ВІДПОВІДЬ БРЕХУНОВІ, що ховається в ПОЛЬЩІ від визвольної війни і бреше на Свободу

Якийсь чоловік у кепці, що закликає скривджених жінками хлопів звертатися до психологічної служби, вилив на ВО "Свобода" вже звичне відро тої ж гноївки (див. https://youtu.be/YNliPmrGHrU). Себто повторив всю брехню про Свободу з методичок Медведчука-Януковича-Порошенка, а може, тепер і чинної влади. Хто зна? А ще сказав, що "Свобода мертва". То пощо про тих мертвих стільки часу мовити? Блюванув чоловік у кепці і про мене. Отож за порядком.

1. Компартія. "Копали" інфу на Ірину Фаріон, чи була вона членом кпрс, московські посіпаки Шарій та Чаленко, які зараз на болотах. Тоді, 15 листопада 2013 року, я тим путіноїдам відповіла:

"Мають роботу свободоненависники з медведчуківсько-промосковських та антинаціоналістичних сайтів знайти скалку в оці Ірини Фаріон. Колоди ж бо під своїми ногами не бачать. Начебто була я членом КПРС. Кажу вам, плебеї і лакеї, московські прихвостні, регіональні найманці, від кіпіянських до монтянсько-шельмо-мокрицьких – НІ. Тим, за кого ви мене намагаєтеся видавати, ніколи не була. Вільні і світлі люди розуміють, що це лиш ще одна безсила, тому така нікчемна боротьба з націоналістичною "Свободою", що є єдиною загрозою в сучасному політикумі на шляху знищення україноцентричних цінностей та убивчої світової глобалізації.

Щиро вдячна вам, плебеї, що навіть таким способом надихаєте на боротьбу і водночас викриваєте свою вихолощену і зігнилу сутність. Не перед вами мені звітувати, а активно своїми ділами вас знищувати. Саме це і спонукає вас до мусування цієї комічної теми. "Свобода" ж натомість тріюмфально крокуватиме країною разом із мільйонами наших однодухів. Власне, переповнені, пасіонарні зали на зустрічах зі мною по всій Україні, безпрецедентні способи їх зірвати і повна поразка влади в цьому викликають породження цієї політиканської метушні з дуже промовистою автурою та інтернет-виданнями, що на ні що інше не здатні.

Поза тим, щиро дякую пані Оксані Забужко, яка своєю блискучою відповіддю щодо цього одним словесним ударом збила "скрежет зубовний" щодо мене в інтернет-виданні "УП", яке неодноразово спотворює та маніпулює інформацією щодо мене особисто, і ВО "Свободи" зокрема.

Писаки, ваші пера стають отруйними стрілами винятково проти вас самих. Дякую за натхнення" (див. http://firtka.if.ua/blog/view/irina-farion-vidpovila-kopacam-ii-minulogo-i-vlasnim-grobokopacam43299).

Про свою мотивацію так званого зумисного "вступу" я розповіла на сторінках книжки "Теофіль Комаринець: людина, вчений, політик. Спогади" (Львів, 1999,167 с.) про свого Учителя (стаття "Мій будівничий", с. 128-129) з університету професора Теофіля Комаринця ще далекого 1999 року, коли мені і не снилося, що колись стану політиком, який так збуджуватиме певну категорію населення.

Щодо поширюваних у неті документів про начебто мої заклики вивчати російську мову для іноземців та очолювання якогось інтернаціонального гуртка, то це зі сфери повної маячні. Якщо такі характеристики в цей час комуністичні зверхники на когось і писали, то під копірку і без жодного відома адресатів. До речі, підписав цю вигадливу характеристику від тодішніх комсомольських активістів Львівського університету І. Франка п. Кубів, чинний депутат від Порошенка. Ще одна брехня на тему моєї комсомольської активности: ніколи не належала до жодних керівних органів (типу б'юра) цієї секти. Все, що читаю в тих паперах, для мене відкриття і брехня.

Пропоную також уривок зі свого інтерв'ю інтернет-сайту "Вголос" на цю тему:

- Є книга, видана 1999 року, де я описую епізод спілкування зі своїм учителем, тодішнім секретарем партійної організації Теофілом Комаринцем. Він пропонував мені вступити до КПРС, а я реготала і запитувала, для чого мені це потрібно. Професор пояснював: щоб знищувати їх ізсередини.

