Знати межу...
Тут, на блогах УП, різні люди, використовуючи пристойні і не дуже слова і вирази, пишуть здебільшого про одне й теж. Когось чи щось критикують. І слава Богу! На те у нас є конституційне право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Однак...
Ось недавно пан Свірко опублікував текст, в якому натякає, що Україна начебто і не держава, бо є тут, наприклад, продажні судді.
Що й казати, є! І продажні судді є. Є і такі, корумпованість яких не доведена, однак відомі факти безсоромного лежання на турецьких пляжах.
Взагалі у нас багато чого є. І багато чого немає.
Але що у нас точно є, так це Держава. Суверенна і незалежна. Може, не така демократична, як хотілося б. Але то дивлячись з чим порівнювати. Ще в Конституції сказано, що соціальна і правова. Тут багато питань, однак то наші внутрішні проблеми. І нам їх вирішувати.
Суверенна і незалежна Україна – наш історичний шанс. Спільний шанс всіх, хто живе на цій землі. Ми можемо сперечатися стосовно того, як облаштувати нашу Державу, хто має нашою Державою керувати, навіть якою мовою у нашій Державі спілкуватися. А от піддавати існування нашої Держави сумніву, нешанобливо висловлюватися стосовно суверенності і незалежності України – зась!
