23 серпня 2020, 13:02

Місцеві вибори-2020: огляд виборчої кампанії (10-22 серпня 2020 р.)

Середина серпня – традиційна пора відпусток, канікул і політичного затишшя. Але це не розповсюджується на логіку виборчої кампанії. Рекламна кампанія і партій і окремих кандидатів на посади міських голів набирає все більших обертів. І це помітно по кількості політичної реклами навколо нас. І вона вже не тільки на вулиці, а й на радіо і телебаченні. Зокрема Андрій Пальчевський розпочав телевізійну рекламу своєї партії.

Через політичну рекламу окремі кандидати і партії навіть починають зводити рахунки між собою. Частіше за все це відбувається в формі троллінгу і реагування на рекламу конкурента. Наприклад, в "Євросолідарності" відреагували на рекламу "Слуги народу" із слоганом "Україна – це ти!" і почали ставити рекламу "Україна – це ми!", але з підписом – "Європейська солідарність", що може сприйматись як претензія на монопольну ідентифікацію України тільки з конкретною політичною силою. Ризикованість таких алюзій в тому, що вони можуть сприйматись як відмова всім іншим (не-прихильникам партії П.Порошенка) у праві відчувати себе українцями і частиною України.

Найбільш помітні події виборчої кампанії за період, що оглядається: заява мера Львова Андрія Садового про те що він знов балотуватиметься на посаду міського голови Львова, хоча раніше казав, що не буде цього робити; домовленість Аграрної партії і партії "За майбутнє" про взаємодію. Ну а в Києві спостерігався справжній парад висування кандидатів на посаду міського голови столиці України: 11 серпня шоумен Сергій Притула заявив, що буде балотуватись в мери столиці України від партії "Голос"; 12 серпня про свої претензії на посаду мера Києва заявив колишній народний депутат Борислав Береза, який буде балотуватись від ЕкоПартії; 13 серпня стало відомо, що колишній народний депутат Андрій Іллєнко буде балотуватись в мери Києва від "Свободи"; 15 серпня колишній народний депутат та екс-голова Держекоінспекції України Єгор Фірсов заявив, що візьме участь у виборах столичного міського голови від партії Екологічна Альтернатива". Проте з усіх цих кандидатів лише С.Притула, за даними соціологів, має шанси втрутитись в боротьбу за вихід до другого туру виборів міського голови Києва.

13 серпня були оприлюднені результати опитування по Києву, яке було проведено Центром Разумкова з 24 липня по 2 серпня 2020 року (було опитано 2019 респондентів віком від 18 років за вибіркою, що репрезентує доросле населення Києва за основними соціально-демографічними показниками). За даними опитування Центру Разумкова за В.Кличко готові проголосувати 36% усіх опитаних, або 41% тих, хто готовий взяти участь у виборах і визначився, за кого з кандидатів голосуватиме. У порівнянні з червнем рейтинг В.Кличка трохи знизився. На другому-третьому місцях за рівнем електоральної підтримки – Андрій Пальчевський (відповідно 8% і 9%) і Олександр Попов (відповідно 7% і 8%). Далі йдуть Ірина Верещук (відповідно 5,5% і 6%), Сергій Притула (відповідно 5% і 5,5%).

На виборах до Київської міської ради, за даними опитування Центру Разумкова, найбільшу підтримку виборців отримала б партія "УДАР Віталія Кличка" (за неї готові проголосувати 17% усіх опитаних, або 20% тих, хто готовий взяти участь у виборах і визначився, за яку партію голосуватиме). За партію "Слуга народу" готові проголосувати відповідно 13% і 15%, за партію "Опозицiйна платформа – За життя" – відповідно 10% і 11,5%, за партію "Європейська солідарність" – відповідно 9% і 11%, за партію "Перемога Пальчевського" – відповідно 6% і 7%, за ВО "Батьківщина" – відповідно 5% і 5,5%, за партію "Сила і честь" – відповідно 5% і 5,5%. У порівнянні з опитуванням Центру Разумкова, яке було в червні, УДАР впевнено вийшов на перше місце, а "Євросолідарність" опустилася з першого місця аж на четверте (рейтинги партії Порошенка знизились на 5% від усіх виборців, і на 9% серед тих виборців, які будуть голосувати і визначились у своєму виборі). За даними цього опитування схоже, що відбулося суттєве перетікання голосів від "Євросолідарності" переважно до УДАРу і, частково, до "Голосу" и "Свободи".

Взагалі опитувань щодо місцевих виборів стає все більше. Можна визначити певні загальні тенденції місцевих рейтингових перегонів. В більшості обласних центрів фіксується перевага чинних мерів. Думається, що це обумовлено головним чином тим, що мери великих міст і обласних центрів змогли вдало скористатися збільшенням міських бюджетів внаслідок реформи децентралізації. В змаганнях за місця у міських радах лідирують парламентські партії, які популярні у відповідних регіонах, а також партії мерів. В деяких регіонах у міські і обласні ради можуть пройти і деякі інші місцеві партії. За даними загальнонаціонального опитування щодо симпатій виборців саме на місцевих виборах, яке здійснила 6-10 серпня Active Group (опитано 2500 респондентів): у східних регіонах України лідирують ОПЗЖ (32,1%), "Слуга народу" (28,9%), "Євросолідарність" (8,5%) і "Батьківщина" (5,7%); у південних областях – "Слуга народу" (32,3%), ОПЗЖ (20%), "Євросолідарність" (13,7%) і "Батьківщина" (12,8%); у центральних регіонах – "Слуга народу" (23,6%), "Батьківщина" (15,9%), "Євросолідарність" (14,7%) і ОПЗЖ (10,6%); в західних областях – "Слуга народу" (25,2%), "Євросолідарність" (22,1%), "Батьківщина" (12,6%), Радикальна партія О.Ляшко (7,4%), ОПЗЖ (7,2%) і "Свобода" (6,9%). Але в цьому опитуванні не має рейтингів місцевих партій, за які, за даними соцгрупи "Рейтинг", готові голосувати близько половини виборців.