Я таки вступила. А знаєте, що ми зробили? Випустили газету, присвячену Василеві Стусу! Далі засідала партійна група, мене звинуватили в націоналізмі, в тому, що "знайшла якогось концтабірника і присвятила йому цілу газету". Це був 1988 рік. Наступного року моя історія з КПРС закінчилась. Теофіл Іванович був першим секретарем парторганізації, який українізовував філологічний факультет. Він відродив катедру фольклористики на місці кабінету наукового комунізму. Він у прямому значенні з допомогою священників, які прийшли до університету Франка з кадилами, викурив комуністів з того кабінету.

Тому, якщо членство у КПРС – найбільший мій політичний гріх, то ці люди публічно визнали мене святою" (див.http://vgolos.com.ua/news/farion_rozpovila_yak_koly_i_chomu_vstupyla_do_kprs_292169.html), а також ширше інтерв'ю "Агентка Фаріон" відповіла Гордону: результати детектора брехні" (див. http://vgolos.com.ua/news/agentka_farion_vidpovila_gordonu_rezultaty_detektora_brehni_292124.html, 27 листопада 2017 року).

2. Дитячий садок, де я ще в лютому 2010 року закликала публічно не вживати змосковщених імен, бо це лучить нас з дикою москвою (https://www.youtube.com/watch?v=fGsMVti9ueE). Таких рейдів у садках я зробила і робитиму далі безліч. Біснуйтеся далі. Надто багато вже моїх послідовників. Бо ім'я – це ідентифікатор нації, що функціонує за правилами українського правопису. Всі маші стьопи, фєді – за кораблем. І без аргументів, бо вони їм не потрібні. Граматиці підкоряються ВСІ, крім виродків та ворогів.

3. Щодо кримінальної відповідальности за язик. Пуйло прийшло захищати москворотих. Державний статус язика – це одна з основних п'ятьох вимог пуйла.

"Наголошу, що ми були змушені захищати російськомовне населення на Донбасі, змушені були відреагувати на прагнення людей, що живуть в Криму, повернутися до складу РФ" (https://www.unian.ua/politics/1568831-putin-zayaviv-scho-rosiya-bula-zmushena-zahischati-rosiyskomovne-naselennya-na-donbasi-ta-v-krimu.html, 12 жовтня 2016).

"На законодавчому рівні має бути закріплений державний статус російської мови. Необхідно домогтися дотримання в Україні основних прав людини, зокрема права на свободу віросповідання", – розповів заступник міністра закордонних справ РФ Галузін (https://espreso.tv/u-mzs-rf-nazvali-umovami-pripinennya-viyni-vidmovu-ukraini-vid-vstupu-do-es-ta-nato-i-derzhavniy-status-rosiyskoi-movi).

Ми з Ю. Михальчишиним ще 2013 року зареєстрували бездоганний Законопроєкт "Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо покарання за дії, спрямовані проти державної мови) ". Суть: за зневагу чи приниження державної мови слід карати строком позбавлення волі від трьох до семи років залежно від ступеня тяжкости і особи порушника: влада чи представник населення. Коли б ми тоді цей закон ухвалили, сьогодні не було б війни і всяка нечисть, що виригує через блоги, сиділа б у камерах з підручником з української мови. Бажано моїм також!.

"Умисні дії, вчинені з метою витіснення державної мови з інформаційного простору, звуження сфери її функціонування на території України, заборона чи обмеження прав на вільне її використання, створення штучних умов для домінування іноземної мови у сфері комунікацій, інформаційних систем, інформаційної власності, у державних і комунальних дошкільних установах, середніх спеціальних та вищих навчальних установах, публічне зневажання чи приниження державної мови, що завдало істотної шкоди національним інтересам чи несе загрозу національній безпеці України, – караються обмеженням волі на строк до трьох років"...якщо подібне вчинив представник влади – від 3- до 5-х років, а то і до сімох.

4. Ніхто не дивиться і не слухає "Свободи". Мій ютуб-канал Ірина Фаріон (https://www.youtube.com/c/IrynaFarion) – 269 тисяч користувачів, Студія Фаріон (https://www.youtube.com/channel/UCueQDZn87v-bJFs20127lKQ) – 37, 100.

У чоловіка в кепці – 74 тисячі.

То хто кого дивиться? Чи не звідси паніка у скривдженого хлопа, що переховується в Польщі від війни?

А більше про Ірину Фаріон, брехуне в кепці, тут: Фаріон Ірина Дмитрівна. Доктор філологічних наук, професор. Біобібліографічний показник. Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2019 р. 168 с. (https://lpnu.ua/news/pokaznyk-farion-iryna-dmytrivna-uviishov-do-top-10-biohrafichnoho-reitynhu).

Єдине, що правильно засвоїв утеклий до Польщі чоловік у кепці, – це те, що "ОРЛИЦІ НЕ СПОВІДАЮТЬСЯ ПЕРЕД ГІЄНАМИ".

