#Бюджет2017 – ''чесний'' для людей чи олігархів?
Щоб підвищити зарплати на експортоутворюючих підприємствах, де працюють майже 5 млн. українців, треба законодавчо змусити їхніх власників підвищити зарплатню відповідно до вартості продукції.
Підвищення зарплат аж на 200 гривень при прогнозованому курсі 30 гривень за долар, 52 млрд. – на "компенсації" газовим монополістам та розпродаж держмайна на 17,1 млрд. – все це реалії презентованого Урядом "чесного бюджету".
Після оприлюднення Проекту бюджету-2017, перше ключове завдання – "вичистити" з документу традиційні корупційні рядки. Адже, навіть поверхневий аналіз показав, наприклад, що у наступному році нам пропонують витратити 2 млн. грн. на... "Нацагентство з питань підготовки до Євро-2012".
В той час, як у Франції вже чемпіонат відгримів, нам і далі пропонують оплачувати роботу цього Нацагенства. Нагадаю, що цей рядок знаходили прямо в залі при розгляді бюджетів на 2015 та 2016 роки. Чому вона зберігається у кошторисі на 2017 рік – питання до "фахового менеджменту" виконавчої влади.
Друге важливе для аналізу питання – фінансування цільових програм. На них щороку виділяються мільйони гривень, а потім ці гроші використовують не за призначенням, або "списують" через фіктивних підрядників за кілька днів до завершення бюджетного року.
Як приклад – фінансування програми протезування бійців АТО закордоном. Два роки поспіль на це виділяли по 150 мільйонів гривень, але у підсумку у 2015 році протези за програмою отримали лише 11 із 150 осіб. А цьогоріч Мінсоцполітики взагалі заявило, що у черзі на протезування нема жодної людини. Тож питання: якщо немає черги – куди йдуть гроші? Адекватної відповіді уже рік не можуть отримати від чиновників ані депутати, ані журналісти (детальніше про це у розслідуванні "Народної прокуратури").
Теж стосується Програми забезпечення житлом військовослужбовців, на котру виділялось кількасот мільйонів. На жаль, вона реалізовувалася таким чином, що квартири отримували "паркетні генерали", а не безпосередні учасники АТО (через що військовою прокуратурою навіть було порушено кримінальну справу, але традиційно до судових вироків так і не дійшло).
Ще одна сфера для аналізу – субвенції місцевим бюджетам. Це традиційна корупційна складова кожного бюджету, адже саме через ці субвенції часто закладаються гроші "потрібним" депутатам для "засівання" округів. І таким чином "сплачується" за їхні голоси, потрібні для затвердження документу.
Тепер, щодо загального змісту документу - балансу дохідної та видаткової частини бюджету.
В умовах, коли головним завданням влади має бути подолання бідності, питанням номер один стає підняття зарплат.
Що ми бачимо у пропозиціях Мінфіну? Пропонується підвищити зарплати бюджетникам на 7-10%. На практиці це означатиме, що на руки люди будуть отримувати аж на 150-250 грн більше.
Очевидно, що така "прибавка" не покриє навіть прогнозованого рівня інфляції. Адже долар Мінфін закладає по 27 грн., а значить реально рахує його щонайменше по 30 грн. (зазвичай при розрахунку бюджету показник курсу валют береться на кілька пунктів вищій, ніж показується).
Ще одне питання до видаткової частини – це 52 (!) млрд. на субсидії. Виходить, що суму, яка дорівнює 10% цьогорічного бюджету, нам знову пропонують віддати монополістам: олігархам – власникам газових підприємств.
І, закладаючи у видаткову частину бюджету 790 млрд. грн., урядовці не дають відповідь на питання – ЗВІДКИ брати гроші на її покриття?
Складається враження, що всі видатки уряд планує перекривати двома шляхами – кредитами МВФ та тотальною приватизацією. Замість того, щоб стимулювати внутрішнього інвестора, детінізувати зарплати та призначати на ДП адекватний менеджмент (відповідно до ухваленого нами Закону про держслужбу).
У підсумку ми отримуємо абсолютну не збалансованість бюджетних видатків та надходжень, а відтак ризикуємо загнати країну у ще більшу прірву.
І першопричина такого стану речей лишається незмінна – влада не хоче йти на конфлікт з олігархами. Вочевидь, керівництву країни більш цікаво із ними ділити награбоване, ніж змушувати їх наповнювати казну.
Тому, окрім розгляду бюджету-2017, ще одним "тестом" для влади буде розгляд законопроекту щодо запровадження галузевої мінімальної зарплати (підготовленого нашою групою "Народний контроль" спільно з профспілками).
Цим законопроектом ми пропонуємо змусити олігархів – власників орієнтованих на експорт підприємств – платити робітникам заробітну плату адекватну вартості продукції, що постачається ними закордон.
Мова йде в першу чергу про металургійну, аграрну та машинобудівну галузь (частка експорту котрих складає майже половину всього, що постачає закордон наша держава, і на підприємствах котрих працює понад 5 млн. людей).
Адже, металургійні гіганти та агро-холдинги продають свій товар на ринках ЄС та Китаю за СВІТОВИМИ цінами. Але зарплати своїм робітникам платять у прив'язці до гривні, без здійснення індексації.
Тому, ми пропонуємо запровадити "галузеву мінімальну зарплату" для працівників цих галузей (для початку встановити її на рівні подвійної мінімальної).
Що це дасть? По-перше, безболісно для держбюджету збільшить у два рази кількість "живих грошей" у кишенях 5 млн. українських родин.
По-друге, у два рази зростуть і надходження у бюджет за рахунок податку на зарплати робітників цих підприємств. Отже будуть гроші і на підняття зарплат бюджетникам.
По-третє, це дасть поштовх вітчизняному малому бізнесу, адже купівельна спроможність населення стане вищою.
У мінусі від ухвалення цього законопроекту буде лише кілька людей, чиї прізвища ми традиційно знаходимо у ТОП-20 найзаможніших українців.
Тому, розглядаючи бюджет-2017 і супровідні до нього законопроекти, ключове питання, на котре треба дати відповідь: хто, за чий рахунок має жити в цій країні? Люди за рахунок олігархів чи олігархи за рахунок людей?
Секретар Комітету з питань запобігання і протидії корупції,
лідер партії "Народний контроль"
Дмитро Добродомов
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
