Ми – відповідальні у своєму виборі
Кожен громадянин робить свій політичний вибір вільно, свідомо та відповідально, відмовляючи у підтримці політичним силам, що розколюють країну, пропагують ідеї реваншу чи послабляють економічну спроможність держави популізмом.
Нам не оминути найбільш болючого та актуального запитання: "А що ж маємо робити всі ми, хто любить Україну, для того, щоб навернути її на шлях до процвітання?" Відповідь очевидна: привести до влади чесних та освічених, патріотичних (в широкому сенсі) та прагматичних політиків. А зробити це можна лише на виборах і через вибори.
Ми разом мусимо зламати практику останнього часу, коли, замість конкуренції програм розвитку країни, нам пропонували потішні сутички. Коли, замість свідомого вибору, пропонували голосування за "кумирів", розділивши країну на політичні "фан-клуби". Коли патерналізмом глушили раціоналізм, а популізмом робили контрольний постріл в голову.
Ми повинні вивести країну з глухого кута "вибору без вибору". А якщо говорити чесно і прямо: настав час докорінного оновлення обойми тих, хто вважає себе "політичною елітою".
Не можна сидіти без діла та скиглити про нещасну долю. Жоден з нинішніх політиків не здатен запропонувати новий підхід чи принести на долонях волю, процвітання та порядок. Говорю про це відповідально і зі знанням справи. Всі надії та сподівання на реальне оновлення країни, її рух до цивілізованого світу, пов'язую виключно з дорослішанням громадянського суспільства. Сьогодні Україні потрібна не нова партія, яку буде нав'язано зверху за допомогою телебачення, інтернету та газет, а реальний рух знизу, який винесе на політичну авансцену нові обличчя, реальні проблеми та правдиві сюжети. І перші паростки такого руху вже пробивають собі дорогу: зернотрейдери, об'єднуючи зусилля, намагаються довести свою правду уряду, малий та середній бізнес, гуртуючись, протистоїть спробам знищення себе як класу. Зрештою, місцеві вибори наочно показали, що нові регіональні політичні об'єднання, які довели свою здатність покращувати життя людей вже сьогодні, отримали в деяких областях результати не гірші від тих, хто обіцяв щось подібне всій країні ще позавчора.
Нинішня влада ні з ким не збирається ділитися і поважає лише силу. Не найкраща позиція з точки зору інтересів країни. Але навіть з неї можна "екстрагувати" користь. Може в цьому і є призначення діючої влади: через тиск прискорити дозрівання того громадянського суспільства, яке було народжене на Майдані?! І, між іншим, наступні вибори вже не за горами. Тож подякуємо тим, хто своєю "бульдозерною тактикою" допомагає швидше протверезіти носіям "біло-голубих" ілюзій і сприяє пошуку компромісів з тими, хто вже давно зняв "помаранчеві окуляри".
Подякуємо, і до праці, до єднання! Бо окрім нас самих ніхто не витягне Україну з прірви зневіри, не засвітить сонце нової надії та не накреслить чіткий шлях у достойне майбутнє!
Українське кредо
www.yekhanurov.info
Цим дописом я завершую роботу щодо інтерпретації кожного пункту "Українського кредо". Час, що минув з його оприлюднення, на мій погляд, ще наочніше довів його актуальність та затребуваність. Тому стверджуюсь у переконані, що головне завдання на сьогодні, це – ОБ'ЄДНАННЯ.
Гуртування небайдужих людей, які прагнуть вирішити будь-яку суспільно значиму проблему. Поєднання зусиль громадян, що дійшли (або яких довели) до розуміння необхідності консолідованого обстоювання своїх інтересів. Єднання політично активних громадян навколо захисту приватної ініціативи, прав і свобод людини, цінностей демократії та патріотизму. Зрештою, зшивання країни, яку намагаються пошматувати ззовні, і, яку ми самі штовхаємо до безодні розколу, піддаючись на ворожі провокації та підкорюючись власному гніву і роздратованості або розпачу та розгубленості.
Працював, виходячи з цього переконання, намагаючись побачити цей шлях до єднання і поділитися отриманим досвідом з іншими. Вважаючи, що в такий спосіб, вирушаю цим шляхом сам і, можливо, допомагаю комусь зробити відповідні кроки. Тому щиро вдячний всім, хто відгукнувся, особлива подяка – однодумцям та конструктивним критикам. І на останок – побажання собі та всім, хто нині, відчайдушно шукає відповідей на "прокляті запитання", хто прагне волі і добра Україні – давайте підтримаємо один одного. Пам'ятатимемо, що нас єднає не те, що ми однакові, а те, що ми сповідуємо схожі цінності, маємо спорідненні погляди, а головне – дивимось у спільне майбутнє...