І найголовніше запитання від чоловіка в кепці: де свободівці?

Отже, в лавах ЗСУ та Нацгвардії воює близько 2-х тисяч свободівців, об'єднаних у легіон "Свобода": "Січ" (у складі полку Київ – МВС, Авдіївка), "Карпатська Січ" (49 окремий стрілковий батальйон, Харківщина, Донеччина), батальйони "Свобода" і "Сила Свободи" НГ України (Бахмут), 7 ДФТГ ("Феміда- Чорнобаївка", Херсон), низка свободівців у 5-й штурмовій бригаді і батальйонах Тероборони. Триває навчання ще кількох батальйонів у складі НГ України "Рубіж".

Станом на червень 2023 року 164 загиблі, 18 пропалих безвісти, 5 полонених, приблизно 300 поранених.

Ти, чоловік у кепці з Польщі, їх не бачиш... Хай прізвища цих Героїв, полеглих за Українську Державу, чавлять тебе у снах і наяву. Хай їхній подвиг пригне тебе до землі навіки, аби ти горбатився і не розгинався у своїй ницості та продажності:

1. Солдат Ірина Цвіла "Лінза". Загинула 25 лютого 2022 року в Бучанському районі на захисті столиці від окупантів.

2.Капітан Андрій Місяць, лікар у медроті 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Загинув 28 лютого 2022 року, рятуючи життя українських воїнів під час боїв за Волноваху.

3. Капелан Максим Козачина, священник, депутат Іванківської районної ради від ВО "Свобода" VII скликання. Загинув на Київщині 26 лютого 2022 року на шляху в окупований Іванків. Отця Максима розстріляли російські окупанти. Перепохований 14 квітня біля церкви в Іванкові.

4. Старшина Станіслав Прощенко, ССО. Поліг 1 березня 2022 року в бою з окупантами в селі Дорогинка Ічнянської ОТГ.

5. Старший сержант Олександр Марченко. Стрілець, помічник гранатометника у 72-й ОМБр ім. Чорних Запорожців, народний депутат України VIII скликання від ВО "Свобода". Загинув 7 березня 2022 року у Пущі-Водиці, Київ.

6. Сержант Олексій Губський, 93-тя окрема механізована бригада "Холодний Яр". Загинув 8 березня 2022 року у бою з окупантами на Сумщині.

7.Молодший сержант Олександр Лі. "Музикант", стрілець-помічник кулеметника 2-го відділення розвідки взводу розвідки спеціального призначення 1-го батальйону оперативного призначення ОЗСП "Азов". Загинув 13 березня 2022 року в бою за Маріуполь.

8. Сержант Ігор Косівцов, ССО. Загинув 15 березня 2022 року під час оборони Чернігова.

9.Сергій Божко, свободівець з Баштанського району Миколаївщини. Вдома у селі Лоцкине окупанти замордували побратима. Тіло Сергія після втечі ворога знайшли у ямі на околиці села. Поховали побратима 19 березня.

10. Доброволець Геннадій Дуров "Бізон", боєць ДФТГ "Карпатська Січ". Захисник Донецького аеропорту, захисник Конституції. Загинув 10 квітня 2022 року на Харківщині.

11. Доброволець Сергій Воробйов, боєць ДФТГ "Карпатська Січ". Загинув 10 квітня 2022 року на Харківщині у боях під Ізюмом.

12. Солдат Сергій Кривобок. Загинув 11 квітня у бою з ворогом на Харківщині.

13. Доброволець Михайло Вовк, Добровільне формування територіальної оборони "ТОР". Помер 13 квітня 2022 року у Тернополі.

14. Молодший сержант Ковалів Володимир Іванович, командир розвідувального відділення 116 бригади ТрО ЗСУ, депутат Самбірської міської ради від ВО "Свобода". Загинув 15 квітня 2022р. на Харківщині під час виконання бойового завдання. Посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІ ст. (Указ Президента 16/20233 від 13.01.23).

15. Старший сержант Валентин Шермірзаєв, гранатометник 1-го гранатометного відділення гранатометного взводу 96 механізованого батальйону 60-ї окремої піхотної бригади. Загинув 26 квітня під час широкомасштабного наступу окупантів у бою за Миколаївку Херсонської області.

16. Молодший сержант Володимир Мирончук, водій 2 автомобільного відділення взводу забезпечення 2 загону спеціальних операцій, в/ч А2077, 3-й Окремий Полк Спеціального Призначення імені князя Святослава Хороброго. Загинув 2 травня 2022 року.

