Зміни до Конституції. А народ спитали?

Чому я не голосуватиму за запропоновані Президентом зміни до Основного Закону

Україна – унітарна держава, тому навіть не може бути й мови про виокремлення в Основному Законі особливостей будь-яких регіонів. Нагадаю тим, хто забув: у 1996-му році, коли депутати приймали Конституцію, суспільство теж переконали про деякі особливості місцевого самоврядування – ми отримали АРК. Де сьогодні Крим?

Пропозиція внести у ХV-й розділ Основного Закону ("Перехідні положення") норму щодо особливостей здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей може підштовхнути до сепаратизму й інші регіони, до такої бажаної для Росії федералізації України, а в перспективі і взагалі втрати окремих територій. Немає жодної необхідності прописувати в Конституції питання, які вже врегульовані спеціальним законом.

Автори змін до Конституції аргументують наявність такої норми зобов'язаннями України виконати Мінські домовленості. Але задумайтеся на хвильку: пункт 11-й цих угод передбачає амністію для сепаратистів і терористів, можливість включення цих осіб до загонів "народної міліції", допущення до органів місцевого самоврядування з можливістю призначати прокурорів, суддів. Також планується активне "співробітництво Донецької і Луганської областей" із країною-агресором Росією, при цьому "особливі" регіони користуватимуться фінансовою підтримкою з бюджету України. У мене питання: а де виконання Мінських угод російським агресором і підконтрольними йому бойовиками? На окупованих територіях щодня йдуть обстріли, гинуть люди. Де відведення військ, важкого озброєння? Де відновлення контролю над кордонами Україною? Це всі ті заходи, які передбачають Мінські угоди.

Закріплення таких положень – міна сповільнено дії, яка однозначно вдарить по територіальній цілісності і державних інтересах України. Голосування за зміни, які надають будь-кому особливий юридичний статус, є неприпустимим. Якщо завтра будь-хто десь у країні візьме зброю, то будемо голосувати за "особливі статуси" чи ще за щось у цій частині країни?

Де-факто в Україні йде справжня війна, відтак недопустимо у такий складний час узаконювати речі. Зрештою згідно з Конституцією, зміни до Основного Закону не можуть вноситися в умовах надзвичайного та воєнного стану. І жодних винятків для будь-якого із регіонів ця норма не передбачає. Закон один для всіх!

І найголовніше: згідно зі ст. 5 Конституції України, єдиним джерелом влади в Україні є народ. Хтось цікавився думкою людей: хочуть вони ці зміни у Конституції? Як і за часів Януковича, народну думку зігнорували. Можливо, це надважливе питання варто винести на референдум. Наприклад, провести його 25-го жовтня – під час місцевих виборів.

До речі, у Перехідних положеннях Основного Закону вже з'явилася норма про особливості самоврядування у низці областей. Вочевидь, ця норма може з'явитися і в "тілі" Конституції. Це недопустимо!

"Опозиційний блок" заявив, що голосуватиме за зміни до Конституції. Тому в мене є запитання до людей, які називають "рукою москви" тих, хто голосуватиме проти: невже Дмитро Павличко, Мирослав Попович, Микола Козюбра, В'ячеслав Брюховецький та Володимир Огризко – "рука москви", а Нестор Шуфрич, Юрій Бойко чи Олександр Вілкул – щирі патріоти? Чи хтось посміє назвати "агентами кремля" моїх однопартійців: Богдана Матківського, який воював на Сході, сотника Майдану Андрія Антонищака чи лікар Майдану Олега Мусія?

З огляду на загрозу, яку принесуть зміни до Конституції, група народних депутатів України, членів партії "Громадський рух "Народний контроль", не голосуватиме за них.

Закликаю всіх колег по парламенту, яким не байдужа доля України, підтримати нас!

Народний депутат України,

Секретар Комітет з питань запобігання і протидії корупції

Дмитро Добродомов

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.