Вони з ними однієї крові...
Активна полеміка навколо можливих змін до української Конституції і значній мірі була і є марнуванням часу. Яка, врешті, різниця, що написано у законі, який кожен розуміє як хоче? Більше того, хто хоче – виконує, а хто хоче – ні.
Славнозвісний персонаж Юрія Нікуліна рекомендував не менш знаменитому персонажу Георгія Віцина, перш ніж приступати до серйозної справи, тренуватися "на кішках".
От і всім нам, а надто державним службовцям, не завадило б перш за все навчитися дотримуватись хоча б простеньких правових норм.
Крім того, державним службовцям слід було б навчитися визнавати факти правопорушень, скоєних їх колегами, а не намагатися прикрити їх за всяку ціну.
Я уже неодноразово писав про те, що відповідно до чинної редакції абзацу третього пункту 21 частини першої статті 11 Закону України "Про міліцію", остання має право використовувати тільки передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відеоспостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху. а у випадках, передбачених законом, тимчасово затримувати і доставляти на спеціальні майданчики чи стоянки для зберігання транспортні засоби, експлуатація яких не допускається або забороняється законом".
Відповідно до Указу Президента "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" нормативні акти, що зачіпають права свободи і законні інтереси громадян підлягають державній реєстрації, що здійснюється Міністерством юстиції.
Тому саме до зазначеного міністерства і було направлено низку запитів з проханням прояснити ситуацію.
Здавалося б, що може бути простіше? Є нормативно-правовий акт – повідом його реквізити. Немає нормативно-правового акту – так і скажи.
Однак все не так просто. Чиновницька солідарність заважає.
Відповідь перша. Це не наша справа.
09 квітня 2009р. Мінюст спробував просто ухилитися від надання відповіді на незручне питання щодо наявності і державної реєстрації нормативно-правових актів, які б передбачали технічні засоби фото- і відео спостереження. Запит просто пере направили до МВС. Щуку кинули у річку.
Відповідь друга. Нормативного акту таки немає, але...
Минуло два тижні. 23 квітня 2009р. Мінюст повідомляє, що нормативно-правового акта МВС, що передбачав би використання вимірювача швидкості "Візир", не зареєстровано. Але хіба можливо просто так "підставити" колег-чиновників? Тому у другому абзаці листа читаємо про Кодекс України про адміністративні правопорушення, який передбачає використання технічних засобів. Хто б заперечував. Але хіба це означає, що будь-який міліціонер може піти на будь-який радіо-ринок, купити будь-який технічний засіб та вийти з ним на дорогу фіксувати правопорушення?
Чи не для того, щоб запобігти таким "вольностям" законодавець зобов'язав міліціонерів користуватися тільки "передбаченими нормативно-правовими актами" технічними засобами?
Відповідь третя. Таки є...
Минуло трохи менше місяця. І 21 травня 2009р. Міністерство юстиції радісно повідомило, що нормативно-правовий акт МВС таки зареєстровано! Це, виявляється Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009 року N 77, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2009 р. за N 374/16390, тобто наступного дня після підписання попередньої відповіді. Зазначеним наказом затверджено Інструкцію з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
От тільки, читаючи ту інструкцію вздовж та поперек, жодної згадки про конкретні технічні засоби не знайти. Мова йде про технічні засоби "взагалі".
Наприклад, відповідно до п.3 наказу Департамент фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку (Копитов С. М.), Департамент Державної автомобільної інспекції (Коломієць С. Г.) мають забезпечити підрозділи Державтоінспекції МВС працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису.
Які засоби? З якими технічними характеристиками? Вони збираються ще й кінозйомками займатися?
Було б логічно, якби МВС нормативно-правовим актом визначило характеристики, що їм мають відповідати спеціальні технічних засобів. Саме на базі такого документу було б можливо визначити конкретні марки й моделі дозволеної до застосування техніки.
Однак, дуже вже незручно за таких умов витрачати державні кошти на різного роду сумнівні прилади.
Отже, міліціонери, на радіо-ринок!
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
