Чи треба відновлювати Мінрегіон і що ''здобуло'' Мінінфраструктури?
В уряді у нас так буває, що ми якісь міністерства бездумно об'єднуємо, далі усвідомлюємо, що щось пішло не так і їх... героїчно роз'єднуємо.
У ЗМІ вже написали про те, що Олександра Кубракова можуть зняти з посади віцепрем'єра і розділити Мінінфраструктури знову на два міністерства.
Застереження через ліквідацію Мінрегіону і створення єдиного Міністерства інфраструктури виникали на старті. Про це писало "Дзеркало тижня".
Тоді виділяли головні загрози: скасування децентралізації, ліквідацію регіональної політики і зачистку всіх "неугодних". Це при тому, що для нашого євроінтеграційного курсу і регіональна політика і децентралізація були вкрай важливими.
Нічого несподіваного і непрогнозованого для експертів, насправді, не сталося. Країна втратила час на розвиток в умовах війни, бо в чинній команді віцепрем'єра Кубракова відсутнє розуміння, що таке регіональна політика.
А ті експерти, які мають розуміння і готові були посилювати регіональну політику держави, вже заявляли про неформальний тиск з боку міністерства на донорів, зокрема USAID. Так важливі для країни проєкти у громадському секторі втрачали фінансування.
Водночас є кейси, коли донорські кошти використовують неефективно.
Після об'єднання Міністерства за реформу децентралізації відповідальність поклали лише на одного заступника, який раніше займався комунікаційними питаннями Кубракова в Мінінфраструктури до об'єднання. Як результат, з кінця 2022 року, ми отримуємо неякісні продукти у вигляді Державної стратегії регіонального розвитку, яка перебуває на стадії вічного доопрацювання. Мова про Геоінформаційну систему регіонального розвитку, яка фінансується та підтримується Європейською комісією та World Bank. Зокрема, Міністерство декларує, що ця система має забезпечити повний цикл формування, реалізації та моніторингу регіональної політики. Проте, наразі, ось який контент є на сайті і це багато що говорить про його якість.
Зверніть увагу на стратегічну ціль "11111" та її операційну ціль "123".
Знімок екрану з Геоінформаційної системи регіонального розвитку
Крім того, на головній сторінці Геоінформаційної системи регіонального розвитку Інтерактивна карта не працює, більша частина блоків досі в стадії розробки. Проєкт з розробки цієї системи регіонального розвитку триває майже два роки, а територіальні громади досі не отримали реальний інструмент для відновлення й розвитку.
І якщо подивитсия на останню презентацію Мінінфраструктури та термінологію, то все стає зрозуміло. Вона шокувала провідних експертів.
Що від нас очікують?
У звіті Єврокомісії за 2023 рік чорним по білому написано, що держава у регіональній політиці досягла обмеженого прогресу. І ось наші задачі на цей рік. (Ось посилання на оригінал ст. 135 звіту Єврокомісії).
Якщо говорити про регіональну політику і її посилення в умовах війни, то Верховна Рада внесла зміни до Закону "Про засади державної регіональної політики", які дають розуміння про правила відновлення уражених війною регіонів.
Для стратегічного планування розвитку має бути три рівні:
державний
регіональний
місцевий.
А якщо говорити про типи територій, то тут їх має бути чотири:
- території відновлення;
- регіональні полюси зростання;
- території з особливими умовами для розвитку;
- території сталого розвитку.
І от після рішення парламенту мала б бути напрацьована відповідна рамка з боку профільного міністерства (стратегія місцевого розвитку, план відновлення та розвитку, комплексний план просторового розвитку). Під ці всі кроуи треба бюджетувати фінанси.
І якщо парламент зробив свою роботу, то з боку профільного міністерства вона досі не виконана. І зараз ті, хто дійшов колись до висновку: що треба об'єднати міністерства, схоже, усвідомили, чому цього не треба було робити і виокремлюють Мінрегіон в окрему структуру.
Але справа ж не лише в структурі. Завжди залишається питання, яка команда в цьому міністерстві буде відповідати за регіональну політику та децентралізацію.
Ну і всі розуміють те, що в Офісі президента та у Верховній Раді є "куратори" різних урядових напрямів. Так от їх теж треба змінювати, бо такі наслідки урядування – це те, що сталося і через їхню непрофесійність.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
