Про "благонамєрєнних малоросов" під номером 5670 (або про відкрите звернення "юдиних малоросів" ухвалити мовний закон)

Щойно приходить спекотне літо, як починається мовний зашквар. Валуєв свого мовного таємного циркуляра підписав 18 липня 1863 року, і спричинений він був анонімним листом від "благонамєрєнних малоросов" від 4 березня 1863 року, що налякалися розвитку УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ у ХIХ столітті. Мовний закон Путіна від його агентів Колеснічєнка-Ківалова ухвалили 3 липня 2012 року. А 19 червня лібераст Юсов, що побував вже і в Порі, і в Порі-ПРП, і в Ударі, і клюб Ліберастів створив, і помічником такого одіозного депутата, як Гурвіц був та й багатьох інших – виявився палким "защітніком" МОВИ. Опублікував на УП "Відкрите звернення: невідкладно прийняти закон про українську мову" (див. blogs.pravda.com.ua).

Як спасіння для нашої МОВИ – це політичне тіло, що Юсов, пропонує медведчуківський мовний закон під номером рабів 5670. І друзяк собі в компанію назбирав аж близько 80: від научних сотрудніков до пісатєлєй, від "громадських" діячів, себто політичних партизанів, до просто малоросів, але з пихою лакеїв і націоналюг якихось маргінальних підпряг: "У нас малоросійство було завжди хворобою пів інтелігентською, але – й передовсім – інтелігентською, отже, поражало верству, що мала виконувати роль мозкового центру нації" (Є. Маланюк)... Браво, Юсов. Образ Юди з поцілунком прекрасно вписується і в прізвище, і в зовнішній вигляд, і в чин політичного просто тіла.

А що ж підписанти??? А вони, за Маланюком, просто пораженці й капітулянти ще до бою. Вони не вимагають багато, тільки трошки для мови малоросів. Їх не обходить, що в понад 20-х статтях поряд із державною можна вживати інший язик і що п. 2 ст. 1 заперечує ВСЕ добре, що списано "громадськістю" із закону 5669 у закон 5670. Їм аби трошки, за квотами, як меншині "на нашій не своїй землі". Рівно стільки, скільки здатні вмістити свободи в собі. Більше не вміститься. Замаленькі для справжньої САМОСТІЙНОСТИ і НЕЗАЛЕЖНОСТИ. Треба ж брати те, що дають, і бути реалістами. Юсов знає, як то, бо лібераст – вони ж такі, весь час НЕДОВЕРШЕНІ, НЕДОКІНЧЕНІ, НЕДОВІДРОДЖЕНІ, НЕДО... Вони просто "благонамєрєнниє малороси", які в ХIХ столітті благали начальника жандармів Долгорукова зупинити розвиток УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, бо це "пахнет революцией и обособлением Малороссии". А ці, "інтелігентні малороси", пораженці, волають ОБМЕЖИТИ УКРАЇНСЬКУ МОВУ мовами нацменшин і приписують це так: "Статус української мови як єдиної державної мови не може бути підставою для заперечення мовних прав і потреб осіб, що належать до національних меншин". Себто повне утвердження мов національних меншин у супротиві до державної мови. Саме це положення є наскрізною шизопсихоглосною ідеєю закону, що насправді за медведчуківсько-порошенківськими і садовістськими планами має зреалізувати гасло "єдина країна – єдіная страна". Бо інакше це теж пахне РЕАЛЬНОЮ САМОСТІЙНІСТЮ.

"Благонамєрєнниє малороси" не готові до тої САМОСТІЙНОСТИ. Вони інваліди. Їм потрібні милиці для ходи своїм залежним життям. Їм треба ЗАБЕЗПЕЧИТИ розвиток ЧУЖИХ мов і ЧУЖОЇ влади, аби УКРАЇНЕЦЬ, бува, не запанував "у своїй сторонці" й далі служив чужинцеві. Ото послухайте: "На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін", себто утвердження абсолютної необов'язковости державної мови у сфері сервісу, що є щоденним мовним буттям. Про освіту вже і не йдеться (ст. 17): там торжество мов нацменшин, які невідомо звідки взялися, бо в нас нема графи "національність". А "благонамєрєнниє малороси" знають, хто якої національности, "крім своєї". Вони НЕ ВМІЮТЬ бути ПЕРШИМИ. Вони просто слуги.

Ото й назбиралося для цього чимало рабів N5670. Лишенько.

Але минув Валуєв, і ви, "юдині малороси" (чи, вибачте, "юсові малороси"), минете, як чергове збурення на сонці нашої Мови. Як чин НЕВІРНИХ, що засумнівалися у власній силі і не скористалися навіть власною Конституцією, ст. 53: нацменшини мають "право на навчання рідною мовою ЧИ на вивчення рідної мови у державних і комунальних закладах освіти", себто розділовий сполучник ЧИ, а не І навчання, І вивчення, як пропонують ці "юдині малороси" – "тип національно-дефективний, скалічений психічно, духово..." (Є. Маланюк). Пам'ятаймо: руїна, як оце зараз, це найкращий ґрунт для малоросійства – і ворог використовує це "планово, безоглядно і приспішено, бо "время гарячее". Як це класно побачити це МАЛОРОСІЙСТВО на повний зріст і такою злагодженою КУПОЮ!!! Дякую. Все передчувала, що це саме той кордон між вільними та невільниками.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.