17. Молодший сержант Ілля Мандалак, командир протитанкового відділення, 15-та бригада оперативного призначення імені Героя України лейтенанта Богдана Завади (15 БрОП, в/ч 3029). Загинув 5 травня 2022 року біля населеного пункту Прудянка Харківської області внаслідок обстрілу "Градів".

18. Максим Мосечкін, у складі 54-ї бригади. Загинув 7 травня 2022 року у бою під Мар'їнкою, відбиваючи ворожу атаку.

19. Григорій Кудрін, 24 ОШБ "Айдар". Відбивав Донецьку область від російських окупантів. Загинув 8 травня 2022 року на Донбасі.

20. Сергій Скляр, 17 танкова бригада, 1-а батальйонно-тактична група, (командир відділення). Загинув у бою 15 травня 2022 року на Херсонщині.

21.Молодший сержант Андрій Семенов, старший стрілець механізованого відділення 57-ї ОМПБр ім. кошового отамана Костя Гордієнка. Загинув 17 травня 2022 року в районі смт. Тошківка Сіверодонецького району Луганської області.

22. Старшина Сергій Духницький, командир відділення роти охорони 1 відділу Ковельського РТЦК та СП, депутат Ковельської районної ради, голова Любомльської міської організації ВО "Свобода". Помер 24 травня у Любомилі.

23. Старший солдат Олександр Брацлавський "Батя", боєць батальйону "Свобода", старший механік-водій взводу оперативного призначення НГУ. Загинув 5 червня 2022 року внаслідок осколкових поранень в м. Сівродонецьк Луганської області.

24. Лейтенант Олег Куцин "Кум", командир 49-го окремого стрілецького батальйону Сухопутних військ ЗСУ "Карпатська Січ", провідник "Легіону Свободи". Загинув 19 червня 2022 року на бойових позиціях ізюмського напрямку.

25. Старший солдат Роман Кузьмин, кулеметник 80 ОДШБ, депутат Ланчинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської обл. Загинув 3 липня 2022 р. біля с. Григорівка Бахмутського району Донецької обл. під час виконання бойового завдання.

26. Олег Мартинов, 54 ОМБр. Загинув 24 липня 2022 року під час виконання завдання на бахмутському напрямку.

27.Солдат Юрій Гібалюк, "Фін", командир 6 роти у складі батальйону "Свобода" 4 бригади оперативного призначення НГУ, член Криворізької "Свободи" загинув 13 серпня 2022 року у бою на Бахмутському напрямку.

28. Іван Тимців, "Австрієць", 80 ОДШБ. Загинув 14 серпня 2022 року біля Соледару на Донеччині.

29. Капітан Костянтин Васюк, "Калина", командир взводу ПЗРК у складі 46 ОДШВ. Загинув 23 серпня 2022 року під час евакуації поранених на Херсонському напрямку.

30. Доброволець Іван Мурин, Добровільне формування територіальної оборони "ТОР", депутат Тернопільської обласної ради.

Загинув у Тернополі в ДТП 27 серпня 2022р.

31. Старший солдат Роман Грапенюк, стрілець-снайпер 128-ма окрема гірсько-штурмова бригада. Загинув 30 серпня 2022 року на Херсонщині.

32.Солдат Граф Афанасіядє, стрілець першого стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти. Загинув 9 вересня 2022 року від ворожого артобстрілу під Куп'янськом.

33. Артем "Зевс" Толочко, 101-ша окрема бригада територіальної оборони ЗСУ. Загинув 10 вересня 2022 року на Харківщині

34. Юрій Попов, 101-ша окрема бригада територіальної оборони ЗСУ. Загинув 10 вересня 2022 року на Харківщині.

35. Сергій Ярмоленко, посада, підрозділ, дата та місце загибелі?

36.Сержант Валерій Люлька, 1-ша бригада особливого призначення, 518 батальйон "Дике поле", староста с. Глибочок у Новогуйвинській ОТГ. Загинув у Балаклійському районі Харківської області 9 серпня 2022 року.

37. Лейтенант Владислав Неборський, сапер у 48-й Кам'янець-Подільській інженерній бригаді. Загинув 2 жовтня 2022 рок під час розмінування визволених територій.

38. Головний сержант Богдан Сторчак, головний сержант механізованої роти в/ч А4279 57 ОМПБр. Загинув 7 жовтня 2022 року поблизу села Давидів Брід на Херсонщині.

39. Енергетик Олександр Шабаршин, працівник "Укренерго" загинув 17 жовтня внаслідок обстрілу окупантів на Сумщині.

