16 лютого 2021, 12:23

Протидія змінам клімату: гра "в довгу" на користь наших нащадків

Робочий тиждень у столиці розпочався з новини про трикратне перевищення норми вмісту шкідливих речовин в повітрі. За даними компанії IQAir, Київ посів 11 місце у світовому рейтингу міст з найбруднішим повітрям. В інших новинах – за поновлюваними запасами води на одного мешканця, Україна є однією з найменш забезпечених країн у Європі. Хоча екологічні проблеми часто здаються чимось далеким, що стосується інших країн чи далекого майбутнього, вони вже тут і потребують нашої уваги.

Глобальних екологічних викликів існує чимало. Найбільш загрозливими науковці вважають втрату біорізноманіття, скорочення водних ресурсів, зникнення лісів, різноманітні забруднення (повітря, води, ґрунтів, шумове, радіоактивне, світлове та теплове), а також зміну клімату. Про останнє говорять та сперечаються найчастіше.

Можна навести безліч цифр і графіків, які доведуть, що ситуація із біорізноманіттям, вирубкою лісів, забрудненням та потеплінням почала погіршуватись із першою промисловою революцією, а особливо загострилась в останні 30-50 років. Але краще це зроблять науковці. Вважаю, що важливо обговорювати основні напрямки, за якими світ та Україна мають визначитись, щоб зупинити зміни клімату. Обговорювати, створювати довгострокові стратегії та, звісно, діяти.

По-перше, людству потрібен загальний консенсус щодо реальності змін клімату. Такою є природа людини, що деякі речі ми не сприймаємо серйозно, поки не трапиться лихо. І це не тільки в Україні. Саме смертельний смог в англійських містах змусив переглядати політику спалення вугілля для обігріву. В США відлік державних заходів по боротьбі із забрудненням почався з моменту, коли від випадкової іскри в 1969 році спалахнула річка в штаті Огайо. Зі змінами клімату ситуація вже загрозлива, але поки не вражає жертвами чи видовищними катастрофами. Ця "міна вповільненої дії" вдарить скоріше не по нам чи навіть нашим дітям, а по нашим онукам та правнукам. Необхідна актуалізація проблеми через комунікацію на державному рівні.

По-друге, має бути знайдене або "Соломонове", або "Гордієве" рішення щодо внеску країн, що розвиваються. Річ у тім, що розвинені країни вже десятиліттями втілюють програми скорочення викидів і хочуть того самого від інших. Але часто у відповідь чують: "Ви раніше палили вугілля та плюндрували ресурси без обмежень, а тепер там не даєте розвиватись. Зелені технології це надто дорого для нас". На коштовність екологічних технологій кивають і в Україні. Так, це не дешево, але довгострокові наслідки теж чогось вартують. Колись Китай намагався запровадити показник "зеленого ВВП". Тобто, від номінального ВВП віднімалась вартість відшкодування екологічних збитків. Практику швидко припинили, тому що отримані цифри зеленого зростання були дуже скромні.

Крім того, розвинені країни можуть зробити одну просту річ – запровадити вуглецеві мита на імпорт. Чим "брудніше" виробництво, тим більше сплачуєш. І твоя дешева сталь, при виробництві якої було спалено кокс, раптом вже стає не такою й дешевою, а ринок збуту та доходи буде втрачено. Про необхідність податків на СО2 вже говорить Білл Гейтс, а ЄС обережно проголошує "кліматичну дипломатію" в рамках Європейського зеленого курсу. В рішенні Ради Європи від 25 січня цього року говориться, що "енергетична дипломатія ЄС стримуватиме подальші інвестиції у проекти енергетичної інфраструктури на основі викопного палива в третіх країнах". Це тільки початок. Але українським виробникам вже треба готуватись до того, що вести торгівлю з розвиненими країнами зможуть тільки кліматично відповідальні компанії.

По-третє, маємо визначитись із основними проблемами та працювати саме по ним. Основним "постачальником" парникових газів є виробництво та споживання енергії. Оскільки до сих пір чимало країн використовують для генерації електроенергії викопне паливо, то відмова від вугілля, нафтопродуктів і газу вважається одними з першочергових кроків. А це означає актуальність як відновлювальних джерел енергії – вітру, сонця, припливів, біогазу, так і атомної електроенергії. Нещодавно таку комбінацію згадали в своїх промовах Білл Гейтс та Ілон Маск. І саме ці напрямки може розвивати й Україна, тим більше, що в атомній та гідроелектричній генерації ми маємо досвід і фахівців, а сонячні та вітрові електростанції розвивались до останнього року шаленими темпами. Потрібна тільки прозора та продумана політика, яка не буде змінюватись урядом і відлякувати інвесторів.

