Зелена енергетика під загрозою?
Завтра Верховна Рада може прийняти рішення, яке поставить хрест на розвитку альтернативної енергетики на багато-багато років. Мова йде про законопроект N3658, який сьогодні розглядають на комітеті і завтра винесуть на позачергове засідання Ради. Він передбачає суттєве зменшення зеленого тарифу (для окремих СЕС на 50%!). І якщо він буде прийнятий, то фактично зупинить розвиток відновлюваної енергетики в країні. А це буде означати що ми знову перестанемо розвиватися і будемо відставати від розвинутих країн, які сьогодні розвивають перед усім зелену енергетику, поступово відмовляючись від викопного палива.
Автори законопроекту вважають, що закон треба приймати, бо у держави немає грошей, щоб платити виробникам компенсації за зелений тариф.
"Ряд проблем з виплатами інвесторам за вироблену "зелену" електроенергію починаючи з липня 2019 року можуть мати наслідком згортання потенційних проектів та звернення інвесторів до міжнародних органів з розгляду інвестиційних спорів за захистом своїх прав та суттєвих компенсацій інвесторам, розмір яких наразі складно оцінити, але який може складати надмірний тягар для державного бюджету", – говориться у пояснювальній записці до законопроекту.
Отже, фактично влада визнає, що не може платити за тими зобов'язаннями, які раніше на себе брала і тому знижує тарифи.
Мова не тільки про зелені еклектростанції. Як гадаєте, будуть інвестори взагалі вкладатися в країну, яка спочатку обіцяє їм одні умови, а потім змінює їх на протилежні? Після прийняття нового закону частина СЕС просто збанкрутує. І це відіб'є у інвесторів бажання заходити в Україну на довгі роки.
За період розвитку альтернативної генерацї у нас фактично виникла нова галузь, в якій наразі працюють десятки тисяч людей. Індустрія альтернативної енергетики тільки у 2019 році дала 15 мільярдів гривень податків до бюджету. А з 2010 року майже 100 мільярдів гривень. Загалом – це третина усіх іноземних інвестицій за останні роки! Та якщо діюча влада поставить на цьому хрест, розвиток цієї галузі та потік інвестицій зупиниться.
Найголовніше в цій історії – що індустрію та технології майбутнього зараз вбивають на корню! Поки розвинуті країни будують вітряки та сонячні панелі, ми обираємо шлях назад. Адже якщо відкинути альтернативну генерацію, залишаться атом та викопне паливо – технології середини ХХ століття.
Сьогодні атомна генерація виробляє близько 50% української енергії. Працює 15 енергоблоків, які забезпечують більше половини електроенергії країни. Атомна електроенергія вважається найдешевшею, але це не зовсім так. Справа в тім, що енергоблоки мають свій строк експлуатації. Міжнародна організація МАГАТЕ обстежує енергоблоки та продовжує строк, але очевидно, що термін експлуатації все ж таки обмежений і безкінечно це продовження тривати не може.
У середньому через 30 років ми маємо виводити поступово ці енергоблоки з експлуатації, і проблема у тому, що вивід одного блоку з експлуатації коштує півмільярда долларів. У нас їх 15. Тобто років через 30, ми маємо знайти 8 мільярдів долларів на те, щоб вивести з експлуатації енергоблоки. А крім того, треба буде ще побудувати щось замість цих зачинених АЕС. І це теж буде коштувати великих грошей.
Ці кошти, звичайно, не закладаються у тариф і фактично сьогодні наше покоління живе у кредит – ми відкладаємо проблему, замовчуємо її, сподіваючись, що наші діти через 30 років знайдуть гроші. Звісно, панам Шмигалю та Герусу легко сьогодні розповідати казки про дешевий атом, адже через 30 років, коли ми дізнаємося справжню ціну атомної енергетики, їхніх прізвищ вже навіть ніхто і не згадає. Але ховати голову у пісок – не надто розумна тактика. Отже, давайте рахувати справжню ціну атому вже зараз.
Наприклад, Німеччина вже зараз поступово відмовляється від атомної енергетики та закриває АЕС. А німців у жодному разі не можна назвати недалекоглядним чи нераціональним народом.
Втім, є річ, ще гірша за атомну генерацію – це теплова генерація. У нас ТЕС в основному спалюють або брудне вугілля, або дорогий імортний газ. І основна наша проблема у тому, що наші теплоелектростанції будувалися ще у 50-60-ті роки, за технологіями 30-х років минулого сторіччя. Це дуже старі та неефективні підприємства. Власники розуміють, що ТЕС рано чи пізно закриються (за законом це 2050 рік), тому не вкладаються у модернізацію. Наше законодавство та корупція у перевіряючих органах дозволяють економити на очисних спорудах, тому кожна ТЕС кожен день викидає сотні тонн шкідливих речовин: сірки, азоту, пилу.
Гальмування розвитку альтернативної генерації продовжує агонію застарілих брудних радянських електростанцій, частина з яких вже мала б бути закрита. У ЄС від вугільної генерації відмовляються. У нас відмовляються від енергії сонця та вітру, щоб спалити більше вугілля. Напевно, хтось вважає це ефективним менеджментом...
Наступ на відновлювальну енергетику інквізитори, окрім іншого, пояснюють технологічною відсталістю України. Мовляв, вона розбалансовує енергосистему. Так, це дійсно серйозний виклик. Але у розвинутих країнах ця проблема вирішується! У тому числі будівництвом балансових потужностей, зокрема газопоршневих електростанцій. В нас же нічого будувати, звісно, не хочуть. Бо не вміють і не можуть. Тому знайшли просте рішення – зупинити розвиток зеленої енергетики. Нема ВДЕ – немає проблеми. Як це по-нашому...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