40. Молодший сержант Ігор Дяченко "Гопри", командир відділення 49-го окремого стрілецького батальйону "Карпатська Січ" СВ ЗСУ, депутат VII скликання Голопристанської міської ради Херсонщини. Загинув під час виконання бойового завдання біля с. Терни Донецької обл. 22 жовтня 2022 р.

41. Молодший лейтенант Ілля Волошин, "Панк", електрик 2-го відділення взводу безпілотних авіакомплексів розвідувальної роти, 110-та окрема бригада територіальної оборони. Помер 30 жовтня 2022 року від важких поранень, які дістав на фронті 24 жовтня.

42. Солдат Юрій Лунь, снайпер 80 ОДШБ, депутат Львівської міськради від ВО "Свобода" у (2010-2015 рр.). Загинув 25 жовтня 2022 р. в селищі Невське Луганської обл. під час виконання бойового завдання.

43. Солдат Віталій Киркач-Антоненко, "Красивий", стрілець у В/Ч А7272 ТРО Краматорського р. Загинув 9 листопада 2022 року в боях проти московських окупантів на Сватівському напрямку.

44. Старший солдат Андрій Шиян, "Гора", стрілець 3-ї роти батальйону "Свобода" (НГУ). Загинув 12 листопада 2022 року на Бахмутському напрямку.

45. Сержант Євген Самарський, "Борман", командир відділення контрбатарейної боротьби, 60-та окрема механізована Інгулецька бригада. Загинув 30 грудня 2022 року на Бахмутському напрямку.

46. Капітан Петро Ковалюк, "Явір", командир роти вогневої підтримки 93-го батальйону 107-ї бригади. Загинув 11 січня 2023 року у селі Невське Сватівського району Луганської області.

46. Сержант Андрій Ботнар, командир логістичного відділення у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Помер у лікарні 15 січня 2023 року внаслідок отриманих поранень.

48. Молодший сержант Аркадій Піщанський, командир відділення 116 бригади ТрО ЗСУ, депутат Київської районної у місті Полтава ради. Смертельно поранений у Парасковіївці на Донеччині, помер у військовому шпиталі Дніпра 24 січня 2023 року

49. Молодший сержант Олександр Туча, старший стрілець 49-го окремого стрілецького батальйону "Карпатська Січ" СВ ЗСУ. Загинув 20 січня 2023 року під селом Терни Лиманського району Донецької області.

50. Солдат Руслан Іземенко, водій-вогнеметник роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Загинув 6 лютого 2023 року в місті Кремінна Сєвєродонецького району Луганської області.

51. Солдат Сергій Лемішко, "Нірвана", бойовий медик. Боєць 125-ї бригади ТРО. 11 лютого 2023 року загинув на Лиманському напрямку.

52. Солдат Борис Кушнір, "Дергачі", старший водій взводу забезпечення 7 роти 3 батальйону військової частини 3005 Національної гвардії України, загинув 13 лютого 2023 року під містом Лиман Донецькій області...

53. Старший сержант Олександр Шамунов, кулеметник 4-го відділення 2 взводу 3 спеціальної роти військової частини А4270, загинув 22 лютого 2023 року в Донецькій області.

54. Гліб Рабушін, Старший бойовий медик 1-ша стрілецька рота 1-го стрілецького батальйону 53-ї окремої механізованої бригади. Загинув 4 березня 2023 року біля населеного пункту Північне на Донеччині.

55. Старший солдат Сергій Федік, 7 мотострілкова рота 28 ОМБР. Загинув 25 березня 2023 у м. Бахмут.

56. Солдат Артур Батій, стрілець 57-ї бригади ЗСУ. Загинув 27 березня 2023 року між Богданівкою та Бахмутом на Донеччині.

57. Руслан Білека, загинув 29 березня 2023 року у результаті трагічних подій на Житомирщині.

58. Денис Ясинський, "Вікінг", ГУР. Загинув 31 березня 2023 року біля Бахмута.

59. Солдат Станков Олександр, оператор 4-ї роти вогневої підтримки 2-го батальйону 3-ї окремої штурмової бригади. Загинув 17 квітня 2023 на Бахмутському напрямку.

60. Старший сержант Роман Затварський, бойовий медик роти вогневої підтримки 103-ї бригади територіальної оборони. Загинув 5 травня на Куп'янському напрямку.

61. Старший сержант Дмитро Кравець, командир відділення, командир машини 3-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 8-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону військової частини А-0501 92-ї окремої механізованої бригади ЗСУ імені кошового отамана Івана Сірка, загинув 29 квітня 2023 року біля селища Хромове Бахмутського району Донецької області.