Є ще четвертий напрямок, який найважчий для втілення – це зміна моделі споживання. Сучасна економіка побудована на постійному оновленні продуктів, якими ми користуємось. Відносно дешевий одяг стимулює до його заміни раз на рік. Доступне фінансування в розвинених країнах стимулює до активної покупки приладів та автомобілів. Все це не просто змінити, тим більше, що цілі регіони отримують користь від "аутсорсингу" виробництва цих товарів. Чи можна буде переконати людей, що недешева скляна новорічна іграшка з України не така шкідлива для довкілля, ніж пластикова, привезена з азії? Як будуть уряди це змінювати і як будуть громадяни реагувати на таку політику – величезне питання.

Україні, окрім вуглецево нейтральної енергетики та промисловості, варто замислитись над ще двома важливими напрямками – це збереження водних ресурсів і чистота повітря. Дуже сумно, що ми потрапляємо в світові антирейтинги, але ще сумніше те, як це впливає на здоров'я нас і наших дітей. Те саме із скороченням водних ресурсів. Вода зникає через її надмірне використання споживачами та промисловістю, а також через розорювання природоохоронних прибережних смуг та вирубку лісів.

Збереження та відновлення лісів – це взагалі окрема тема. Вони корисні тим, що це одночасно і затримка води в ґрунті, ареал проживання фауни, а також затримка вуглекислого газу. Споживши СО2, дерево затримує його в собі надовго. Це якщо дерево не зрубати та не спалити у печі, звичайно.

Тому висадка дерев для росту, а не для промислового використання, є одним із дієвих заходів. Тільки варто це робити у співпраці з експертами: коли ми робили акцію "1 000 000 дерев за 24 години", то екологи порадили висаджувати рослини різних видів, але таких, які притаманні цьому регіону. Такі важливі нюанси потрібно враховувати, і ми плануємо поширювати ці знання та досвід цього року, коли будемо масштабувати проєкт на світ – ініціатива The Greening Planet від благодійного фонду "Озеленення України" має амбіцію висадити мільйон дерев за 1 день у сотні країн.

Діяти потрібно вже зараз. Думаю, кожен на своєму рівні – як власника оселі, підприємця, політика, місцевого активіста тощо- може зробити щось для запобігання змінам клімату. Варто тільки робити це постійно. Тому що це гра "в довгу" на користь наших нащадків.

P.S. Коли писав цей текст, вирішив пошукати інформацію про вплив пандемії на зміни клімату. За деякими позиціями, такими як підвищення температури, вчені відмічають навіть погіршення ситуації. Але цікаво, що День екологічного боргу змістився із 29 липня в 2019 році на 22 серпня у 2020 році. Це дата, коли людство вичерпує ресурси, які Земля здатна самостійно відновити за рік – решту часу ми живемо "в борг" у планети. Завдяки тимчасовому скороченню виробництва, зупинці авіаперельотів і морського транспорту, ми "віддали" Землі майже місяць боргів. Звичайно, можна обуритись, якою ціною це було досягнуто – недоотриманими прибутками та, найжахливіше, втратами життів. Але вчені вважають, що у найближчі десятиліття смертність від змін клімату може сягнути рівня смертності інфекційних хвороб. Тож якщо ми не будемо боротись зі змінами клімату зараз, кількість жертв обчислюватиметься десятками мільйонів.

powered by lun.ua

Майбутнє під ногами

Видобуток і місцева переробка літію та урану мають стратегічне значення для майбутнього Говорячи про здобутки українського експорту, ми, як правило, чуємо компліменти в бік ІТ-галузі та агробізнесу, які показують суттєві обороти...

Хто створить бачення майбутнього України?

Допоможе співпраця бізнесу та влади з аналітичними центрами Дивує, коли роками чую, що "нічого не змінюється в країні". Якщо добре пам'ятати, яким було життя раніше, то зміни все ж є...

Об'єднання бізнесу заради більших цілей. Чому це важливо і правильно

Успішний той бізнес, який вирішує проблеми своїх клієнтів. Погоджуєтесь? Можна сперечатись про грошовий вимір успіху, але немає жодних топових компаній в Україні та світі, які створюють клієнтам проблеми замість надання рішень...

Протидія змінам клімату: для танго потрібні двоє

Бізнес та держава мають разом відповідати на глобальний виклик людства В світі ще залишились політики, які називають зміни клімату штучно вигаданою проблемою, до якої людство не має жодного стосунку...

Рівність, обумовлена наукою

На тлі шквалу привітань із 8 березня жінок та дівчат з боку політиків та знаменитостей, непомітною залишилась важлива новина від науковців. Невеличка новина, але вона дає відповідь на важливе питання: чи відрізняється мозок чоловіків та жінок? Ліз Еліот, професор нейробіології з Чиказької медичної школи при Університеті Розалінд Франклін опублікувала результати наймасштабнішого дослідження будови та функціонування людського мозку...

Не інвестуйте в те, в чому ви не розбираєтесь.

Згідно досліджень, в США близько 70% переможців лотерей банкрутують в перші кілька років. А в Прилуках буквально на днях пенсіонерка ледь не втратила 30 тис...