Ветеранів в метро побили діти ексдепутата і внуки ексмера Коцюбинського
СБУшників в метро побили діти ексдепутата і внуки ексмера Коцюбинського
12 лютого на станції метро "Університет" діти-спортсмени перестрибували турнікети. Так вони уникали оплати за проїзд. Ціна питання не просто 8 гривень. Все значно глибше. Це про цінності, гідність і повагу до правил і законів.
Як повідомляють ЗМІ, вони зачепили під час стрибків працівника СБУ, який був одягнутий як цивільний. Той був з другом, і зробив їм зауваження. Двоє працівників спецслужби – ветерани російсько-Української війни.
Молодики спортивної статури дочекалися на працівників спецслужби внизу ескалатора і жорстоко їх побили. Те, що вони були в масках, додавало їм впевненості в анонімності. Після цього ЗМІ почали з'ясовувати їхні прізвища. І з'ясували.
Як стало відомо, двоє нападників – Владислав та Іван Вадимовичі Казімірови. Це сини ексдепутата Коцюбинської селищної ради, який голосував за дерибан Біличанського лісу.
Для розуміння, що відбувається в регіоні із багатьма спортсменами – вони стають тітушками, потім захищають паркани незаконних забудов і нападають на екоактивістів чи підпалюють машини. Такі сюжети ви часто могли бачити в новинах.
Так, чинний голова селища "Слуга народу" Сергій Даніш – спортсмен, який був в охороні покійного Петра Мельника (той зробив охоронця своїм помічником і в податковій академії видав статусне "кандидат юридичних наук"). Даніш фігурував у справі викрадення монахинь, входить в команду ексмера Ірпеня Володимира Карплюка, з якою пов'язують підпали машин та побиття екоактивістів. Сам Даніш – фігурант дерибану Біличанського лісу. В 2008 році отримав тут ділянку.
На той час, коли дерибанили ділянки в Біличанському лісі, депутатом ради був і Вадим Казіміров – батько підлітка, якого звинувачують в нападі на ветерана. Звісно, Казіміров себе не обділив, взяв собі 15 соток лісу (кадастровий номер 3210946200:01:0410030). Його в 2010 році переобрали депутатом знову і він очолив освітню комісію. Її жодного разу не зібрав за всі 5 років каденції. Тобто комісія, яка мала вирішувати освітні питання, була просто паралізована. А перед звітом депутатського корпусу він просто збирав членів комісії і просив дати те, що вони зробити, щоб було про що звітувати. І депутатськи корпус, який складався головно з дерибанників Біличанського лісу, аплодував "звіту" Казімірова.
У поіменному голосуванні, коли на сесію прийшов прокурор, Казіміров разом з іншими депутатами (зараз представляють в раді партії "Слуга народу" та "Нові обличчя"), голосував за відхилення протестів прокурора і таким чином підтримав дерибан Біличанського лісу. Я була в лічильній комісії і фіксувала кожен голос.
Згодом Казіміров балотувався від "Солідарності жінок України" до Ірпінської міськради в 2015 році.
Казіміров в політику прийшов не випадково. Його тато, дід спортсмена, був мером селища Коцюбинське з 1996 по 2000 рік.
Ці двоє синів Казімірова тренувалися дзюдо в селищі у тренера Павла Шевченка, який під час дебатів кидався на опонентку Даніша – Ольгу Матюшину – і був не в зовсім тверезому стані.
Тоді цей тренер вдарив Юрія Устіновського в обличчя. Тренер це той, хто має виростити не лише м'язи. Він має зростити і цінності.
"Тоді біля Будинку культури селища дзюдоіст і тренер Шевченко також кидався і на ветерана російсько-української війни Ігоря Домбровського. Люди просили Даніша заспокоїти Шевченка і Даніш на це відповів, що його можна зрозуміти, бо він виховує багато молодих спортсменів у селищі. Тобто така поведінка толерувалася", – пригадує Устіновський.
З-поміж інших нападників фігурує і ще один хлопець – Олексій Андрійович Болдирєв.
Примітно, що в раді є депутат Андрій Болдирєв, киянин. Це для селища повний ноунейм, якого з якогось дива витягнули просто з києва (парашутист) і тягли до останнього, щоб зробити головою земельної комісії.
Але у його декларації відсутній син, є лише донька. Тому сказати напевно, чи може цей хлопець бути родичем іншого депутата наразі ми не можемо.
Так от, після того, як стався цей випадок з СБУшниками – нападників вирахували доволі швидко. Звісно, для спецслужб не проблема з'ясувати, хто був нападником. Тепер чудово зрозуміло, що сліди ведуть і до до нашого організованого злочинного угруповання в Приірпінні.
16 лютого, через 4 дні після нападу в метро, поліція так швидко вийшла на підозрюваного-палія машини Ольги Матюшиної. Машину спалили наприкінці січня 2020 року (це космічна для Приірпіння швидкість реагування поліції).
Можна припустити, що правоохоронці у випадку, коли зрозуміли, що ОЗУ перетнуло червоні лінії по відношенню до СБУ, – запустили всю систему.
З одного боку – це чудово, а з іншого – ситуативна реакція, бо без розкриття залишаються справи щодо підпалу машин іншої активістки Дар'ї Александрової і палій – це ще далеко не замовник. І замовників ми маємо знати.
А щодо суспільства, яке всі ці роки спостерігало за сюжетами на загальнонаціональних телеканалаз про підпали і побиття в нашому регіоні, то треба розуміти, коли діти-спортсмени цієї гопоеліти розуміють, що за підпали, побиття нема відповідальності, почнуться побиття і підпали вже не на замовлення, а просто задля задоволення.
Так брат сектерая Коцюбинської селищної ради Юлії Главацької збив у нетверезому стані дитину і перетворив її життя на животіння. Навіть не хотів платити кошти на лікування.
Потім діти такої гопоеліти виростають і затискають школярів, аби вибити собі трохи грошей на обіди в школі.
І вони будуть за кілька років нападати не лише на нас, а й на наших дітей. Просто тому, що включиться комплекс "тварь лі я дрожащая ілі право імєю." І вони вже це право "імєют" як хочуть.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
