодо допуску Президента), міністри (за допуском Президента)) експертного знання з широкого кола питань;

2) Планомірне виведення процесів функціонування на розвиток через локальні експертні позиції, оперативне прогнозне майбутнє, концептуальні та технологічні інновації;

3) Прийняття рішень на експертному рівні за межами інституційної експертизи, тобто залучення неінституціональних експертів в інституційну конкуренцію знань і підходів;

4) Забезпечення експертів інсайдерською інформацією зі встановленням міри розголошення-нерозголошення, щоб експерти доносили це до широких мас;

5) Перехід експертного співтовариства на принципи співпраці і конкурентної критики, пом'якшення чисто політичної конкуренції і критиканства.

З організаційної точки зору, Президент щодня влаштовує експертні обговорення з тієї чи іншої теми для вироблення рішень, куди запрошує експертів за попередньо узгодженим списком. Тому потрібна обов'язкова процедура ротації експертів через опитування самих експертів – кого слід ще запросити, а кого запрошувати не варто.

Тематика обговорень і список експертів можуть бути публічними, обговорюваними у суспільстві. Тематика обговорень є також спеціально обговорюваним питанням на експертних зустрічах.

Експертне знання має дорадчий характер. В "Експертній Кімнаті" може бути присутнім представник "Стратегічної Кімнати", він має право впливати на тематику і список запрошених експертів, але рішення приймає Президент. Голосування заборонені. Розмова повинна бути принциповою і небезконфліктною. Конфліктні позиції повинні бути максимально аргументованими. Хамство заборонено.

Процеси всередині "Експертної Кімнати" максимально публічні. Обмеження можуть стосуватися окремого кола питань, за чим стежать уповноважені на це органи.

Експертна аналітика може вказувати на проблемні точки реалізації Стратегії і це повинно обговорюватися в "Стратегічній Кімнаті" в обов'язковому порядку.

"Ситуаційна Кімната" – функції, організація, процедури

"Ситуаційна Кімната" чи Центр оперативного управління – координація взаємодії в проблемних і кризових ситуаціях сьогодення.

Візуально "Ситуаційна Кімната" має екрани локальних ситуацій і кілька загальних екранів, куди може виводитися інформація з локальних екранів.

Ситуаційна Розвідка і Ситуаційна Аналітика здійснюється спеціальними структурами в рамках роботи "Ситуаційної Кімнати". Дані такої розвідки і аналітики мають переважно закритий характер.

З організаційної точки зору, "Ситуаційна Кімната" має в своєму складі групу моніторингу, групу аналітики, групу прогнозування і сценування. Групи можуть об'єднуватися для проведення мозкових штурмів.

"Ситуаційна Кімната" на постійній основі випускає аналітичні бюлетені з аналізом і прогнозом щодо поточної ситуації, де також йде фіксація відомих загроз і прогнозів за різними напрямками, список яких час від часу уточняється.

Під час кризових ситуацій в "Кімнаті" може бути присутнім Президент, тому "Кімната" повинна бути обладнана усією необхідною інфраструктурою зв'язку і управління для Президента.

Представник "Стратегічної Кімнати" здійснює нагляд і корекцію діяльності "Ситуаційної Кімнати".

Робота "Ситуаційної Кімнати" має переважно непублічний характер. Її аналітики не є публічними фігурами. Бюлетені, що випускаються, мають закритий характер.

Зв'язок між "кімнатами", час на мислення та інакші рамки Уряду

В основному ці "кімнати" мають працювати при Президенті України. "Стратегічна Кімната" працює здебільшого на Президента. Водночас "Експертна Кімната" працює також на Парламент та Уряд. Програмно-Проектна Кімната є способом Публічно-Приватного Партнерства, тобто партнерства державно-муніципального та бізнесового. "Ситуаційна Кімната" працює здебільшого на силові та безпекові структури Президента та Уряду.

Навколо кожної "кімнати" – особливі інститути та процеси. Наприклад, навколо "Стратегічною Кімнати" – Неінституційне Концептування, Стратегічний Форум (інтелектуальний процес розробки стратегій та оргформ їх реалізації з високим вхідним цензом стратегічної компетенції); Стратегічний Фонд (Фонд Майбутнього), Стратегічна освіта і т.д.

