Повчання

Люди не діляться на релігії, нації, партії і фракції.

Люди діляться на розумних і дурнів, які в профанації

Діляться далі на фракції, партії, нації та релігії,

Створюючи своє дурості організацію і різні ліги її.

ˑ

Віршовано на основі мему з інтернет, автор невідомий

ˑ

Коли ти граєш і коли грають тебе

ˑ

Відповідь на питання Ю.Н.

ˑ

Якщо ти не граєш там, де приховано грають тебе,

То ти не дізнаєшся ні про що, що тебе не гребе.

Ти будеш лише тим, ким тобі бути накажуть,

І бачитимеш лише те кіно, яке тобі покажуть.

ˑ

Як ти вмонтуєш своє особисте "я" у стихійне "ми",

Залежить від того, як твій розум вкладеться в інші уми

Чи як твоя дурість з іншими дуростями посвариться,

Чи як твоя приватність на усіх інших навариться.

ˑ

Ми ж не думаємо, що не вигравши між собою,

Заскочені тривалою міжусобною боротьбою,

Будем допущені просто так на рівень вище.

Скоріш за все, ми гратимемо своїх можливостей нижче.

ˑ

Такі водночас різні ігри ведуться людьми,

Що треба грати не лише там, де граємо ми,

Але також грати і там, де грають нами,

Щоб з "над нами" ми стали на одному рівні гравцями.

ˑ

Може здатися, що орієнтація "нікого над нами" -

Це вже гра на рівень вище. Але ми там не є панами.

Оце "над нами" ми лишень тупо споглядаємо,

І по-справжньому грати в "над нами" ми не бажаємо.

ˑ

Взагалі гравців дуже небагато, бо грати – це вести гру,

Гравець знає, де саме він грає, де власне він – гуру.

Гравець знає кількість ігор, вибирає та міняє їх та їх правила.

Гравець не буде грати там, де чиясь воля вже все справила.

ˑ

Гравців за усіх людей чи за мислячих істот дуже мало.

І що б їх у малих групах зазвичай не тримало,

Такі групи завше будуть існувати невидимо і особливо,

Бо грати лише між собою для людей дуже звабливо.

ˑ

В справжній масштабній грі є лиш одна пересторога.

Там неможлива ні над ким повна перемога.

Гра в домінування – це майя чи просто мара.

В такій грі перемога – то просто нова-інакша гра.

ˑ

Завжди є можливість стати під чиїсь знамена,

Бо ми завжди любимо якісь нас об'єднуючі імена,

Хоч нас роз'єднують між собою всякі ідеології численні,

В двері духу чи сутностей все одно ввійдуть безіменні.

ˑ

Війна і душа

ˑ

Війна постає із небажаного, надзвичайного і незабутнього.

Вона руйнує повсякденність і веде до втрати майбутнього.

Коли страх, зневіра, смуток, розпач – то щоденний гість,

Це породжує ненависть, жагу помсти і просто злість.

ˑ

Війна змушує воювати в усіх сферах життя, на фронті і в тилу.

Відтак війна орієнтує душу щодня на ненависть та хулу.

Війна не лише руйнує, а й творить, не лише вбиває, а й захищає.

І лише душа все це відрізняє і цією різницею світ воскрешає.

ˑ

Дух живе, де хоче, і звичайно він також живе на війні.

Але душі, війною заскочені, не обов'язково безнадійні.

Війна – це завжди робота духу у пустелі чи у глуші.

Навіть на війні дух вабить душу чи принаймні частину душі.

ˑ

Кожна душа повсякчас оголена серед душ, бо душі не живуть в броні.

Оскільки душі – головні на всякій війні, то вони найвразливіші у борні.

Душу на війні можна зробити злою, щоб вона спеклася.

Душу можна зробити неохайною, щоби краси зреклася.

ˑ

Душу можна притишити і приспати, навернувши її до апатії.

Душу також можна у злі втратити, зруйнувавши усі симпатії.

Душу можна зайняти турботою про благо всьому наперекір.

Можна живити душею мислення, віру, волю, бо душа мов якір.

ˑ

Душі, що живуть у розпачі та у полоні тривалих страждань,

Сповнені не терзань, а ледачі, і позбавлені світлих бажань,

Ще за життя опиняються в пеклі, знищуючи усі благі мотиви.

