Страшні таємниці
Як повідомляє УП, Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу стосовно співробітників СБУ, які вели незаконне прослуховування телефонних розмов заступника генпрокурора Рената Кузьміна.
От тільки розслідування просувається повільно, бо працівник СБУ оскаржує порушення справи у суді. А ще генпрокурор повідомив ЗМІ, що "розслідування у цій кримінальній справі проводиться під грифом "секретно".
Український чиновник успадкував палку любов до засекречування всього і вся від чиновника радянського. А радянським чиновникам було що приховувати. І не тільки (і не стільки) від "ворожого капіталістичного оточення", скільки від власного народу.
Адже досить часто фотографії і навіть технічні характеристики секретної радянської військової техніки можна було побачити у закордонному журналі для підлітків.
Режим секретності дозволяв тримати радянських людей у щасливому невіданні стосовно масштабів розтринькування ресурсів. Хоча дехто пошепки обговорював на кухнях, скільки могла коштувати тихо провалена радянська програма польоту на Місяць, чи який збиток завдає будівництво сотень підводних човнів, небезпечних для власних екіпажів і не забезпечених береговою інфраструктурою.
Цілковита секретність навколо діяльності спецслужб часто приховувала дріб'язковість і абсолютну непотрібність цієї самої діяльності.
Та повернемося до теми прослуховування. Не знаю, наскільки точно процитувала УП генпрокурора. Але вираз "під грифом "секретно"" видається дещо некоректним.
Відповідно до Закону України "Про державну таємницю", гриф секретності – реквізит матеріального носія секретної інформації, що засвідчує ступінь секретності даної інформації. Ступінь секретності ("особливої важливості", "цілком таємно", "таємно") – категорія, яка характеризує важливість секретної інформації, ступінь обмеження доступу до неї та рівень її охорони державою. То який саме гриф має справа: "особливої важливості", "цілком таємно" чи просто "таємно"?
Відповідно до статті 8 ЗУ "Про державну таємницю", до державної таємниці у встановленому законом порядку відноситься інформація у сфері державної безпеки та охорони правопорядку, зокрема, про:
- особовий склад органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність;
- засоби, зміст, плани, організацію, фінансування та матеріально-технічне забезпечення, форми, методи і результати оперативно-розшукової діяльності; про осіб, які співпрацюють або раніше співпрацювали на конфіденційній основі з органами, що проводять таку діяльність; про склад і конкретних осіб, що є негласними штатними працівниками органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність;
- результати перевірок, здійснюваних згідно з законом прокурором у порядку відповідного нагляду за додержанням законів, та про зміст матеріалів дізнання, досудового слідства та судочинства з питань, зазначених у цій статті сфер.
Однак відповідно до закону, конкретні відомості можуть бути віднесені до державної таємниці за ступенями секретності "особливої важливості", "цілком таємно" та "таємно" лише за умови, що вони не тільки належать до передбачених законом категорій. Необхідно, щоб їх розголошення завдавало шкоди інтересам національної безпеки України.
Тут слід згадати, що відповідно до тієї ж статті 8 ЗУ "Про державну таємницю", забороняється віднесення до державної таємниці будь-яких відомостей, якщо цим будуть звужуватися зміст і обсяг конституційних прав та свобод людини і громадянина. Зокрема, не відноситься до державної таємниці інформація:
- про факти порушень прав і свобод людини і громадянина;
- про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб.
Яким же чином може бути таємною справа, порушена, як стверджує генпрокурор "за двома статтями: перевищення службових повноважень та втручання в особисте життя"?
І як захищатиме свої права сам потерпілий від злочину? Адже як свідчить сам заступник генпрокурора, він не має допуску до державної таємниці з 2006 року.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