62. Старший солдат Ігор Мориконь, гранатометник у 214-му спеціальному батальйоні OPFOR. Загинув під час боїв у Бахмуті 10 травня.

63. Молодший сержант Юліан Матвійчук, аеророзвідник у 116-й БТРО. Помер 21 травня внаслідок тяжкого поранення, отриманого напередодні в бою під Марʼянкою.

64. Доброволець Володимир Кавуліч, "Кабанчик", батальйон "Феміда-Чорнобаївка". Загинув 7 червня 2023 року. Побратим рятував херсонців від повені, спричиненої підтривом Каховської ГЕС.

Зниклі безвісти

Солдат Олег Федик, "Вічний", батальйон "Свобода", 4 БрОП N3018 НГУ. Депутат Тернопільської обласної ради VI скликання. Зник безвісти в околицях Сіверодонецька (Борівське) 25 червня 2022 р. під час виконання бойових завдань (перехід через Сіверський Донець).

Втрати "Свободи" 2014-2021 рр.

1. Капітан Олексій Коновалов, командир 2-го стрілецького взводу стрілецької роти 13-го батальйону територіальної оборони Чернігівської області "Чернігів-1". 12 червня 2014 року загинув на півночі Луганщини біля с. Велика Чернігівка Станично-Луганського району.

2. Доброволець Володимир Зюзь, командир взводу у складі батальйону "Айдар". Загинув 14 серпня 2014 року на Луганщині між населеними пунктами Хрящувате та Новосвітлівка під час танкової атаки російських військ.

3. Солдат Віктор Голий, 42-й кіровоградський батальйон територіальної оборони. Загинув 28 серпня 2014 року під Дебальцевим, потрапивши в засідку, під обстріл снайперів і мінометів.

4. Молодший сержант Антон Цедік, стрілець-санітар у складі 2-го батальйону спеціального призначення НГУ "Донбас". Полтавський свободівець. Загинув 29 серпня 2014 року в "Іловайському котлі".

5. Солдат Віталій Коломієць, "Танкіст", старший стрілець-кулеметник у складі батальйону "Донбас". Загинув в "Іловайському котлі" 29 серпня 2014 року.

6. Молодший сержант Микола Томак, заступник командира взводу 34-го батальйону територіяльної оборони Кіровоградської области. Загинув 21 листопада 2014 року під час обстрілу блокпосту поблизу Майорська з "Градів".

7. Старший солдат Віктор Лавренчук, старший навідник мінометної батареї 1-ї танкової бригади. Загинув 8 грудня 2014 року внаслідок масованого обстрілу позиції українських військ у Пісках Донецької області.

8. Майор ЗСУ Володимир Степанок, заступник командира 42-го мотопіхотного батальйону 57-ї мотопіхотної бригади. Член Кропивницької міської організації ВО "Свобода". Загинув 26 січня 2015 року поблизу міста Дебальцеве Донецької области.

9. Молодший сержант Анатолій Чупилка, заступник командира взводу у 90-му окремому аеромобільному батальйоні 81-ї окремої аеромобільної бригади. Член Черкаської обласної організації ВО "Свобода" та депутат обласної ради.

10. Олександр Чирцов, "Піонер", командир стрілецького відділення Окремої добровольчої чоти "Карпатська Січ". Свободівець. Загинув 15 квітня 2015 року в селищі Піски під час мінометного обстрілу від уламкового ураження в серце.

11. Старшина Ігор Каплуненко, заступник командира взводу у складі батальйону Національної гвардії України імені генерала Кульчицького. Загинув 5 січня 2015 року під час ротації підрозділу неподалік Бахмута Донецької області.

12. Солдат Віктор Цимбал, боєць батальйону "Січ". Загинув під час несення служби у Слов'янську 14 листопада 2014 року.

13. Солдат Дмитро Коряк, "Брат", стрілець-зенітник у складі полку "Азов". Загинув 11 лютого 2015 року під час операції з визволення селища Саханка поблизу Маріуполя.

14. Старший сержант Іван Миханюк, "Василь", стрілець-номер обслуги у складі 95-ї аеромобільної бригади. Загинув в Авдіївці 5 травня 2015 року внаслідок вибуху фугасу, закладеного московськими терористами.

15. Старший лейтенант Олександр Єрмаков, "Генерал", командир танкового взводу у складі 30 механізованої бригади. Доти боєць окремої добровольчої чоти "Карпатська Січ". Помер 19 травня 2015 року від важких травм, отриманих від розриву міни під Артемівськом.

16. Солдат Ігор Канаков, "Риба", боєць полку "Дніпро-1". Голова Ленінської районної організації ВО "Свобода" у Донецьку. Загинув 14 червня 2015 року на позиціях у селі Піски Ясинуватського району Донецької области.

