15 червня 2021, 13:58

5 причин, чому парламенту необхідно якомога швидше ухвалити Антикорупційну стратегію

За даними досліджень останніх двох років, 91,2% населення України вважає проблему корупції "дуже серйозною", 49% – однією з трьох найважливіших проблем для України (частіше зазначали лише війну на Донбасі). 74% суб'єктів господарювання вважають корупцію найбільшою перешкодою (17%) або значним обмеженням (56%) для бізнес-середовища в Україні, а 41% представників бізнесу повідомили про наявність у них корупційного досвіду. При цьому, на думку 42% респондентів, рівень корупції в Україні після 2017 року зріс, в 2019 вперше з початку антикорупційної реформи Україна не покращила, а погіршила свої позиції в Індексі сприйняття корупції України. Відновити зростання вдалося минулого року після того як після зміни влади були реалізовані багато антикорупційних ініціатив, які до того блокувались.

Що показово: 2017, який фігурує в опитуваннях – це рік закінчення дії попередньої Антикорупційної стратегії. Парадоксально, але після того, вже четвертий рік в України немає стратегії боротьби з корупцією.

Тобто ми створили унікальну систему антикорупційних органів (НАБУ, САП, НАЗК, ВАКС, АРМА), запустили передові антикорупційні інструменти (е-декларування, Prozorro, e-data), і з тих пір відбувається їх постійний захист/забезпечення/відновлення незалежності. Паралельно різними темпами і з різним успіхом відбуваються галузеві реформи, в якій кожен з десятків органів по-різному розуміє, як треба боротись з корупцією. У результаті це виглядає як боротьба заради боротьби, а відчутного ефекту чи хоча б як оцінити результат – незрозуміло. Тому що без чіткого визначення конкретних цілей, відповідальних, строків і показників ефективності, без належної координації боротьба з корупцією ніколи не буде ефективною чи результатиною.

Минулого тижня Президент Зеленський заявив, що "парламенту варто зосередитись на тому, що останні чотири роки в Україні відсутній програмний документ – Антикорупційна стратегія". Він також закликав депутатів якнайшвидше ухвалити внесений урядом проект і затвердити таку стратегію.

Йдеться про законопроект 4135, який визначає засади антикорупційної політики на наступні 4 роки, і більше ніж півроку знаходиться на розгляді парламенту. Цей документ був розроблений НАЗК невдовзі після довгоочікуваного "перезавантаження" органу, пройшов публічні обговорення, схвалений Кабінетом Міністрів і 5 листопада 2020 року ухвалений Верховною Радою в 1-му читанні.

Після цього до нього було подано більше ніж півтисячі правок: як позитивних, так і, очікувано, деструктивних. Антикорупційний комітет добросовісно розглянув кожну і підготував до 2 читання загалом робочу версію, яка була надана 17 травня 2021. Цього тижня стратегія нарешті з'явилась в порядку денному парламенту, і оскільки на літні канікули депутати підуть вже за місяць, у парламенту залишається дуже мало часу на її ухвалення.

Чому так важливо якнайшвидше ухвалити і почати виконувати якісну Антикорупційну стратегію? 5 причин:

1. Чітке формулювання задач, відповідальних, строків, очікуваних результатів і координація виконання

Стратегія працюватиме одразу в двох напрямках: удосконалення загальної системи запобігання та протидії корупції та мінімізація корупції у найбільш пріоритетних сферах. Такий підхід є найбільш дієвим, бо підвищує ефективність антикорупційної інфраструктури з одночасним відчутним результатом в сферах, корупція в яких є найбільш болючою. Після ухвалення стратегії буде розроблена Державна програма – по суті "дорожня карта" впровадження стратегії з чітким формувалюванням задач, відповідальних, строків, показників досягнення результатів, досягнення яких має координувати і моніторити НАЗК у тісній співпраці з Кабміном.

2. Відчутний ефект для громадян та бізнесу

Пріоритетні сфери, які були включені до Стратегії, визначались на основі опитувань громадян, бізнесу та експертів. Так були сформульовані 8 сфер/блоків, в яких наявний найбільший корупційний досвід та/або які сприймаються найбільш корумпованими: охорона здоров'я та соціальний захист, судова влада, органи прокуратури та правопорядку, податки і митниця, земельні відносини, будівництво та інфраструктура, державне регулювання економіки і взаємодія держави та приватного сектору, а також оборонний сектор з огляду на пріоритетне значення в умовах російської агресії.

