23 листопада 2010, 15:26

До добробуту – через приватну ініціативу

Сьогодні саме життя підтверджує актуальність "Українського кредо" (http://www.yekhanurov.info/ua/works/politic/id629/). І щодо необхідності відповідальної громадянської позиції, що кристалізується в особистих вчинках, і щодо "зворотнього зв'язку" з владою, і щодо можливості національного консенсусу в той час, коли починає говорити громадянське суспільство. Дуже добре, що першими пробудилися саме підприємці, бо залишаюся переконаним, що внутрішня інтеграція України можлива, передусім, на прагматичних засадах. Отже, сьогодні – про приватну ініціативу, приватну власність та добробут...

Основа нашого розвитку та гараздів – приватна ініціатива і наполеглива праця кожного, хто в змозі забезпечувати власний добробут своїми силами.

На чому можуть зійтися у побажаннях вільні у думках та відповідальні у вчинках громадяни зі Сходу та Заходу, Півночі та Півдня України? На тому, що кожен хоче для родини гараздів, а для Батьківщини – сталого поступу. А хіба хтось ще сумнівається, що таке благополуччя не приходить ззовні, а є продуктом виключно особистих зусиль, тоді як стабільність країні гарантують не кредити чи подачки, а політика держави, що сприяє розвитку приватної ініціативи?! Напевно, вже ні. У всякому разі сподівання на те, що нас і без реформ зустрінуть на Заході з розпростертими обіймами розвіялися ще у "помаранчевий період". А тепер, після Харківської угоди та підвищення цін на газ для населення, "біло-блакитним вогнем" догоряють ілюзії щодо безтурботного життя за рахунок братньої допомоги Росії.

Отже, всі ми життям навчені, що добробут та впевненість у майбутньому добра тітка чи дядько не подарують. Проте, всупереч власному досвіду, частина наших співвітчизників все ще вірить в появу пророка Мойсея, який виведе народ з полону злиднів та бідності. А дехто вже зараз жирує, "колядуючи" по судах або володарюючи сучасним перснем всевладдя – дозвільною печаткою.

І перших, і других, ми як громадянське суспільство, що єдине в усвідомленні спільних інтересів, маємо перевиховувати. Тих, хто зневірився – словами підтримки та посильною допомогою, а тих, хто зарвався – буквою закону та невідворотною відповідальністю.

Ключове питання – забезпечення недоторканності приватної власності, як наріжної основи приватної ініціативи. Доки ми не захистимо і на рівні закону, і практично всі форми приватної власності (на засоби виробництва, землю, робочу силу, товари, нерухомість, цінні папери, гроші, інтелектуальний продукт тощо), доти ми коритимемось "тіньовому легіону". А країною після кожних президентських чи парламентських виборів кочуватиме "орда переможців", яка присвоюватиме бізнес та власність "переможених".

Тож найперше, що ми повинні вимагати від влади, це – надання привілейованого стану приватній ініціативі. Причому не тільки як способу забезпечення існування, але і як дієвому інструменту формування конкурентного середовища, без якого суспільний розвиток перетворюється на стагнацію, а боротьба з корупцією – на фікцію. Для цього потрібні прозорі податки, обмеження чиновницького диктату, реальні антикорупційні дії, забезпечення рівних для всіх суб'єктів господарювання правил гри.

І хіба це не об'єднавчі ідеї для всієї країни?! Якщо це так, то маємо змусити замовкнути політиків, які галасливо стверджують, що країна перебуває на грані розколу. І надати владу політикам, які, нарешті, здійснять реформи і з'єднають країну на прагматичній основі. Бо кінцева мета реформ, це – добробут кожної української сім'ї та впевнений поступ всієї України.

І далі буде...

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Як скорочували українське військо

Чисельність Збройних Сил України визначається законами. У спадок від Радянського Союзу Україна отримала майже мільйонну армію. Протягом перших чотирнадцяти років йшов болісний процес кардинального скорочення ЗСУ...

Чиновник має бути поза політикою

Реформи треба розпочинати з державної служби. Серйозні зміни в системі державного управління розпочнуться лише з прийняттям Закону про департизацію державних службовців...

Українська Шотландія?

Влада запізнюється з ухваленням рішень. Ініціативу, озвучену мною у минулому дописі (про відновлення призову), реалізовано лише учора. Цікаво скільки часу владі буде потрібно для втілення ще одного, запропонованого нижче, необхідного рішення? Ми знаємо, хто винен у подіях на Донбасі...

Час відновлювати Армію!

Наступного тижня Верховна Рада за підтримки суспільства повинна прийняти непрості політичні рішення по Збройних силах України. По-перше, маємо відновити систему мобілізації (військових комісаріатів)...

АМОСОВУ – 100

Сегодня, отмечая 100-летие Николая Михайловича Амосова, прочитав написанные им книги, глубже понимаешь какой Человек жил с тобой в одном городе, ходил (бегал!) по одним и тем же улицам...

Що я насправді сказав на ТВі

Ось посилання на недільний ефір на ТВі: http://tvi.ua/ua/watch/author/?prog=698&video=5565 Перегляньте уважно. Шановні мисливці за "дешевими" сенсаціями, редактори стрічок новин, журналісти, політики, професійні боти, тролі, "юльки" і прості дописувачі! Вивчайте першоджерела! Перевіряйте інформацію! Не коментуйте подій, яких не було! Любіть Україну! P...