29 січня 2021, 17:13

СУД над ПРАВОПИСОМ як українофобська агонія

Скасування змін до правопису (від 3 червня 2019 р.) через одіозний "вовчий" (на чолі із Павлом Вовком) Окружний Адміністративний Суд у Києві – справа замовна й українофобська. Так звана позивачка – семикласниця з Херсону, якій тяжко опанувати правописні зміни до ЗНО (це основна мотивація позову) – є рідною сестрою дружини адвоката Дмитра Ільченка, що представляє сторону оскарження вкрай необхідних правописних змін.

Промовисто, що цей Д. Ільченко був адвокатом і партійним товаришем Владислава Мангера – замовника вбивства К. Гандзюк, на якого арештований Мангер переписав свою власність (див. https://www.facebook.com/gandziukgate/). За словами цього Ільченка, позов про скасування постанови скерували "для захисту української мови від її спотворення на користь регіональних діалектів". Таким формулюванням цей адвоКат публічно зізнався в невиліковному ДЕБІЛІЗМІ. І це прекрасно.

Позов подано також від так званої Громадської організації "Правова держава", що обслуговує одіозного суддю того ж суду П. Вовка. Як подає "УП", очільник цієї ГО Р. Кравець фігурує на плівках із кабінету голови ОАСК Вовка, в яких ідеться про використання "Правової держави" для подання позовів з ініціятиви очільника ОАС (див. https://zmist.pl.ua/news/sud-skasuvav-novyj-ukrayinskyj-pravopys-yak-vin-mav-zminyty-movu). Тому нецивілізованому Вовкові, що родом із Краматорська на Донеччині, давно пора до лісу... Ще 17 липня 2020 року його повідомили про підозру в створенні злочинної організації, що клепає замовні рішення, та в захопленні влади в системі судоустрою. 1 вересня 2020 року Вища рада правосуддя відмовилася відсторонити Вовка від керування Окружним київським судом, пояснивши це тим, що він так і не отримав статус підозрюваного (див.: https://uk.wikipedia.org/wiki/%).

Таким способом Окружний адмінсуд перетворився в основний українофобський наріст на тілі нашої нелюстрованої судової системи, зумовленої злучкою лібералів та українофобів від Порошенка до Медведчука. Цей суд 2019 року за позовом І. Коломойського визнав націоналізацію "ПриватБанку" незаконною; заблокував перейменування Української православної церкви (Московського патріярхату), яка, за рішенням Верховної Ради, мала внести у свою назву зв'язок з Росією; визнав незаконним рішення Київради, ініційоване депутатами-свободівцями, про перейменування проспектів Московського і Ватутіна на проспекти Бандери і Шухевича; скасував заборону на показ в Україні серіялу "Свати"; поновив Р. Насірова на посаді голови Державної служби та низка інших (див.: https://www.unian.ua/society/skasuvannya-novogo-ukrajinskogo-pravopisu-stalo-vidomo-hto-podav-pozov-novini-ukrajini-11302025.html).

Ось такий гарячий сплав межи убивством К. Гандзюк, узаконено-злочинним ОАС і скасуванням деколонізаційних змін до правопису. Чи не новітня форма гордієвих вузлів сучасної соціолінгвістики? Якщо люди покидьки – то у всьому.

Ухвалені 2019 року зміни – це ДЕКОЛОНІЗАЦІЯ фонетико-морфологічної системи української мови. Попри половинчастий характер цих змін, на загал – це крок у поверненні мови до її правдивого функціювання і шана всім тим мовознавцям, що в 30-ті роки заплатили своїм життям за природну кодифікацію української мови (див. більше про це у моїй книжці "Мовна норма: пошук істини". Івано-Франківськ, 2017).

Сподіваюся, Уряд оскаржить це безглузде рішення ОАС – і українська мова й надалі позбуватиметься московських лаптів на своєму тілі. Більше про правописні зміни див.: https://blogs.pravda.com.ua/authors/farion/5b8c59e9296a4/; https://blogs.pravda.com.ua/authors/farion/5b90339de8dde/

Ірина ФАРІОН: "Ми так мало перебуваємо на цій Землі! Якихось 70-80 років. Як можна не використати той час, щоб віддати все, що маєш?!!"

Про війну і життя – за філіжанкою зеленого чаю... У центрі Львова, за філіжанкою зеленого чаю – зустрічаємося з відомим мовознавцем, доктором філологічних наук, професором Іриною ФАРІОН...

ОЛЕГ КУЦИН (''Кум''): ''Мусиш боротися – інакше згинеш'' (у 40 днів Відходу...)

Я знав, що ця війна буде. Я просто переживав, що ця війна буде без мене. ... Має бути розуміння, що ця війна ‒ продовження боротьби, яку віками веде український народ за визволення з-під Московської імперії, що це продовження тієї ж боротьби, яку вели й козаки, і січові стрільці у 20-ті роки, і бандерівці під час Другої світової...

До чого довели три слова з Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї... Про проблему зіставних лексико-семантичних маніпуляцій (to guarantee or to assure)?

Загальновідомою є основна номінативна функція слова в синтезі денотативного, конотативного та контекстуального значень, основою для яких є вербальна матеріялізація самого поняття про назване (сигніфікат)...

З нагоди небесного ювілею Мирослава Мисли (1992-2016): ''Я знав за що борюся, я знав за що загину''

Українці – це нація, яка дотримується своїх традицій - і від цього виграємо. Мирослав Мисла На фронті досі йому заміни немає: він один такий Родина Мирослава Мисли родом з Иршавського району з села Приборжавське на Закарпатті...

НЕ ЗДОЛАТИ ВОРОГА ЗЗОВНІ, КОЛИ ВІН ВСЕРЕДИНІ (або про Московський патріярхат в Україні)

I. Про розстрільне сучасне У час повномасштабного розпалу московсько-української війни 28 березня 2022 року народний депутат України, свободівка Оксана Савчук зареєструвала законопроєкт "Про заборону Московського патріархату на території України"...

ВІЙНА і МОВА

Мова – це перший і останній бастіон захисту держави. Ян Бодуен де Куртене Дещо з історичного контексту Чому ми збереглися як окремий етнос, попри понад 350-літній період втрати державности через окупацію Московією? Бо саме мова була тим кордоном, що відмежовувала нас від ворога і об'єднувала всередині...