Антикорупційний краш-тест: хто з майбутніх нардепів боїться показати виборцям свої декларації
На 25 червня ЦВК зареєструвала 3355 кандидатів в народні депутати. Проте лише 179 з них, або трохи більше 5% подали е-декларації кандидатів. Чому більшість майбутніх народних депутатів не показує свої статки?
За законом кандидати в депутати мають подавати е-декларації під час реєстрації в ЦВК, але – не під час позачергових виборів. Є лише норма подати декларацію "до призначення або обрання на відповідну посаду". Фактично, це значить, що закон дозволяє кандидатам не оприлюднювати свої декларації до виборів. А вони самі добровільно не поспішають їх показувати.
Майже місяць тому Рух Чесно закликав кандидатів за власною ініціативою подати декларації, але судячи з цифр, мало хто кинувся це робити. Особливо показово по партіях, які роблять акцент на заведенні до парламету зовсім нових людей. Елементарний пошук в Реєстрі декларацій за іменем показує, що, наприклад, з першої 20-ки Слуги народу декларацій за 2018 рік немає в 16-ти, включно з лідером партії Разумковим. З першої 20-ки списку Голосу – 13, включно з лідером партії Вакарчуком. Це тільки перша 20-ка, не весь список. І це тільки список, а є ще мажоритарники.
Виникає питання: а для чого ми запускали всі антикорупційні механізми та інструменти, якщо вони не використовуються зараз для очищення одного з ключових органів в державі – парламенту? І чому ті, хто обіцяє боротись з корупцією, самі не поспішають показати свої декларації?
Припустимо, частину декларацій кандидатів можна знайти, бо вони раніше подавали їх як посадовці або з інших причин. І тут мені незрозуміло, чому частина українців продовжує самообманюватись, коли готова голосувати за список Солідарності на чолі з Порошенком, який збагатився на посаді Президента; список Батьківщини, в якому є фігуранти розслідувань про корупцію, і суцільно "зашкварений" список Опозиційної платформи – За життя, в якому самі регіонали і представники олігархічний груп.
Однак наступний парламент може серйозно оновитись зовсім новими людьми. От тільки чому ці нові кандидати приховують від нас декларації?
А раптом по списках Слуги народу йдуть безробітні безхатьки, які хочуть в парламенті наколядувати на квартиру, "виграти" пару мільйонів чи отримати подарунок у вигляді нерухомості десь на березі Іспанії чи Італії? А може, серед мажоритарників Голосу – кандидати із зашквареними родичами, чиї бізнесові інтереси вони, пройшовши в парламент, будуть лобіювати в парламенті? Невже це нікого не цікавить?
Тобто всі кандидати в депутати під час передвиборчої кампанії будуть розказувати, що вони за все хороше – проти всього поганого, розвішають по всій країні борди зі своїми двометровими і повними рішучості обличчями, через кожні 20 хв будуть з рекламних телевізійних роликів обіцяти, як стане краще жити, якщо їх виберуть в депутати, але показати свої декларації – то вже зайве. Дізнаєтесь після того як проголосуєте, дорогі виборці.
Верховна Рада – єдиний орган законодавчої влади в Україні. Єдиний, який приймає закони, бюджет, призначає уряд, може змінювати Конституцію. Ми і так багато часу і можливостей втратили з цим парламентом через депутатів, які через свій, часто відверто корупційний інтерес блокували або саботували реформи. І тепер, коли у нас є можливість очистити його від старих корупційних інтересів і, що ще важливіше, не пустити до Ради нові корупційні інтереси, ми не користуємось цією можливістю. Чому?
Коли в 2016 я протестувала під Адміністрацією Президента з вимогою накласти вето на закон, який руйнував ще не запущене е-декларування; коли фізично стерігла двері в НАЗК, щоби уберегти від знищення докази фальсифікації зламу е-декларування; коли подавала разом з нардепом від Самопомочі Павлом Костенком заяву про злочин через незаконне втручання спецслужб в роботу системи; коли зверталась до іншого депутата Самопомочі, тоді Голови Антикорупційного комітету Єгора Соболєва, щоб розібратись, хто винен в проблемах системи е-декларування, коли захищала е-декларування від скасування в Конституційному суді, то робила це і для того, щоби ми всі добились покарання для корупціонерів, і щоб усунути їх від влади і не пустити на їхнє місце таких самих. І навіть якщо покарати поки не вдалось, вибори – це фактично унікальна можливість очистити парламент від старих і не пустити туди нових корупційних інтересів.
То чому ж тепер, коли за лічені тижні нам всім обирати новий парламент – декларації кандидатів, як виявилось, нікого не цікавлять? .
Невже після всього, що Україна пережила за останні роки, ми знову будемо сліпо вірити красивим словам і навіть не перевіримо тих, за кого голосуємо? Навіть не запитаємо в них того, що вони і так мали би показати, але через особливість цих виборів не зобов'язані зробити це до виборів? Невже ми навіть декларацій їх не подивимось, перш ніж приймати рішення? Невже нас досвід попередніх років нічому не навчив і ми хочемо знову розчаровуватись замість того, щоб зібрати якомога більше інформації і прийняти максимально поінформоване рішення?
Якщо партії і кандидати справді хочуть подолання корупції, то покажуть свої декларації, бо їм не буде чого приховувати. А якщо не покажуть – значить, обманюють, коли говорять про боротьбу з корупцією. І тут вже, друзі, вам самим робити вибір.
Свою декларацію кандидата в реєстрі вже оприлюднила, аналогічно зараз роблять кандидати від Самопомочі, яка публічно пообіцяла, що кандидати від партії оприлюднять декларації. Не в день виборів, не після них, а якомога раніше до – щоби кожен бажаючий встиг з ними ознайомитись. Так само мають вчинити і всі інші партії. Тому що люди мають право знати, кого вони обирають.
Хто б не був вашим фаворитом – вимагайте оприлюднити декларації зараз. Щоб потім не жалітись, що вас знову обманули. Бо це наше з вами життя, і яким воно буде – залежить від усвідомленості нашого вибору.
