Ярославу Грицаку щодо ''яйця і голки'', в яких смерть Кощія
У своїй колонці, опублікованій в журналі "Новое время", шановний мною Ярослав Грицак ситуацію в країні називає "солодкою контрреволюцією" і доходить до висновку, що громадянському суспільству час формувати новий порядок.
У пропозиціях до нового порядку автор згадує про "потребу зрозуміти і донести це розуміння іншим, де є яйце і голка, в якій криється смерть Кощія Безсмертного" і робить припущення, що "яйце і голка" у судовій системі і закритих партійних списках.
В цілому, я поділяю оцінку Ярослава Грицака ситуації в країні, висновок щодо необхідності формувати новий порядок, його пропозиції до нього, гіпотезу щодо "яйця і голки", але лише в частині судової системи.
Наважусь поставити під сумнів другу частину гіпотези шанованого мною автора, зокрема щодо того, що житіє і здоров'я Кощія в "закритих списках", а, виходячи з закладеної логіки, смерть його – у "відкритих".
На моє переконання, очікувати на смерть Кощія з запровадженням "відкритих списків" в українських політичних реаліях не лише помилково, але й шкідливо і я поясню чому.
Чому помилково?
"Відкриті списки" – краватка до костюму в країнах з розвиненою демократією. З політичними проектами замість демократичних політичних партій, олігархічними рупорами замість незалежних медіа, проданими голосами замість усвідомленого вибору, фальсифікаціями замість твердості закону, мільярдними бюджетами замість фінансової доступності, пасивністю виборців замість участі ця краватка допомагатиме так само, як умерлому кадило.
Це лише опція в країнах з розвиненою демократією. Вона дає можливість впливати виборцям конкретної політичної партії на розташування кандидатів в загальному переліку, посилюючи чи послаблюючи шанси на потрапляння до парламенту тієї чи іншої людини від своєї політичної сили. Вплив на свою партію без прямої участі в ній.
Втім, без костюму краватка не спрацює.
Чому шкідливо?
Піднявши на прапор "відкриті списки", як рецепт до смерті Кощія, ми породжуємо надії, які не справдяться.
Аби розвинути дискусію, дозволю собі додати до рецепту Ярослава Грицака своїх інгредієнтів.
1. Рівний доступ до медіа.
73% виборців все ще отримують новини про політику та поточні події з центрального телебачення. Майже дві третини формують своє уявлення про українську політику з тотально заангажованих їх власниками телеканалів: "1+1" Коломойського, "Інтеру" Фірташа та Льовочкіна, "ICTV" Пінчука.
Медіа мають стати майданчиками для вільної конкуренції ідей та політичних команд. Доведеться їм опинитися в цивілізованих рамках. І розвитку самого "Суспільного мовника" тут недостатньо.
2. Доступна вартість участі в політиці.
Слід прибрати всі майнові бар'єри. Займатися політикою має бути так само легко, як злітати на Low Cost до Амстердаму чи Барселони. Бо зараз це навіть не вартість перельоту від МАУ. Це в рази дорожче, ніж Ілон Маск продає квитки на Марс.
Треба зняти всі штучні фінансові обмеження. Все, що не дозволяє сьогодні чесним людям, згаданим Ярославом Грицаком, в мирний спосіб оновити правлячий клас.
На що витрачають зараз політичні проекти кошти до і під час виборів? Політична реклама, джинса в медіа, підкуп, рекрутинг за кеш цілих армій спостерігачів і членів виборчих комісій. Це все формує їм суттєву конкурентну перевагу. Все – у піч.
3. Участь громадян у політиці.
Ні, недостатньо зустрітися одного разу біля виборчих урн. Для того, щоб не обирати знову менше зло з політичних проектів, потрібно формувати справжні представницькі партії.
Олігархи про це подбали. В них є представники в усіх органах влади і на всіх найвищих посадах. А ось, наприклад, середній клас ще не сформував. І тому і далі залишається краплею в морі політичних інтересів.
Безперечно, інгредієнтів більше. Серед них і ЦВК сформована з представників парламентських фракцій, позапарламентських партій та громадянського суспільства, електронне голосування та електронний підрахунок, можливість віддати голос на виборах для українців, які змушені були переїхати до цивілізованих, демократичних країн.
Їх значно і значно більше. Й "відкриті списки" серед них теж є. Однак, краватка краще пасує до костюму, ніж до шортів.
-------
Щиро вдячний Ярославу Грицаку за поштовх до дискусії про новий порядок. Це насправді надважливо сформувати його разом і реалізувати. Аби "солодка контрреволюція", як і будь-яка інша альтернатива, зазнала ніщивної поразки.
Революція має перемогти!
----------
Запрошую до дискусії на моїй сторінці в фейсбуці.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