І якщо потім з цього пекла – в те пекло, то нема їм перспективи.

ˑ

Душі – це сутності усіх істот, які сприймають Поклик.

І мають перспективу вічності лише ті, хто озветься на оклик.

Можна втратити здоров'я, частину тіла і ціле життя, але не душу.

Бо втрата душі нівелює щодо буття нашу долю пастушу.

ˑ

Не спасайте, не бережіть душі, а витрачайте їх на добро.

Приставайте на всі прояви інших душ і тримайтесь хоробро.

Добро не має своїх, воно не свійське, бо не обирає сердець.

Добро безмежне і всіхнє, і лише зло завжди має свій кінець.

ˑ

Мисліть спонтанно, волійте вільно, вірте ширше, поки жива душа.

Бо душа у всякому випробуванні повсякчас стає лиш багатша.

У війні теж є робота для душі, хоч душа – не воїн, а творець.

Світ новий у війні твориться душами, що беруть благо за взірець.

ˑ

Давати роботу душам – це всього лишень бути бобра послом.

Бобер завжди переможе осла у боротьбі бобра з ослом.

Не губіть душу, злигавшись з ослом, бо можна на цьому зламатись.

Плекайте душу серед інших душ, і буде за що триматись.

ˑ

Боротьба бобра з ослом

ˑ

У осла великі вуха, він – голосний, тупий і впертий.

А бобер будує майстерно і взагалі – калач тертий.

У боротьбі бобра з ослом бобер перемагає,

Бо він зуби добрі має і повільно своє вигризає.

ˑ

Бобер помірно старається: чого не вгриз, те не допер.

А осел завжди опирається: якщо не допер, то тупо підпер.

Люди по своїй природі – не осли, а бобри.

Так що приклад бери з бобра, а з осла – не бери.

ˑ

Вчитись, щоб не журитись

ˑ

Вчись у того, хто вчиться сам, вчись у сумніву, у недовіри.

Не довіряй пафосним голосам, не йми бузувірам віри.

Вчись у своєї цікавості, вчись у метань, вчись у роздумів.

Не вчись ні у лукавості, ні у зазіхань, що все зрозумів.

ˑ

Вчись у добродіїв чому завгодно, у мудрих – лише ставити питання.

Не вчись у тиранів, злодіїв, хамів. Не вчи чужі відповіді і наполягання.

Вчись у мовчання, у споглядання, у медитації, у молитви.

Не вчись у реклами, у марнославства, у будь-якої гонитви.

ˑ

Вчись цікавому, драйвовому, перспективному, осмисленому у всіх.

Не вчись лиш у роду чи у народу, у навчанні не діли на чужих та своїх.

Вчись у тих, хто дивиться наперед, хто сам вчиться у майбутнього.

Не вчись у тих, хто обирає краще минуле, щоб привчити до незабутнього.

ˑ

Вчись у невизначеності, у пустоти, у хаосу, шукай свої углядання.

Не вчись у визначень, у марноти, у логосу, у віросповідання.

Вчись для інакшого, для необачного, для бентеги, для війни і мира.

Ніколи не вчись ідентичностям та ідеологіям, не твори і не май кумира.

ˑ

Вчись у лісу, у річок, у гір, у суходолу і навіть у надприродної вченості.

Вчись у космосу, у часопростору, у вічності, у нескінченості.

Вчись у побуті, вчись у роботів, вчись у штучного інтелекта.

Вчись у віртуальності і зазирай в незвідане – хай це буде твоя лепта.

ˑ

Не вчись тому, чому неможливо навчитись, хай тобі це і обіцяно:

Мисленню, творчості, багатству, успіху, здоров'ю і любити міцно.

Не вчись у журбі, у примусі, у тяжкості, у єдності, у глумливості.

Вчись в радості, в свободі, в легкості, в розмаї, в милості.

ˑ

Не вчись у того, хто вчить. Вчись у того, хто шукає.

Не вчись такого блага, до якого хтось спонукає.

Не вчись у сумнівних героїв, бо той сумнів не з добра.

Все, що ти вивчив і засвоїв, хай буде лише твоя гра.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.