ПРО ВІЙНУ ЛЬВІВСЬКИХ СУДІВ З УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ
22 грудня 2017 року у Львові відбулося засідання апеляційного суду у справі наклепу на мене телевізійного каналу "24" (власник А. Садовий), журналісти якого спотворили мої слова, сказані 16 листопада 2016 року в телевізійній програмі radiosvoboda (див. http://www.radiosvoboda.org/a/28121689.html) напередодні ініційованих мною слухань у Конституційному Суді України питання про неконституційність мовного закону Ківалова-Колесніченка, який Верховна Рада України скасувала 23 лютого 2014 року 232 голосами. Але в.о. президента Турчинов цієї постанови ВР так і не підписав, залишивши в дії путінський мовний закон... Натомість москвомовні дикуни та інші політично звихнуті оголосили мене призвідницею анексії Криму та війни на Донбасі. Аплодую. Війну в Грузії також розпочала саме я! Справді, коли через атрофію мозку важко усвідомити ідеї та принципи самодостатньої людини – виникають подібні звинувачення.
Очевидно, для того, щоб нейтралізувати важливість цього питання та ініціятиву в його розгляді саме Фаріон, самопомічні садовісти від журналістики взялися знову за свою звичну справу: перекручувати, брехати, приписувати мені невластиві речі. Їм тут під стать хіба московські телеканали і так звані "вєсті с новороссіі". "24" канал під керівництвом Садового блискуче засвоїв їхню тактику. Недаремно цей основний москвофіл Львова свого часу служив у придворних військах Московії... Отож під час етеру на запитання про "російськомовних" я заявила: "Це громадяни України, які мають виконувати закон. А закон – це 10 стаття Конституції України. А якщо ти не виконуєш закону, ти не повинен отримувати освіту, роботу". Натомість канал місцевого олігарха Садового "24" цілком спотворив мої слова: "Свободівка закликає позбавити роботи усіх російськомовних українців", "Усім російськомовним громадянам треба заборонити працювати та навчатись в Україні. Про це заявила екс-депутат ВР, член ВО "Свобода" Ірина Фаріон" (див.: https://24tv.ua/svobodivka_zaklikaye_pozbaviti_roboti_usih_rosiyskomovnih_ukrayintsiv_n/).
Звісно, я звернулася до суду – і програла першу інстанцію 25 квітня 2017 року. Суддя Галицького районного суду м. Львова Є. Д. Лялюк став на бік проплачених медійних брехунів від Садового. 22 грудня я також програла апеляцію на це рішення суду. Трійка суддів жіночого роду в особах суддів Шандри, Струс та Шеремети підтвердили рішення суду відмовити мені в задоволенні моєї вимоги покарати брехунів за "явний злий умисел" щодо мене і за абсолютне нерозуміння того, що таке вислів фактичний, а що таке – оцінне судження (мовні невігласи його називають оціночним...). Не допоміг їм і експертний висновок Інституту української мови, який підписав доктор філології, професор Павло Гриценко: "Політично заангажовані висловлювання, що приписані Ірині Фаріон, насправді містять промовистий підтекст цинічного нехтування 10 статтею Конституції України, а отже, сприяють подальшій політиці зросійщення України в час розв'язаної Путіним російсько-української війни, основний привід якої – "защіта рускоговорящєго насєлєнія".
До того ж політична маніпулятивність приписаного Ірині Фаріон вислову є упередженим висмикуванням переінакшеної думки із загальної тканини аргументованого інтерв'ю, спрямованого на захист державної мови та цілісності й соборності України, що, зрештою, і підтверджують слова співбесідника І. Фаріон донецького політолога Кирила Сазонова: "Давайте правильно розставимо акценти. Я повністю погоджуюся з пані Фаріон – Кремль бісить сама по собі Україна. Їм наплювати, що в нас відбувається. Поки є Україна, вони не заспокояться. Так було 10 років тому, 25 років тому, 100 років тому, 200. Україна для них сама по собі – подразник. Тим більше – незалежна. Тим більше – сильна. Тим більше – успішна. Для них це приклад, як можуть жити люди поруч як люди, а не як стадо за колючим дротом. Вони підуть на все, щоб це знищити".
