14 грудня 2020, 18:00

Чи збагатило б мову вживання англійського слова "бред" замість "хліб"?

У день ювілею нашої неперевершеної Катерини Білокур натрапила серед новин на таке речення: "Google відзначив 120-річчя з дня народження української художниці Катерини Білокур святковим дудлом". Останнє слово в реченні викликало асоціяцію лише дурдому. Це ж яким треба бути хворим на відчуження від власної культури, щоб, згадуючи українську художницю, яка навіть не знала слова пейзаж, а малювала геніяльні краєвиди, приплести до спогаду про неї це незугарне чуже слівце.

Мимоволі згадала видатного українського мовознавця Святослава Караванського, у столітній ювілей якого зайдемо цьогоріч 24 грудня, який саркастично зауважив щодо іншого англізма імідж: "Англійське слово імідж прийшло до нас з Росії як головної бази "нової" лексики в УССР. Доцільність вживання слова імідж дуже сумнівна. Чи збагатило б мову вживання англійського слова бред замість хліб? Те саме і з іміджем. Імідж – це образ. Крім того, імідж заступає слова ім'я, лице та обличчя (вжиті зі значенням репутація, реноме). Нащо усувати з ужитку наші слова образ, ім'я, обличчя? Для хизування вченістю? Це хвороба. І хвороба не така вже й невинна. Вона є породженням і заразом призвідцем національного нігілізму" (С. Караванський. Секрети української мови, 1994, с. 148).

Отож хіба українські слова малюнок, зображення, картинка, заставка не покривають значення дивогляда дудла? Подивімося у значення та походження цього слова в англомовному світі. Можливо, відразу ж відпаде бажання використовувати його в українських контекстах. Сягає цей дудл початку ХVII ст. (спочатку як іменник, що позначає "дурня", пізніше як дієслово у значенні "обдурити"): з нім. dudeltopf, dudeldopp "простак". Натомість англомовний світ сьогодні уживає це слово у значеннях, що, звісно, закорінені в своє праджерело – і метафорично розширюючи його:

doodle 1[ˈdu:dl] п розм.

1. розм. бовдур, лобуряка;

2. закарлючка; безглуздий малюнок.

doodle 1 [ˈdu:dl] v розм. (past і p. p. doodled, pres. p. doodling)

1. механічно вигравати;

2. обдурювати;

3. грати на волинці.

doodle 2 [ˈdu:dl] п чоловічий орган.

Yankee-Doodle [ˌjæŋkɪˈdu:dl] n "Янкі Дудл" (жартівлива пісенька американців). cock [kɒk] n

~s cock-a- doodle -doo/crow півні кукурікають (ВАУС, 2011, Є. Гороть та ін.).

doodle [ˈduːd (ə) l]

1. v

1) несвідо́мо малюва́ти; малюва́ти карлю́чки; писа́ти карлючка́ми (недба́ло); че́ркати; ба́зграти;

2) ба́витись дурни́цею, пусти́м;

3) діял. підду́рювати, обду́рювати, дури́ти, підма́нювати, обшахро́вувати

2. n

1) мазюки, карлю́чки, закарлю́чки, закарлю́ки; пису́льки-криву́льки; че́ркання; несвідо́мий малю́нок; грифонаж; дудл;

2) архаїч. балаба́н, бе́взень, дурни́ло, бо́вдур, ло́бур, штурпа́к, на́довбень; леда́й, дармоби́т, ба́йдич (Загальний народний англійсько-український словник, 2010).

Ще показовіші у значенні цього слова е-джерела https://www.dictionary.com/browse/doodle; https://www.lexico.com/en/definition/doodle (Словник США): каракулі. Зокрема, дієслово (вживають з об'єктом або без нього), doo • dled, doo • dling: "малювати або писати без діла": Він каракулював протягом усієї лекції.

Вживають його й метафорично: "витрачати (час) на безцільну чи дурну діяльність"; у діялектах: "обманювати, обдурити"; як архаїчне: "нерозумна або дурна людина". Як іменник – це дизайн, малюнок або подібне, зроблене без дійових графіків; грубий малюнок, зроблений абияк.

То чи був сенс приплітати до геніяльних картин Катерини Білокур, що, не навчаючись жодного дня в жодній школі, здобула світову славу для своїх картин, своєї культури і своєї країни? Згадалося Лесине з перекладу Френсиса Фегі "Справа ірландської мови": "геній завжди здобуде собі всесвітнє признання, хоч би він промовляв найрідше уживаною мовою".

То чи здобудемо ми собі визнання цим дудлом та іже з ним?

Ще не обтрясли з себе московського словесно-ментального бруду, як національно безхребетні вгрузли в англо-український суржик.

"Ми запрошуємо до нашого дому всі культури, але вони не мають нас збити з ніг на порозі нашого дому" (Магатма Ганді).

Ірина ФАРІОН: "Ми так мало перебуваємо на цій Землі! Якихось 70-80 років. Як можна не використати той час, щоб віддати все, що маєш?!!"

Про війну і життя – за філіжанкою зеленого чаю... У центрі Львова, за філіжанкою зеленого чаю – зустрічаємося з відомим мовознавцем, доктором філологічних наук, професором Іриною ФАРІОН...

ОЛЕГ КУЦИН (''Кум''): ''Мусиш боротися – інакше згинеш'' (у 40 днів Відходу...)

Я знав, що ця війна буде. Я просто переживав, що ця війна буде без мене. ... Має бути розуміння, що ця війна ‒ продовження боротьби, яку віками веде український народ за визволення з-під Московської імперії, що це продовження тієї ж боротьби, яку вели й козаки, і січові стрільці у 20-ті роки, і бандерівці під час Другої світової...

До чого довели три слова з Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї... Про проблему зіставних лексико-семантичних маніпуляцій (to guarantee or to assure)?

Загальновідомою є основна номінативна функція слова в синтезі денотативного, конотативного та контекстуального значень, основою для яких є вербальна матеріялізація самого поняття про назване (сигніфікат)...

З нагоди небесного ювілею Мирослава Мисли (1992-2016): ''Я знав за що борюся, я знав за що загину''

Українці – це нація, яка дотримується своїх традицій - і від цього виграємо. Мирослав Мисла На фронті досі йому заміни немає: він один такий Родина Мирослава Мисли родом з Иршавського району з села Приборжавське на Закарпатті...

НЕ ЗДОЛАТИ ВОРОГА ЗЗОВНІ, КОЛИ ВІН ВСЕРЕДИНІ (або про Московський патріярхат в Україні)

I. Про розстрільне сучасне У час повномасштабного розпалу московсько-української війни 28 березня 2022 року народний депутат України, свободівка Оксана Савчук зареєструвала законопроєкт "Про заборону Московського патріархату на території України"...

ВІЙНА і МОВА

Мова – це перший і останній бастіон захисту держави. Ян Бодуен де Куртене Дещо з історичного контексту Чому ми збереглися як окремий етнос, попри понад 350-літній період втрати державности через окупацію Московією? Бо саме мова була тим кордоном, що відмежовувала нас від ворога і об'єднувала всередині...