Облрада та Київрада: війна за межі на межі

За день до засідання облради наші джерела повідомили, що в порядок денний 25-го вересня з голосу внесуть питання про затвердження меж селища Коцюбинське.

Ця проблематика під кодовою назвою "розширення меж" відома багатьом під більш реалістичною й правдоподібно назвою: "дерибан Біличанського лісу" (понад 6 тис га) . Найбільший дерибан в історії України. А ось і його натхненник – депутат Ірпінської ради Валерій Пєший.

Попри те, що є указ президента, яким лісу надали високий природоохоронний статус нацпарку, ділки, що планували дерибанні схеми ще 2008 року й вклали в цей проект і часовий ресурс, і фінансовий ресурс, не полишають надії хоч якось зірвати свій земельний джек-пот.

Це місцеві удільні князьки і учасники схеми. З-поміж них і депутат облради Вадим Башун.



У лісі, який відтепер є нацпарком, Башун-бек мав щонайменше кілька десятків ділянок. Про це нам сказали працівники прокуратури. Ще майже 100 у себе в руках сконцентрував протий депутат Коцюбинської селищної ради (на момент обрання безробітний) – владислав Євстифєєв.

У червні, коли наші хлопці гинули в зоні АТО, облрада мала підтримати дерибан. А організатори навіть замовили, теплохід, щоб гучно відсвяткувати. Долучали до акції сусідній Гостомель, який теж хоче урвати собі шмат Біличанського лісу й поділити таким чином його з Коцюбинським.



За організацію підтримки дерибанників відповідали організатори антимайдану.

Саме тоді облрада мала б проголосувати й затвердити дерибан. Але не склалося. Розгляд питання на сесії облради тоді вдалося зірвати.

Після цього робоча група Києва і області мали засісти за стіл переговорів, але з червня місяця двосторонніх зустрічей так і не було.

І от напередодні чергового засідання облради дерибанники Приірпіння знову підготувалися до внесення питання з голосу на засіданні облради.

У середу ввечері ми в терміновому порядку телефонували активістам, нардепам, зокрема Володимиру Ар'єву, депутатам місцевих рад, зокрема Юрію Левченку, та кільком свідомим депутатам облради з проханням не допустити розгляду дерибанного рішення.

Також провели консультації з прокуратурою, зокрема з заступником прокурора області Ігорем Грабцем, на предмет законності подібних рішень з боку облради за відсутності погодження суміжного землекористувача – Києва.

Прокурарура Київської області, яка роками стоїть на захисті лісу, і цього разу не підвела й одразу змоделювала нам план дій й висловила готовність виступити рішуче на стороні закону. Пропрацьовувались абсолютно всі можливі варіанти.

Ввечері з'ясувалось, що на переговори до депутатів облради, яких добре згуртували дерибанники Біличанського лісу, пішов секретар ради Олексій Рєзніков.

Ця битва за нацпарк й переговори тривали не одну годину. Рєзнікову треба віддати належне. Він зробив те, у що ще в 18:00 ніхто не вірив навіть з тих затятих оптимісітв, хто 5-ть років воював за ліс.

Таки вдалося досягнути домовленостей, що облрада не виноситиме питання меж селища Коцюбинське в порядок денний. Натомість створять робочу групу, яка буде вивчати всі спірні межеві питання між областю та Києвом.

Засідання облради відклали на наступий тиждень. Але в порядку денному, як пообіцяли в облраді, питання затвердження дерибанної межі Коцюбинського не стоятиме.

Фактично проти ночі нам довелося в терміновому порядку скасовувати пікетування. Всі розуміють, що це лише проміжний бій у 5-річній війні.

Що дивує, так це те, що навіть після підписання указу президента про розширення нацпарку за рахунок біличанського лісу, ці пройдисвіти поки Росія дерибанить землі України, не зупиняються тут у нас під Києвом.

З Печерська, де розташована облрада, хвилин 20 до майдану. Як швидко люди забувають те, що було нещодавно зовсім поруч...