Вважаємо, що журналісти, що представляють так звану четверту владу, мають усвідомити надважливу функцію мови – передання правдивої інформації, а не, навпаки, перетворювати слово в знаряддя замовних технологій".
Це судилище відбувалося за представника ТРК "Люкс" Ю. Нички, який моє право позиватися до фальсифікаторів та брехунів, щоб захистити свою честь та гідність відповідно до ст. 297, 299 ЦК України, назвав "лементом" та "крокодилячими слізьми". Судді-жінки НІЯК не зреагували в залі суду на цю чергову образу на мою адресу. Люди! Що з вами діється? Шановна трійця пань – Шандра, Струс, Шеремета з апеляційного суду у Львові – щиро бажаю, аби ваші діти обов'язково зазнавали чогось подібного упродовж їхнього життя в усіх сферах. Знаю, що це неминуче станеться. Щодо хама Ю. Нички яко раба Садового, то це нещастя лише підтвердило правильність мого позову до суду, попри його абсурдне рішення. Дякую за це щиро. Ви мене надихаєте на подальшу політичну діяльність своїм убозтвом, примітивізмом і лакейством. Отож мій наступний крок – касація через Верховний Суд України.
Подаю основні тези свого інтерв'ю та експертного висновку, яким знехтували суди у Львові, що обслуговують владу холуїв і знищують нашу МОВУ:
1. Основну функцію мови потрактовано як націєтвірну і державотвірну, що цілком відповідає сучасній мовознавчій науці у визначенні фунційного поля мови та історичній і теперішній соціолінгвальній ситуації: "Основна функція мови – це націєтворення і державотворення".
2. Мова є чинником національної безпеки, і в реалізації цієї функції слід розраховувати винятково на власні національні сили: "До якого часу ми, українці, будемо зважати весь час на зовнішні чинники? Чи ці люди усвідомлюють, що мова є чинником національної безпеки? Очевидно, що усвідомлюють. Якщо вона є чинником національної безпеки, то цей чинник треба втілювати в життя".
3. Приводом до нападу Путіна на Україну слугувало не скасування зазначеного закону 23 лютого 2014 року 232 голосами депутатів ВР VII скликання, а саме існування самостійної незалежної Української Держави, проти якої і була зазделегідь спланована агресія Росії: "Найчерговіший привід для "русского мира" – це взагалі існування України з часів князя Володимира"; "...пригадуєте, медаль "за взяття Криму" 20 лютого? Вона заздалегідь готувалася так само, як вони готували кораблі свої заздалегідь".
4. Поняття мови й держави – тотожні, особливо в контексті утвердження корінної мови на власних теренах і постійного намагання Росії через окупацію знищити українську мову як суть і символ Української Держави: "Якщо на території України буде діяти, крім української, ще якась інша мова, то це означатиме..., що на території України діє дві держави".
5. Зазначений закон покликаний захистити лише одну мову – - російську, що є основним інструментом знищення української мови та Української Держави: "...закон Ківалова-Колесніченка" не написаний для українця. Він написаний для росіянина. Даруйте, але росіяни мають свій закон – на території Російської Федерації!".
6. Потреба створення умов для вивчення української мови на території Донецької та Луганської областей: "Вони бояться панічно створення умов для вивчення української мови. А Україна почала рухатися таким шляхом, аби забезпечити українцям Луганщини і Донеччини вивчати державну мову".
7. З огляду на стандарти ООН, Україна є моноетнічною державою, позаяк відповідно до перепису 2001 року в Україні проживає 77.8% українців: "Україна історично не є двомовна. Історично це абсолютно моноетнічна нація і одномовна".
