ЦЕ НЕ ЗАРЖАВІЛІ БРОНЕТРАНСПОРТЕРИ – ЦЕ РЖА СВІДОМОСТИ
Сьогодні з Львівського танково-ремонтного заводу відправляли перший відремонтований БТР під Маріуполь. Мої побратими-свободівці віднайшли кошти на ремонт 9 машин. Три з них перебувають у ремонті. Щойно п'ятий відремонтований відправимо у наш свободівський батальйон "Січ", дислокований у Слов'янську. Решта поїдуть на прикордонну службу.
Їхній стан до ремонту – це символ окраденої, роззброєної, навмисне оголеної і безборонної перед ворогом України. Це не ржаве залізо – це колонізована свідомість та антиукраїнська корозія генералітету останніх років. Нема сумніву, що кількісний і якісний розвал наших Збройних Сил і оборонної промисловости – це добре продумана стратегія одвічного ворога – Москви, його відвертої агентури в Україні і колоніяльного лакейства у всіх прошарках суспільства.
Щойно тепер зріла частина країни усвідомлює: без сильної армії та збройної (а не оборонної!!!) промисловости не може бути й мови про державну самостійність і цілісність. Останні роки українцям свідомо і системно прищеплювали пацифістсько-антимілітарні настрої, розбещували покоління так званим европейським гедонізмом і гонитвою за примарним швидкохідним успіхом. Проте, всупереч зовнішнім силам зла і внутрішній аморальній лібералізації, в обороні країни потужно вистрілили чоловіки-воїни, жінки-натхненниці, діти-ангели зі своїми малюнками воїнам з побажанням ЖИТТЯ і ПЕРЕМОГИ.
БТР їхав вулицями Львова і врізав у свідомість довколишніх людей правду про російсько-українську етнічну війну, а не якесь химерне АТО. БТР, набираючи швидкости руху, давав нам посил сили: ми все здолаємо, ми щоденно міцніємо, ми ніколи не відступимо, ми віднайдемо всі неможливі можливості, аби допомогти нашій армії. Воєнізованість нашого тилу – це певність перемоги на фронті.
Отець Олег посвятив машину перемоги. Краплі свяченої води застигали на зеленій броні. Душа бралася морозом стійкости. Воїни заходили в середину машини, як у пекучу лаву війни. Господь завше на боці правди, одержимости і боротьби зі злом. Особлива подяка генералові Книрові Олександрові Миколайовичу. Тримаймося і перемагаймо сумніви у собі і москаля всюди.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