17. Солдат Леонід Москотін, "Лаврінович" старший стрілець зведеної штурмової роти "Карпатська Січ" 93-ї ОМБ. Загинув 11 липня 2015 року під час бойового чергування біля донецького летовища в результаті ворожого обстрілу.

18. Солдат Данило Касьяненко, "Телефон", стрілець зведеної штурмової роти "Карпатська Січ" 93-ї ОМБ. Загинув 6 серпня 2015 року під час бойового чергування біля донецького летовища внаслідок прямого влучання ворожої міни в окоп.

19. Солдат Олег Костюк, "Характерник", стрілець зведеної штурмової роти "Карпатська Січ" 93 Окремої механізованої бригади. Загинув 6 серпня 2015 року на позиціях біля донецького аеропорту внаслідок прямого влучання ворожої міни.

20. Капітан Євген Лоскот, заступник командира розвідувальної роти 1-ї танкової бригади. Зник безвісти 5 вересня 2014 року, імовірно, після бою з проросійською бандою в районі Веселої Гори. Його було ідентифіковано за результатами ДНК-експертизи 2 вересня 2015 року.

21. Молодший сержант Владислав Алексейчук, "Елвіс", розвідник у складі 81-ї аеромобільної бригади. Загинув під час боїв за донецький аеропорт у січні 2015 року.

22. Старший солдат Олег Габорак, "Сон", боєць роти "Карпатська Січ" 93 Окремої механізованої бригади. Загинув 11 грудня 2015 року від попадання снаряду СПГ в позицію поблизу донецького аеропорту.

23. Солдат Олександр Коваль, "Ант", боєць полку "Азов". Член Хотинської організації "Студентська Свобода". Загинув 1 січня 2016 року під Маріуполем.

25. Сержант Віталій Крутофіст, старший стрілець 21-го мотопіхотного батальйону "Сармат". 23 травня 2016 року загинув у населеному пункті Павлопіль Волноваського району Донецької області при виконанні бойового завдання.

26. Старший лейтенант Олег Дьяченко, командир зенітно-артилерійського взводу у 15 окремому мотопіхотному батальйоні ЗСУ. Загинув 24 серпня 2016 року поблизу селища Красногорівка Донецької області.

27. Молодший сержант Іван Томилко, командир відділення у 13-му окремому мотопіхотному батальйоні 1-ї окремої танкової бригади. Родом із Чернігівщини. Загинув 30 січня 2015 року у Вуглегірську.

28. Солдат Анастасія Горбачова, стрілець-парамедик Добровольчого українського корпусу. Загинула 6 серпня 2015 року під Маріуполем, відстежена ворогом на нейтральній території. Настя була на 7 місяці вагітності.

29. Старший солдат Віктор Попик, старший навідник у складі 13 батальйону територіальної оборони. Загинув 17 лютого 2015 року під час наступну російських військ на Дебальцеве.

30. Молодший лейтенант Мирослав Мисла, "Мисливець", командир взводу у складі 93-ї бригади. Загинув 2 жовтня 2016 року поблизу селища Кримське на Луганщині в бою з російськими військами.

31. Старший солдат Олег Афанас, "Афоня", снайпер-розвідник у складі 81-ї окремої десантно-штурмової бригади. Загинув 23 квітня 2016 року під Авдіївкою, виконуючи розвідзавдання.

32. Сергій Малюченко, батальйон "Січ". Помер 14 травня 2015 року внаслідок хвороби, спричиненої службою.

33. Солдат Руслан Муждабаєв, "Татарин", стрілець-помічник гранатометника у 10-й окремій гірсько-штурмова бригаді, 24-й окремий штурмовий батальйон "Айдар".

34. Доброволець Юрій Васильєв, "Ізюм", боєць ОДЧ "Карпатська Січ". Помер 9 лютого 2017 року.

35. Матрос Роман Напрягло, "Ріо", гранатометник 1-го відділення 1-го взводу десантно-штурмової роти 1-го батальйону 36-ї окремої бригади морської піхоти. Загинув 26 лютого опівдні в районі селища Пікузи, що неподалік Маріуполя.

36. Прапорщик Микола Маринович, Донецький прикордонний загін, Держприкордонслужби України. Помер 4 грудня 2016 року невдовзі після демобілізації.

37. Молодший сержант Роман Сокуренко, "Сокіл", міліціонер у складі батальйону "Азов". 10 серпня 2014 року отримав важке поранення під Іловайськом та помер у німецькій лікарні після 44 днів боротьби за життя 23 вересня 2014 року.