8. Додержання граматичних законів обов'язкове для всіх і стосується воно, зокрема, антропонімійної лексики, нормативність використання якої врегульована чинним Правописом: "Так, Марічка, Світланка. Які проблеми? Українські імена мають такі самі форми, як форми мають іменники в називному, родовому, давальному, орудному, знахідному відмінках. Це закони граматики. Даруйте, а граматиці підкоряються навіть імператори. Якщо це комусь не подобається, то хай ще раз прочитає український правопис"; "...я приходжу до дітей зі своїм професійним обов'язком. Я дитині скажу, що неправильно – "партизан", а правильно – "партизанів". То чому дитина має неправильно казати, що вона Маша, коли українська форма – це Марічка? Це припис лексики й граматики, а не чиїсь політичні бажання".
9. Основа розвитку й сили держави – додержання прав та обов'язків, себто беззастережне виконання Конституції, зокрема її 10-ї статті: "Путін йде сюди з якою мотивацією? Дуже простою – він захищає "рускоязичноє насєлєніє"... Та ми на них абсолютно не маємо зважати. Ми маємо вперто робити свою справу....Це громадяни України, які мають виконувати закон. А закон – це саття 10 Конституції України. А якщо ти не виконуєш закону, то ти не маєш дістати освіти, і ти не маєш дістати роботи. До якого часу ми маємо зважати на якихось дивних людей, які ніяк не можуть інтегруватися в українське суспільство?".
Саме цитата, яку ми навели в цьому 8 пункті, в поданні каналу "24" зазнала не просто перекручення чи перефразування, а цілковитого, зумисного й політично скерованого маніпулятивного переписання й цілковитого переінакшення. Нижче подані вислови не є ані за суттю, ані за формою висловлюваннями учасниці інтерв'ю.
"- "Свободівка" закликає позбавити роботи усіх російськомовних українців".
- "Усім російськомовним громадянам треба заборонити працювати та навчатись в Україні. Про це заявила екс-депутат ВР, член ВО "Свобода" Ірина Фаріон".
Ірина Фаріон не тільки "не заявляла", себто не робила жодних заяв, а також не закликала "позбавити роботи усіх російськомовних українців". Понад то, вона не вживала самої юридично відсутньої словосполуки "російськомовні українці" та імперативних предикатів "треба заборонити працювати та навчатись в Україні" цій категорії громадян. З погляду мовознавчої логіки остання словосполука "російськомовні українці" – це взагалі оксюморон.
Натомість народний депутат VII скликання Ірина Фаріон слушно апелювала до закордонного досвіду, де незнання державної мови аксіоматично внеможливлює отримати освіту та роботу: "Так вони приїдуть до Польщі, то вони вивчать польську мову, якщо вони захочуть там отримати освіту і роботу? Коли вони приїдуть до Америки, то вони вивчать англійську мову, якщо захочуть інтегруватися у суспільство? То чому ці люди не хочуть вивчити пряму мову цієї землі? Що таке "пряма мова" цієї землі? Це діалектологічний атлас. Україна говорить тільки українською мовою" (текст із експертного висновку Інституту української мови АН України).
Додам, що в рішенні Галицького районного суду (справа N461/252/17 від 25 квітня 2017 року) я знайшла 10 правописних, 5 синтаксичних, 8 лексичних, 2 словотвірні помилки...на зразок зобовязати, розяснення БЕЗ АПОСТРОФА, згідно правил, згідно положень, в очах оточуючих, умови протікання (це не про протікання даху йдеться...), завідомо неправдивий...та ін. І ці невігласи в чорних сукенках разом із медійними путанами та їхнім хазяїном аферистом садовим учитимуть мене свого холуйського трактування 10 статті Конституції?! Западетесь ви рано чи пізно і віднайдуть вас хіба на сміттєзвалищі історії, з якого будуть по-чорному дивуватися нащадки: то ж треба, аби рабство мало такі химерні форми...
Отож чекаю на розгорнуте рішення Апеляційного суду, що має з'явитися 29 грудня... Порозкошуємо, панове, у правовому й правописному словоблудді і станемо на прю з ним. Нашої МОВИ не здолати!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
