11 серпня 2022, 18:17

Як нардеп-шкідник Клочко хоче зруйнувати антикорупційні органи

На сайті Верховної Ради з'явився текст законопроєкту фігуранта низки антикорупційних розслідувань Андрій Клочка, який видався мені вкрай цікавим. Цей нардеп пропонує, по суті, знищити управління НАЗК, НАБУ, САП, як незалежними інституціями, які ведуть боротьбу з корупцією, а також вплинути на керівництво ДБР і БЕБ.

Він єдиний автор законопроєкту, під яким поки, на щастя, ніхто не підписався.

Для того, щоб всі розуміли, хто такий Клочко з фракції "Слуга народу", треба нагадати найепічніші моменти з його політичної біографії. У народі, якому він мав би служити, цей політик більше відомий, як "син маминої подруги".

Наші колеги з Bihus.info публікували розслідування, згідно з яким мати народного депутата, 70-річна Наталія, протягом останніх двох років стала власницею двох квартир у Києві, будинку, земельних ділянок і авто Tesla. Ринкова вартість цього майна зараз приблизно 14,5 млн грн. Почала вона його купувати, вже коли син потрапив до Верховної Ради.



Я ж знаю цього політика за його "роботою" в своєму регіоні – Приірпінні. Він просто горить на співпраці із місцевими забудовниками, зокрема з ексмером Ірпеня Володимиром Карплюком. Рух ЧЕСНО навіть виділив йому окрему номінацію, коли "Слуги народу" відзначали своїх депутатів у Трускавці.



Але сьогодні до своєї біографії Клочко додав ще один важливий штрих. Горе-законотворець хоче спотворити роботу важливих для країни антикорупційних органів, і передусім – НАБУ.

У своєму законопроєкті N7654 він вирішив змінити вимоги до кандидатів на очільників ключових антикорупційних та правоохоронних органів, і передусім це торкнеться НАБУ. Адже якщо парламентарі приймуть цю єресь, то конкурс з відбору директора НАБУ доведеться зупинити, і процедура почнеться з нуля.

Навіть більше! Клочко вирішив, що можна і варто ввести додаткові причини, аби Кабмін за потреби міг позбутися вже обраних очільників НАБУ, САП, НАЗК, ДБР і БЕБ. А щоб напевне проштовхнути цей законопроєкт, головним у його розгляді призначений не правоохоронний чи антикорупційний комітети Ради, а Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, який сам Клочко й очолює. Дуже оригінальний парламентський шлях для знищення наявної системи антикорупційних та правоохоронних органів!

І вишенька на торті – пояснювальна записка до цієї вкрай небезпечної маячні. У пояснювальній Клочко заявляє, що антикорупційна інфраструктура показала себе недієвою після створення, і одна з причин – недостатньо компетентне й професійне керівництво. До слова, саме такі наративи протягом останніх років просували на медведчуківських каналах проросійські "експерти", чимала кількість яких нині потрапила до нашого Реєстру зрадників.

А на підтвердження своїх слів Клочко наводить дані соцопитувань і Індексу сприйняття корупції за 2019 рік. Мабуть, сам Клочко досі живе у 2019-му, раз відтоді все ще не побачив суттєвих змін. Наприклад, запуск Вищого антикорупційного суду, який почав роботу якраз тоді і потенційно буде розглядати справи щодо самого Клочка, якщо такі дійдуть до суду, а потенціал у нього до цього дійти є! Та й вказані вище дані інтерпретуються так, що Фонд "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва, який проводив згадане соцопитування, чи Трансперенсі Інтернешнл Україна, яка пояснює дані Індексу сприйняття корупції, ніколи б із подібними твердженнями не погодилися.

Всі наведені вище факти не лише показують рівень компетентності Андрія Клочка у вказаних питаннях, а й схиляють до думки, що такий законопроєкт може бути потрібен не лише йому, і точно не в інтересах України.

Рух ЧЕСНО публічно просить народних депутатів не підтримувати таку ініціативу. Для нас це буде маркерне голосування, і ми будемо дивитися, як цей законопроєкт проходить комітет, і як нардепи голосуватимуть в залі. Адже від сталості і незалежності антикорупційних і правоохоронних органів залежить якісна європейська інтеграція нашої країни.

Але це ще не все.

Як активна громадянка, яка дуже давно спостерігає за діяннями "законотворця" Клочка, я маю відзначити його кричущий непрофесіоналізм. У поєднанні із фігуруванням у низці антикорупційних розслідувань (знову ж – закид до компетенцій Клочка у цьому питанні), це викликає у мене подив: як такий політик може очолювати профільний комітет з питань місцевого самоврядування? І це при тому, що однією з ключових реформ, над якою працюють тут політики, є децентралізація.



Законотворча ініціатива Клочка N7654 шкодить репутації України, яка визначила курс на ЄС. А значить ставить під загрозу постачання зброї, гуманітарної та фінансової допомоги.

Він не може бути навіть народним депутатом, не те що очільником комітету. Сподіваюся, що фракція над цим задумається. Громадяни колись під парламентом кричали: "Клочка в клочки!" Після такої "законотворчості" це може скандувати весь громадський сектор, який підтримує незворотні зміни і реформи в країні.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Верховний Суд. Чому у голови Кравченка відсутня медіагігієна і чому він демонструє неповагу до суду?

Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко дав інтерв'ю "Судово-юридичній газеті". Перше питання, яке виникає: навіщо давати інтерв'ю виданню, чий Telegram-канал увійшов до кремлівської мережі за аналізом репостів, яка нищить бренд Верховного Суду та репутацію суддів? Нагадаю, що репости пов'язують цей канал з анонімним каналом "Под мантией"...

Науковий колабораціонізм. Кузнєцова видала наукову статтю в москві у 2022 році

У середу парламент мав розглянути законопроєкт спікера Руслана Стефанчука (6013) . За інформацією, яку вдалося отримати від нардепів, розгляд поки вдається перенести...

ЙР гатить по судовій гілці влади. Що мав би робити Верховний Суд і чому бездіє?

Низка телеграм каналів, зокрема канал адвоката не України Ростислава Кравця, знецінюють Верховний Суд як інституцію, доброчесних суддів та громадські організації, для яких судова реформа важлива...

Іменем Бабанли: як керівництво Верховного Суду протидіє фейкам?

В умовах екзистенційної війни критично важливо не просто зберегти державність у тому стані, в якому вона є, а й посилювати її. Тому міць судової гілки і судова реформа, яка має вибудувати довіру громадян до судів, важливі...

Забудовники тиснуть. Але мовчати ніхто не буде. Що ж вивідує ексмер Ірпеня Карплюк у ''Главкома''?

Редакція "Главкома" отримала від ексмера Ірпеня і забудовника Володимира Карплюка листа. Фігурант антикорупційних журналістських розслідувань цікавиться, чи платить мені "Главком" кошти за публікації і чи видання мені будь-коли платило кошти як фізособі чи підприємцю, чи є у мене журналістське посвідчення і т...

''Вікна можливостей'' для забудовників. Хто пропонує ринкову компенсацію за повернення роздерибанених ділянок?

Якщо місцева рада протиправно роздала ділянки лісу під забудову і прокуратура їх повертає громаді, то тим, хто отримав землю, мають сплатити з бюджету ринкову вартість такого майна...