Звільнити полковника Мамчура!
Чому викрали й тримають у полоні полковника Мамчура?
Тому, що він – символ непокори. Він беззбройний повів за собою офіцерів на автомати, він один, сам, одним маршем, підняв тоді бойовий дух у тисяч чоловіків по всій Украіні, що одразу пішли в воєнкомати заявити про свою готовність до бою!
Тому викрасти й ув'язнити Юлія Мамчура- це навіть важливіше, ніж забрати усі кораблі і єдину підлодку! Це – вдарити під дих усім непокірним, це – спустити прапор Украіни, з яким вмирали на Майдані, це – крикнути, як ті беркутівці на Банковій: "на колєні, мразь!"
Кремль знає толк на приниженні духу. Він знає, що ув'язнений герой, герой у клітці, знерухомлений воїн – це головне для того, щоби випустити дух із тих, хто за ним пішов! Кремль віками тренований це робити!
"Ніщо так не придушує чоловіка, як безнадія...
... Нас годували легендами, а потім дехто з нас сам почав іх вигадувати. Так було легше. Я ж вірив лише в одну легенду – ту, яку ми залишимо по собі нащадкам. Що довше протримаємося проти окупанта, то більша надія на майбутні сходи нашоі боротьби. А якщо зараз складемо зброю – то це вже на віки вічні"
Я це зараз по-новому прочитала в " Чорному вороні" Шкляра. Ще кілька місяців тому ці слова не читалися мені так, як зараз.
Ніщо так не придушує чоловіка, як безнадія!
Визволити Мамчура!
Жити тихо, знаючи, що Мамчур у неволі, – неможливо!
Припинити ворожити на кавовій гущі – "хтосьдеськомусьнамайданісказавщодесьчувщовіннаволі"...!
Дати зараз Полковнику звання Героя України – вже скільки говорити про це? Панове "компетентні органи", може, знімемо з ручного гальма? Чи ми кому пороздавали ці звання? Він живий! Він знатиме там, де його тримає окупант, що всі, кого він підняв тоді на опір агресору, не кинулися врозсипну, стоять, як він, до останнього – і йдуть на допомогу!
Не дати поглумитися над Честю – цього вимагає пам'ять тих, хто недавно поліг за неі. Ще не минуло й сорок днів, як застрелили сотню наших небесних надій. Їхні душі ще тут витають.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.