Питання мови – це питання влади та ідентичности
Сьогодні разом з Олегом Тягнибоком мали щастя побувати на черговому Міжнародному конкурсі знавців української мови імени Петра Яцика, який уже вчотирнадцяте тримають, як титани, в українському небі письменник Михайло Слабошпицький, меценат і підприємець Володимир Загорій, а також очільник журі мовного маратону директор Інституту української мови Павло Гриценко. Щиро вдячні їм за одержимість тією великою справою. Непоборна армія вчителів, дітей, студентів та курсантів тримає сьогодні фронт української мови, що особливо тепер зазнає з боку політиків різних мастей прицільного обстрілу. Цікаво, що на цьому дійстві були політики, улесливі на словах, але відворотні у ставленні до єдиного статусу української мови як державної.
Пам'ятаємо, як ще помаранчевий Порошенко (Боже, ким він тільки не був – і есдеківський, і регіональний) відразу після революції 2004 року ратував за відкриття російськомовних груп студентів у вишах, а зданий тепер на милість Порошенкові Кличко домагався у Турчинова не підписувати Постанову про скасування українофобського закону Ківалова-Колєсніченка. Турчинов послухав – і не підписав. А тепер представники тих партій сунуть на основну сцену мовного маратону і розповідають про любов до української мови. Направду, політичне фарисейство пануватиме у державі доти, доки громада не навчиться розрізняти грішного від праведного і перестане компромісити у кардинальних та екзистенційних питаннях.
Проте найважливіше у цьому дійстві – очі, сльози, хвилювання і піднесення переможців конкурсу – дітей і вчителів. Вони – основна духова опора нашої незнищенної нації. Я мала щастя вже вдруге нагородити премією імени Олени Пчілки (5 тисяч грн.) ученицю 11-го класу, гімназії N8 міста Севастополя Любу Янковську. Ще минулоріч мала за честь познайомилася з цією дивовижною дівчинкою, яка цього року прийшла у націоналістичній червоно-чорній барві... Її батьки взяли російське громадянство. Вона натомість мріє вступити на українську філологію Київського національного університету імени Тараса Шевченка. Так діти стають провідниками для своїх батьків. На запитання про реакцію батьків на її вибір чарівна Люба відповіла, що вони шанують її прагнення і самостійність. Поза тим вона не уявляє свого життя без нашої МОВИ. Направду, спілкування з Любою – це причастя після виходу зі стін Верховної Ради України, де зосереджені регіонало-комуністичні потвори... Проблема, однак, у тому, що наступні вибори до парламенту, як на мене, не надто вплинуть на її склад. Принаймні проте це свідчать поки що патологічні настрої щодо ймовірного голосування за неадекватні кандидатури на президентських виборах...
Олег Тягнибок заснував премію імени Павла Чубинського (10 тисяч грн.). Майдан став повстанням духу завдяки тексту цього видатного бориспольця. Саме у Києві з вуст Тараса Компаніченка та Валерія Гладунця звучала друга строфа нашого неперевершеного славня, на відміну від його попсового примітивного виконання у звичній усіченій першій строфі. Словом, цей конкурс – дзвони у приспану українську Душу. Це оживлення духових потоків нації. Це правдивість найвищої проби в очах учнів, вчителів та роботоробів українського Слова. Будь-яка присутність кон'юнктури на цьому конкурсі висвічена рентгеном і легко змита травневим дощем. Дай, Боже, нам втримати найосновніший мовний фронт у політичних боях і перейти врешті-решт в експансивний наступ нашою МОВОЮ.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