В середині серпня продовжилась організаційна підготовка до проведення місцевих виборів. 10 серпня Центральна виборча комісія (ЦВК) сформувала склад 532 територіальних виборчих комісій (ТВК), зокрема 22 обласних, 119 районних, 381 міської і 10 районних у місті Києві. Але уточнення і внесення певних змін до персонального складу ТВК ще продовжується. 14 серпня ЦВК призначила на 25 жовтня 2020 року перші вибори депутатів 119 районних рад. Також у середині серпня ЦВК вирішила низку процедурних та фінансових питань підготовки для проведення місцевих виборів 25 жовтня 2020 року.

До виборів готуються не тільки ЦВК, політичні партії та кандидати в депутати місцевих рад та на посади міських голів і голів ОТГ (об'єднаних територіальних громад). Ще 4 серпня ЦВК звернулася до Національної поліції України для проведення перевірки дотримання вимог законодавства під час подання до органів ведення Державного реєстру виборців звернень щодо зміни виборчих адрес громадян на адреси фактичного проживання. Міністерство внутрішніх справ відреагувало належним чином і активно взялось за вирішення цієї проблеми. Адже саме співпраця та координація зусиль виборчих комісій і органів МВС вкрай необхідні для усунення спроб незаконно вплинути на хід виборчого процесу. 18 серпня з цього приводу відбулася зустріч міністра внутрішніх справ А.Авакова з керівництвом ЦВК. На зустрічі також були представники Національної поліції України, Офісу Президента та Громадянської мережі ОПОРА. Окрім іншого, мова йшла про належне забезпечення правопорядку у ході виборчого процесу, про вдосконалення виборчого законодавства. За словами керівника "ОПОРИ" Ольги Айвазовської, уточнення потребує стаття Кримінального кодексу в частині надання недостовірних відомостей до Державного реєстру виборців. Відповідні зміни будуть запропоновані на розгляд під час засідання позачергової сесії Верховної Ради 25 серпня. Слід зазначити що конструктивна співпраця ЦВК, МВС і громадських організацій є дуже важливими для забезпечення демократичних стандартів виборчого процесу. Це продовження позитивної тенденції, яка показала свою ефективність під час минулорічних президентських і парламентських виборів.

У середині серпня у зв'язку із різким поширенням масштабів епідемії Covid-19 виникла дискусія про можливість перенесення дати місцевих виборів. У відповідь на такі підозри державний санітарний лікар Віктор Ляшко заявив, що питання про перенесення місцевих виборів буде розглядатись у тому разі, якщо більше чим 50% території країни буде у "червоній" зоні карантину. До речі, саме зараз ризик такої ситуації дуже високий. Деякі спостерігачі побачили в цьому певні політичні мотиви. Але для правлячої партії перенесення дати виборів може бути ризикованим. Невигідно це і для абсолютної більшості учасників виборчого процесу, оскільки перенесення дати голосування ламає логіку агітаційної кампанії і може призвести до додаткових витрат на виборчу кампанію. Тому впливати на ситуацію з датою голосування будуть скоріше епідеміологічні мотиви. Політичні інтереси учасників виборів будуть проти цього.

powered by lun.ua

Президент Зеленский: Что делать дальше? (Сценарий, реализуемый сейчас: "Удар по Медведчуку")

Возвращаюсь к теме "Президент Зеленский: Что делать дальше?". За последние недели на эту тему появилось немало слухов, утечек, публичных предложений...

Как отключение медведчуковских телеканалов повлияло на рейтинги украинских политиков

5 марта сразу несколько социологических центров презентовали данные своих опросов, проведенных в начале марта (у КМИС – с 23 февраля по 1 марта)...

Рекорд Авакова

Семь лет назад (27 февраля 2014 г.) Арсен Аваков был утвержден министром внутренних дел Украины. Обязанности министра он исполнял еще с 21 февраля 2014 г...

Президент Зеленский: Что делать дальше? (часть первая)

Этот вопрос, вынесенный в заголовок данного текста, возникает перед Президентом Зеленским как минимум уже третий раз. Первый раз это произошло, когда Владимир Зеленский только что был избран главой государства...

Динамика президентских рейтингов после закрытия медведчуковских телеканалов (по данным опросов КМИС)

Продолжаю оценивать влияние закрытия медведчуковских телеканалов на политические рейтинги. Сегодня КМИС опубликовал президентские рейтинги ведущих политиков (по данным опроса, проведенного 5-7 февраля 2021 г...

Шестая годовщина "Минского тупика"

Февраль – месяц, насыщенный на разные символические даты. Вот и сегодня – шестая годовщина вторых Минских соглашений ("Минска-2"). Можно в очередной раз подвести итоги их выполнения и оценить перспективы их реализации...