G7 включається в боротьбу за кліматичну нейтральність. Ми теж?
Нещодавно у Великій Британії завершився саміт лідерів країн "Великої сімки" (G7) та ЄС. І що стало головною новиною? Не дипломатичні заяви, а саме клімат. Лідери розвинених країн погодились зменшити до 2050 року шкідливі викиди в атмосферу до нуля. Це важлива віха, тому що раніше таку мету офіційно проголошував тільки Європейський Союз в рамках політики "Європейського зеленого курсу". Тепер над цим викликом працюватимуть спільно з ЄС також США, Велика Британія, Канада та Японія.
Про що це говорить і які висновки для України? По-перше, Європейський зелений курс фактично стає світовим "маяком" у боротьбі зі змінами клімату. Все максимально зрозуміло – зробити так, щоб парникові гази взагалі не потрапляли в атмосферу. Є і проміжна ціль – зменшити обсяг щорічних викидів на 50-55% порівняно з показниками 1990 року. Думаю, на Конференції ООН з питань зміни клімату, яка відбудеться в листопаді у Глазго, ми побачимо ще кілька великих економік, які візьмуть на себе зобов'язання відповідно до Європейського зеленого курсу.
Як досягнути нульових викидів, держави та компанії вирішують з урахуванням своїх особливостей і ресурсів. Європейський зелений курс намітив головні напрямки роботи: чиста енергія, кліматично-нейтральні будівництво та мобільність, стале промислове виробництво, зменшення забруднення довкілля, розвиток біорозмаїття та стала аграрна політика, зокрема, стратегія Farm to Fork – "від лану до столу". Варто зазначити, що такі пріоритети відповідають "внескам" кожного сектору у світові викиди парникових газів, які сягають в середньому 51 млрд тон щороку.
Такі заходи потрібні для того, щоб утримати глобальне потепління на рівні не більше 1,5 градуси за Цельсієм. Підвищення середньої температури на більше значення буде катастрофічним для планети і майбутнього людства в цілому. Затоплення океанами цілих міст та країн, втрата орних земель і голод, війни за питну воду – все це можлива реальність для наших онуків. Багато людей все ще сумніваються щодо таких апокаліптичних прогнозів. Деякі називають їх вигадкою та маніпуляцією. Але дуже добрий аргумент дав Білл Гейтс в своїй книзі "Як відвернути кліматичну катастрофу". Він навів приклад пандемії: вчені давно попереджали, що світу не уникнути масштабного спалаху інфекційного захворювання. Проте ані політики, ані компанії не приділили необхідну увагу такому прогнозу і не приготувався. Наслідки цього ми бачимо на власні очі. Тепер ми просто зобов'язані прислухатись до попереджень вчених щодо зміни клімату.
Для України підписання спільних кліматичних зобов'язань "Великою сімкою" означає, що нам потрібно активніше змінювати свою власну політику щодо клімату. На рівні держави ми багато обіцяємо, але з виконанням у нас є проблеми. Наприклад, на згаданій конференції ООН в листопаді Україна повинна презентувати свій другий національно-визначений внесок до Паризької кліматичної угоди – на скільки ми плануємо зменшити свої викиди парникових газів до 2030 року? І наскільки я розумію, поки що невідомо, будуть це реалістичні мінус 35% чи карколомні 65%, про які нещодавно писали в мережі. Чи залишиться у нас найнижчий в світі (!) податок на викиди вуглецевого газу? Теж невідомо.
Схоже відбувається із зеленою енергетикою. Так, уряд мав свою рацію, коли говорив про необхідність перегляду зеленого тарифу для виробників ВДЕ. Але ж енергетика в її нинішньому вигляді дає близько чверті всіх викидів вуглекислого газу. Це при тому, що в Україні спалення вугілля та газу має теж приблизно 25-30% в балансі виробництва енергії. Повна заміна вугілля та газу на ВДЕ вже дозволяє нам досягнути значного прогресу, не кажучи вже про енергетичну незалежність. Минув рік після пресловутого меморандуму з виробниками ВДЕ, а нового пакету стимулів для розвитку відновлювальної енергетики та її балансування так і немає. Переконаний, що якщо розвинений світ так активно береться за кліматичний порядок денний, то ми не маємо права відкладати важливі рішення. Бо вони важливі для України теж.
Наостанок хочу зазначити, що тема протидії змінам клімату дуже масштабна. Проте не варто думати, що це завдання тільки для політиків і чиновників найвищого рівня. Наприклад, наш благодійний фонд "Озеленення України" в квітні цього року провів глобальну акцію "Озеленення планети". Протягом одного дня підприємці та просто небайдужі люди з України та ще понад 100 країн світу висадили 5,5 млн дерев. Це тільки один з напрямків того, що можна робити вже зараз.
Важливо змінити й модель споживання. Ми можемо сортувати сміття, впроваджувати енергоефективну техніку та рішення вдома, а при покупках – обирати менш шкідливі для клімату продукти. Зараз це важко, але незабаром позначки про "вуглецевий слід" з'являться на упаковках в Європі та, звісно, в Україні. Як пише той самий Білл Гейтс: "Кожен може зробити свій внесок у покращення ситуації. І для цього зовсім не обов'язково бути політиком чи філантропом".
