'Культура з'їдає стратегію на сніданок'
Сьогодні, нарешті, було офіційно затверджено стратегію "Україна-2020".
Відчуття, як казав класик, амбівалентні.
Документ містить багато правильних і важливих орієнтирів для розвитку і всі небайдужі громадяни країні справді хочуть, щоб цього разу "все вийшло".
З іншого боку, це, радше, візія, ніж стратегія, адже стратегія має відповідати на всі 4 ключових запитання:
1. КУДИ ми йдемо?
2. ЩО ми для цього маємо зробити?
3. ЯК ми це зробимо? (хто, коли тощо) і
4. ЯК ми будемо оцінювати те, що зробили і робимо? (тобто пересвідчуватись в процесі реалізації стратегії в тому, що те, ЩО ми робимо, і те, ЯК ми робимо: справді веде нас туди, КУДИ ми хочемо прийти).
І головне, для країни було б вкрай важливо, щоби стратегія Президента, коаліційна угода парламента і програма діяльності уряду були узгоджені між собою і формально і практично.
Наразі, така узгодженість не спостерігається (або спостерігається лише епізодично) і це є найбільшим ризиком і викликом.
Успіх реформ буде залежати не стільки від того, ЩО робити, скільки від того, ЯК це буде робитися.
А це питання управлінської, організаційної і комунікаційної культури, яка, як сказав інший класик, 'з'їдає стратегію на сніданок'.