38. Микола Кренджеляк, "Січ"/морська піхота ЗСУ. 21 квітня 2017 року тіло побратима знайшли у вугільній шахті.

39. Молодший лейтенант Володимир Стаюра, "Кеп", заступник командира ОЗШР "Карпатська Січ" 93 ОМБр, голова Тернопільської міської організації ВО "Свобода", депутат Тернопільської міської ради. Трагічно пішов з життя 26 серпня 2017-го у віці 51 року під час відпочинку на воді.

40. Солдат Юрій Колесник, стрілець 28-ї окремої механізованої бригади Загинув 23 жовтня 2017 року внаслідок множинних осколкових уражень в селі Богданівка Волноваського району.

41. Старший солдат Володимир Рижак, "Мачете", фахівець групи матеріального забезпечення у Батальйоні патрульної служби міліції особливого призначення "Шахтарськ" ГУ МВС України в Дніпропетровській області. Загинув 2 серпня 2014 року у місті Докучаєвськ Донецької області.

42. Старший лейтенант Андрій Стойко, "Сокіл", полк "Миротворець". Боєць батальйону "Торнадо". Загинув внаслідок ДТП під час переслідування правопорушника 26 липня 2018 року у селі Петропавлівська Борщагівка під Києвом.

43. Старший солдат Василь Крищук, "Скит" 14-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Загинув 18 серпня 2018 року в бою з диверсійно-розвідувальною групою ворога у районі селища Золоте на Луганщині.

44. Микола Шевченко. Депутат Тальнівської районної ради від ВО "Свобода", волонтер та учасник бойових дій. Помер 24 травня 2016 року внаслідок інсульту у місті Тальне на Черкащині.

45. Доброволець Василь Скрипничук, ОДЧ "Карпатська Січ". Помер у віці 60 років 22 січня 2019 року у Івано-Франківську.

46. Підполковник Руслан Мамай, Луцький прикордонний загін ДПС України. Помер 4 жовтня 2018 року у Луцьку.

47. Солдат Остап Вергун, "Мід", батальйон "Січ". Помер від хвороби серця, отриманої внаслідок несення служби 17 січня 2019 року на Львівщині.

48. Старшина Едуард Кулітка, "Сансей", технічне забезпечення батальйону "Січ". Помер 29 серпня 2019 року.

49. Капітан Тарас Мельник, "Шах", стрілець 24-ї та 53-ї бригад з червня 2015 року по серпень 2016 року. Помер 14 січня 2021 року в Луцькому військовому госпіталі.

50. Руслан Сивірський, "Абдула", батальйон "СІЧ". Загинув 26 січня 2021 року у селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області.

51. Старший лейтенант Володимир Малофеєв, "Борода" 57-ї окремої мотопіхотної бригади та 128-ї бригади. Помер 21 лютого 2021 року у військовому шпиталі Одеси.

52. Анатолій Похідняк, батальйон поліції "Полтава", депутат Шевченківської районної у місті Полтаві ради VII скликання. 12 травня 2021 року в побратима раптово зупинилося серце.

53. Доброволець Петро Кацан, у 24-а окрема механізована Бердичівська Залізна бригада імені Князя Данила Галицького. Помер 26 червня 2021 року у (місце).

54. Солдат Олександр Кучмасов солдат у в/ч 3005 Національної гвардії України. Помер 29 жовтня 2021 року у Харкові від ускладнень, спричинених КОВІД.

55. Олександр Парамонов. Загинув 15 листопада 2021 року

Трагічний список ще уточнюємо...

А хто ж такий Олег Тягнибок, "рука москви", за версією чоловіка в кепці, що сидить у Польщі, поки в Україні триває бій за Свободу не лише України, а Польщі також?

Олег Тягнибок. Мобілізований наприкінці лютого 2022 року. Майор ЗСУ. А ще той, хто створив не лише ідеологічно найвідданішу партію в Україні, але й найбоєздатнішу частину на полях нинішньої неминучої війни. Той, що ніколи не поступався своїми націоналістичними переконаннями, вкропленими з кров'ю роду свого, великого і шляхетного. Той, хто свого часу на горі Яворина сказав ІСТОРИЧНУ правду і виграв усі суди разом з моєю експертизою щодо абсолютної правильности мовлених слів. Коли б такі, як він були владою, москва давно б увійшла в межі історичного села Кучкіно. Доростайте до націоналізму. І буде нам перемога та смерть москві.

А тому – в кепці – хай буде пекельно зле. ЗАВЖДИ. За брехню відповідатимеш, рабе, до сьомого коліна.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.