Рим і Карфаген
Усяка велика війна схожа на війну Рима і Картагени.
Її ведуть агресивні завойовники та не дуже мирні аборигени.
При цьому завжди виникає питання – хто Карфаген і хто Рим?
Адже світ у чомусь змінюється, а у чомусь лишається старим.
ˑ
Справа не в тому, хто кому землю сіллю засипле так, щоб нічого не росло
Чи хто власне є найдобріше добро, а хто – найзліше зло.
Справа в тому, що наша уява захоплена не війнами, а миром.
Ми прирікаємо зразу, кому бути Карфагеном, а кому – Римом.
ˑ
Але в історії все не так, в ній різні сценарії завжди можливі.
В ній грають багато сторін, з яких усі є однаково важливі.
Війни між сторонами є війнами не сторін, а повоєнних сюжетів.
Повоєнні сюжети походять не з шумних фронтів, а з тиші кабінетів.
ˑ
Сюжет Риму передбачав перемогу, але з Карфагеном було аж три війни,
Які затягнулися на сто двадцять років з картагенівської вини.
І не весь час тривав саме сюжет Риму, був і сюжет Карфагену,
Хоч Рим здобув потім над Карфагеном перемогу епічну, велику, офігенну.
ˑ
Тобто з одного боку, "Карфаген має бути зруйнований", як казав Катон.
З іншого боку, "Ганнібал біля воріт", як потім римлян лякав Цицерон.
Тобто це були два сюжети, один з них римляни як основний грали,
А іншого можливого сюжету римляни боялись і всіляким чином уникали.
ˑ
Перша пунічна війна була з перемінним успіхом, хоч Рим і не програв,
Але у другій карфагенський полководець Ганнібал римлян трохи покарав.
І саме у другій пунічній війні відбувається злам на бік Риму,
Що зрештою і приводить світ у третій війні до римського миру.
ˑ
От саме за часів Ганнібала пунійцям потрібен був власний сюжет.
Нема сенсу ставити на "клятву проти Риму", бо це не вбереже.
Хто творить світ для всіх, той зрештою стає Римом і передає потомству гени.
А хто тримається лиш на ненависті, програє, як мужні воїни Картагени.
ˑ
Карфаген мав багатство і військову силу не меншу, ніж Рим,
Але Карфаген вів повільну окупацію земель, задовольняючись тим,
Що можна збільшувати вплив і багатство, не маючи загальної мети,
На відміну від Риму, який постійно шукав смисл і вирішував, куди далі іти.
ˑ
Щоб був Pax Romana, має бути не лише Романа, але і Пакс.
Якби був можливий Pax Carthago, то і пунійці мали би свій шанс.
Зрештою війна вирішується не сюжетом, а його масштабом та впливом.
Не треба бути провінційним Карфагеном, треба бути світовим Римом.
ˑ
От і зараз ми спостерігаємо вже не першу війну між сторонами -
Війну між ворожими баченнями, звинувачуваннями і прокльонами.
Немає значення, хто твої союзники, хто твій ворог і яка твоя спромога.
Має значення, хто ти сам без любові союзників і без ненависті до ворога.
ˑ
Має значення не хто ти індивідуально чи твоя група, чи навіть країна.
Має значення, як ти бачиш світ, бо твоя країна у світі не єдина.
Війна йде не за те, хто успадкує мир, а за те, хто успадкує світ.
Хто б'ється за світовий сюжет, той і здійснює повоєнний зліт.
ˑ
Після війни не може бути довоєнного сюжету світу, бо світ зміниться.
Отже має бути створено новий світовий сюжет, яким старий заміниться.
Оце прописування свого сюжету у головах усіх людей
Є наслідуванням Pax Romana, Pax Americana, Pax Humana чи інших ідей.
ˑ
Хто б собі що не думав про свою унікальність та оригінальність,
Хто би що не говорив про якусь свою справедливу нормальність,
Карфаген завжди буде зруйновано, його кінець буде трагічний,
А мир Риму рано чи пізно буде пролонговано, бо Рим – вічний.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