У кожному з цих секторів Стратегія передбачає комплекс заходів, спрямованих на усунення умов корупції, а значить за умови належної реалізації антикорупційний ефект буде найбільше відчутний для громадян та бізнесу.

3. Антикорупційний ефект економічних реформ

Пріоритетні сфери, визначені в Стратегії, відповідають пріоритетам, визначеним в програмних документах уряду, наприклад, земля, приватизація, верховенство права, цифровізація та ін. Так, Стратегія охоплює значну кількість заходів, необхідних для досягнення цілей Верховенства права в нещодавно прийнятій Економічній стратегії 2030, а одних цифрових інструментів в Стратегії передбачено близько 30. Таким чином, скоординована діяльність державних органів забезпечить не тільки економічний, але й антикорупційний ефект реформ.

4. Соціально-економічний розвиток та економія бюджетних коштів

За даними досліджень, якщо рівень корупції в Україні залишатиметься на такому ж рівні, що й зараз, то до 2040 року показник ВВП становитиме близько 30% від середнього для країн Європейського Союзу, але якщо Україна зможе знизити рівень корупції, то цей показник перевищить 50% і після того буде швидко наближатись до середньоєвропейського ВВП.

Окрім того, системність в запобіганні корупції сприяє економії бюджетних коштів. Попри те, що порахувати реальний ефект дуже складно, у НАЗК можливий економічний ефект від виконання заходів стратегії оцінили в 200 млрд (!) грн.

5. Реалізація, власне, антикорупційної політики

Як і будь-яка реформа, антикорупційна вимагає не тільки чіткої визначеності задач, строків, відповідальних, вона вимагає системності в реалізації, яка має відображатись в конкретних рішеннях і діях найвищого керівництва держави – Президента, Верховної Ради і Кабінету Міністрів. Без цього антикорупція в Україні приречена на постійне "гасіння пожеж". Вона також вимагає координації і постійного моніторингу виконання – саме це і має забезпечити прийняття і виконання Антикорупційної Стратегії.

Із закликом забезпечити якнайшвидше прийняття стратегії вже виступили провідні антикорупційні громадські організації, які багато років системно підтримують і просувають реформи в Україні. Зараз рішення про те, чи з'явиться в України, нарешті, стратегія боротьби з корупцією, залежить від парламенту.

Чи отримає Україна нову якісну антикорупційну стратегію вже цього літа?

powered by lun.ua

Корупція – як Covid: якщо її нікому не вдалось повністю побороти, це не означає, що з нею не треба боротись

За 2 роки антикорупційні пріоритети в публічній комунікації Президента Зеленського змінювались кілька разів: спочатку він говорив про "посадки" і просив активізуватись простих українців, потім заговорив про усунення корупції в окремих сферах, як-от транспорт, митниця і т...

Кому потрібні (антикорупційні) реформи в Україні?

Ситуація із завершенням будівництва Північного потоку-2, як і навколо приєднання до НАТО може призвести до менш глибокої залученості міжнародних партнерів до реформ в Україні...

5 причин, чому парламенту необхідно якомога швидше ухвалити Антикорупційну стратегію

За даними досліджень останніх двох років, 91,2% населення України вважає проблему корупції "дуже серйозною", 49% – однією з трьох найважливіших проблем для України (частіше зазначали лише війну на Донбасі)...

Подолання корупції в обороні – більше не пріоритет для уряду

В умовах пандемії питання оборони відступили на другий план, однак саме зараз відбуваються події, які після карантину можуть поставити нас перед фактом неспроможності відповідати на давно відомі загрози національній безпеці...

5 корупційних "чорних дір" Міноборони і що з ними робити

Сфери діяльності Міноборони, пов'язані із закупівлями, управлінням і розпоряджанням майном і активами, схожі на "чорні діри", в яких десятиліттями безслідно пропадали державні ресурси...

Держпідприємства Міноборони. Маразм міцнішав

30 березня 2020 прес-секретар Міністра оборони повідомила, що готель Міноборони "Козацький" розмістив для обсервації групу українців, які прибули з Балі та Катару...