Над "кімнатами" має бути неінституційний процес вільного мислення (вільне творення концептів), що може відбуватися де завгодно, проте може мати виділений час (середа – так традиційно склалося в FFF або субота – найкраще підходить для бізнесменів та політиків). Тобто процесу концептування передує Безопорне Мислення, яке принципово виведено за інституційні рамки, за рамки філософії, науки, методології, ідеології і, тим більше, пропаганди. Однак виведення за інституційні рамки не означає закритість цього процесу для інсайдерів. Цей процес відкритий для усіх топових політиків і експертів через уявлення "Бесіди про важливе" і "Пам'ятай день суботній". Однак в цілому такий процес має закритий характер для всіх, хто не є інсайдером прийняття стратегічних рішень.

Експерти "Програмно-Проектної Кімнати" та "Експертної Кімнати" це різні експерти. Перші – обслуговують проекти та програми, другі обслуговуються функціонування Парламенту та Уряду.

Організація "кімнат" не вимагає змін до Конституції, не вимагає якогось окремого фінансування. Хоча в програмно-проектному аспекті мова йде про серйозну зміну структури публічних бюджетів, тобто про появу окремого бюджету програмно-проектного розвитку країни.

Поряд з "кімнатами" діє Парламент та Уряд. Парламент може приймати стратегічні документи, програмно-проектні документи, але стратегічні питання депутати обговорюють в "Стратегічній Кімнаті".

При цьому Уряд має здебільшого займатися функціонуванням та відтворенням, а всі програми та проекти розвитку мають бути окремими юридичними особами, отримати окреме бюджетне фінансування, окрему на конкурсній основі управляючу компанію, і бути незалежними від Уряду. Узгодження функціонування та відтворення і розвитку здійснюється в "Стратегічній Кімнаті".

Якщо ми хочемо стратегічного розвитку України, то це найкраще зробити саме так.

Ініціатива FFF "Стратегічний форум" започатковує цей процес, долучайтеся.

"Foundation For Future"

powered by lun.ua

Є МИСЛЕННЯ – Є МОВА

Пустопорожні дискусії про мову ні до чого не ведуть, бо вони не виходять на сутнісний рівень. Це показало обговорення мого відео. Що таке взагалі мова? Яка у конкретної української мови перспектива і як довго проживе українська мова? Існує гіпотеза Сепіра-Уорфа, що не реальність нормує мову, а мова нормує реальність...

Тим, хто ще вірить в незалежність України

Цей день, 1 грудня, потрібно перейменувати в день нехтування вибором народу України. 16 липня 1990 року Верховною Радою УРСР була прийнята Декларація про державний суверенітет України...

ВИРВАТИСЯ З ЦИКЛІЧНОГО ЧАСУ

Життя в соціальному часі – мистецтво, яке має дуже мало спільного з досвідом, хіба що наш досвід постає з митарств по світу, і ми змогли пізнати різні соціальні часи, живучи різним часом в різних місцях з перевагою різного соціального часу...

КРИЗА ДЕРЖАВНОСТІ

Не впевнений, що взагалі маю писати. У мене зникла солідарна позиція, Я майже ні з ким не можу солідаризуватися – ні з націонал-патріотами, ні з проросійськими силами, ні з компрадорами, яких сьогодні більшість...

ЩО САМЕ ВБИВАЄ?

Що саме надмірно вбиває людей під час епідемії коронавірусу? Це питання ставити незручно – його не бажають ставити експерти, на нього не бажають відповідати політики...

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ УКРАЇНИ: ЧОТИРИ КІМНАТИ

За роки просування слова "стратегія" ми досягли неабияких успіхів. Тепер практично кожен експерт своє бачення називає стратегічним, виконавча (!) влада проводить стратегічні сесії (стратсесії), Президент затвердив чергову Стратегію національної безпеки України, а Парламент навіть збирається провести парламентські слухання по темі стратегічного розвитку України...