96% декларацій НАЗК перевірило не у строк
96% декларацій, повну перевірку яких НАЗК завершило протягом 2017-2018, перевірялись довше 90 днів – строк, протягом якого вони повинні здійснити таку перевірку. У 18,4% перевірка тривала більше року, у 2,3% – більше ніж півтора роки. Часто – без жодних об-грунтувань.
Справа в тому, що законом строки перевірки не визначені – навпаки, він надає НАЗК право самостійно визначати, в якому порядку і скільки перевіряти декларації. І НАЗК визначило – коли затвердило так званий Порядок повної перевірки декларацій. Протягом 2017 і 2018 Порядком було визначено, що повна перевірка декларації здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки + можливість подовження на 30 календарних днів. Тобто максимальний строк для проведення повної перевірки – 90 днів. У порядку також містяться положення про зупинку строку перебігу перевірки у двох випадках: звернення до суду для отримання інформації про рахунки і направлення міжнародних запитів. Однак часто перевірки затягуються необгрунтовано довго.
До прикладу, декларацію судді Верховного суду Валентини Сімоненко перевіряли 20 місяців замість 3х. В рішенні про результати цієї перевірки не згадується ні про звернення до суду, ні про міжнародні запити – незрозуміло, чому строки перевірки її декларації перевищили майже в 7 разів. Можливо, причина в тому, що саме в цей час, поки перевірка її декларації сильно затягувалась, Валентина Сімоненко стала... суддею нового Верховного суду? Стала попри негативний висновок Громадської ради доброчесності, члени якої знайшли в неї і порушення в декларації, і зв'язки з тимчасово окупованими територіями України, і сумнівну діяьність на посаді Ради суддів України, яка стосувалась ігнорування звернень громадян, сумнівних заяв та ін.
Потрапляння її посаду в так званий новий Верховний суд тривало довго – зокрема, через величезне суспільне обурення, викликане можливістю призначення в новий нібито суд такої одіозної судді. І від НАЗК вимагали результатів перевірки, бо перевірка декларації є частиною перевірки для кандидатів в судді, а порушення обов'язку підтвердити законність джерела походження майна взагалі внесена в Конституцію як підстава для звільнення судді. Так от цікаво, що НАЗК розродилось результатами пе-ревірки її декларації лише після того, як Сімоненко призначили суддею Нового Верховного суду. Так, Петро Порошенко підписав указ про її призначення попри негативні висновки, попри відсутність результатів перевірки в НАЗК, попри значний суспільний резонанс. Зайве й казати, що в її декларації НАЗК не знайшли не тільки ознак корупційного злочину, але й навіть адміністративного правопорушення.
Інший не менш цікавий персонаж – це нардеп від Волі народу Володимир Бандуров. Його декларацію в НАЗК перевіряли теж 20 місяців замість 3. Це саме той народний депутат, по якому за словами викривачки з НАЗК Ганни Соломатіної від Голови Агентства Наталії Корчак надходили вказівки підготувати позитивні висновки. Ганна Соломатіна зробила цю заяву ще у листопаді 2017, проте результати перевірки його декларації затвердили лише за рік, у листопаді 2018. Жодного слова про звернення до суду чи про міжнародні запити в результатах перевірки немає, як і немає вказівок на будь-які інші причини, через які перевірку декларації могли затягнути в 7 разів. Однак за час, поки тривала перевірка декларації, в самому НАЗК змінилося керівництво – його очолив Олександр Мангул, який до цього був головою Мелітопольської районної державної адміністрації Запорізької області, призначе-ний Президентом Порошенком, і очолював місцеве відділення президентської партії. І розпочату ще за попереднього керівництва перевірку таки завершили – не знайшовши порушень, звісно.
Ще один декларант, чию декларацію в НАЗК перевіряли цілих 18 місяців, це екс-заступник керівника департаменту ГПУ з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Дмитро Сус, скандальновідомий як прокурор, що "переписав авто на бабусю". Ще влітку 2016 журналісти з'ясували, що прокурор їздить на незадекларованому коштовному автомобілі Audi, який записаний... на 85-річну пенсіонерку з Хмельницького. Навесні 2018 НАБУ повідомило про завершення розслідування і передачу до суду справи по ньому, бо детективи з'ясували, що впродовж 2016 року він зловживаючи службовим становищем привласнював чуже майно і продав вилучені під час слідчих дій як речові докази кошти та майно, загалом на суму 1,2 мільйона гривень. У 2017 горе-прокурора звільнили, а його справа нині слухається в суді. Та це не завадило НАЗК у листопаді 2018, тобто через півроку після того, як НАБУ і САП відправили вже розслідувану справу до суду, ухвалити результати його перевірки, в яких... не встановлено ознак кримінальних чи навіть адміністративних правопорушень.
Чому так стається, що НАЗК роками перевіряє декларації, але в результаті приходить до ну дуже сумнівних висновків? Очевидно, в тому, що перевірки декларацій там перетворили на інструмент для торгів, тиску і, не виключено, заробляння грошей.
Так, до прикладу, вже згадувана викривач з НАЗК говорила про народних депутатів, щодо яких їй надходили вказівки зробити позитивні висновки, а також про існування двох варіантів висновків: позитивного і негативного. Який з них буде в результаті ухвалений – якраз і є предметом для торгів. Або інший приклад – за повідомленнями журналістів, під час обшуку офісу в межах провадження НАБУ щодо друга Олега Ляшка – нардепа Сергія Скуратовськоського було знайдено проект рішення НАЗК про результаті перевірки, яка бу-ла в НАЗК незадовго до того розпочата. Як і чому цей проект рішення міг потрапити до нардепа? Або от іще один приклад – в межах провадження НАБУ по міністру інфраструк-тури Володимиру Омеляну була опублікована переписка, в якій посадовець НАЗК обговорював з міністром питання, що стосувались його перевірки.
НАЗК має бути перезавантажене. Зробити це може парламент, і якщо цей парламент не зможе цього зробити, принаймні ви знаєте, за кого не треба голосувати на наступних виборах.
Договорняки і тиск: чому НАЗК затягує з винесенням рішень
