Права і право – нероздільні
Ми переконані, що рівність всіх перед законом має своїм коренем готовність кожного жити за його нормами
Питання побудови правової держави належить до тих проблем суспільного життя, які потребують максимальної щирості, громадянської мужності та відповідальності. Подальша самоомана загрожує смертельною небезпекою країні через вкорінення метастазів корупції, правового нігілізму та політичної безвідповідальності.
Нині в Україні діє мовчазний суспільний договір: низи миряться з тим, що верхи живуть поза законом, а верхи поблажливо дозволяють низам дрібні правопорушення в обмін на покору. Так відтворюється кругова порука, яка перетворює правову державу на королівство кривих дзеркал. В ньому злодій, якщо він говорить правильні слова, перетворюється на символ оновлення чи борця з режимом (в залежності від його позиції щодо владного керма). Бізнес трансформується з виробництва товарів і послуг у систему відкатів, хабарів. Правові стосунки між державою та громадянами – на суцільну імітацію. Так формується державний апарат, який не бореться з корупцією, а відтворює її, паразитарна економіка, в якій продукування – ледь не зайвий ланцюг у перерозподілі суспільних благ, та суспільство, в якому жити, нехтуючи законом стає мрією критично великої кількості громадян. Фактично суспільство живе не за законом, а по "понятіях" – неформалізованій системі стосунків, що не враховує базові права і свободи громадянина.
Дискутувати про те, хто має зробити перший крок до зламу цієї системи – низи, чи верхи, все одно, що намагатися заговорити ракову пухлину. Очевидно, що потрібні радикальні дії подвійного призначення: здоровим клітинам суспільства треба надати можливість жити та розвиватись (за законом), а метастази викоріняти усіма відомими та перевіреними в цивілізованому світі засобами.
Чинну систему судочинства необхідно привести у відповідність до рекомендацій Венеціанської комісії. Бажано, щоб в Україні, нарешті, запрацювали суди присяжних.
Треба послідовно вести адміністративну реформу: не просто ліквідувати зайві органи управління, а й визначити для кожного із тих, що залишаться, оптимальні функції. Обов'язково забезпечити політичну нейтральність державної служби. Чиновник має стати позапартійним. На часі вдосконалення інституту політичної відповідальності через скасування депутатської недоторканності, створення діючих механізмів відкликання виборцями осіб, які займають виборну посаду. Необхідно запровадити механізми відповідальності партій за свої передвиборні обіцянки через введення у виборчому законодавстві відповідних норм.
Побудова правової держави не можлива без поваги до Конституції. Перший крок до відновлення такої поваги – ліквідація або щонайменше повне переобрання Конституційного суду, який дискредитував себе фактичною відмовою від власних функцій.
І якщо сьогодні корупція є хворобою, що вразила всю державу, то боротьба з нею допоможе об'єднати здорові сили також по всій України.
Українське кредо
www.yekhanurov.info
