Таки рівніші?
Це ж треба? Генпрокуратура таки визнала один з багатьох випадків порушення закону, вчинених її високоморальними і не менш професійними співробітниками.
Йдеться про незаконне доручення слідчого Дмитра Павлія, даного ним голові МВС, щодо проведення оперативно-розшукових заходів щодо всіх суддів України. Правда, той слідчий нічого особливого не зробив. Ну, дав за відсутності достатніх, передбачених законом підстав, доручення міністру щодо проведення оперативно-розшукових заходів з перевірки можливої причетності Мельника, Чернушенко та інших працівників суду до протиправної діяльності Тіберія Дурдинця.
Нагадаємо, що оперативно-розшукова діяльність – це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів. Це серед іншого:
- проникнення в приміщення, транспортні засоби, на земельні ділянки;
- зняття інформації з каналів зв'язку (прослуховування);
- контроль телеграфно-поштових відправлень;
- візуальне спостереження в громадських місцях із застосуванням фото-, кіно- і відеозйомки, оптичних та радіоприладів, інших технічних засобів;
- застосування засобів фізичного впливу.
Так що вчинене слідчим правопорушення навряд чи можна назвати несерйозним. То, можливо, розгніване начальство суворо його покарало?
Та ні! Він же не просто громадянин. Він – співробітник прокуратури!
Тому за допущені порушення вимог чинного законодавства до слідчого вжиті заходи прокурорського реагування. При цьому кримінальна відповідальність Павлію не загрожує, оскільки МВС за його дорученням оперативно-технічних заходів не проводила.
Тобто, оскільки оперативники МВС слідчого, як то кажуть, послали, то все в порядку. Підстав для прийняття рішення щодо слідчого згідно з кримінально-процесуальним кодексом і відсторонення його від розслідування кримінальної справи не вбачається.
От якби не послали, та почали прослуховувати та слідкувати...
Як люблять тут висловлюватися колеги-блогери? Ржунімагу?
По-перше, не повідомляється який саме "захід прокурорського реагування" застосовано до креативного слідчого. Закон "Про прокуратуру" згадує протест, подання, припис та постанову прокурора. При цьому постанова виноситься про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення або про порушення кримінальної справи щодо певних осіб.
По-друге, а чому це немає підстав для прийняття рішення згідно з кримінально-процесуальним кодексом? Як це було встановлено без перевірки, що здійснюється у порядку ст. 97 КПК?
Я неодноразово говорив і писав, що мало не головною передумовою чиновницької сваволі є цілковита безкарність.
Нещодавно Конституційний Суд України розтлумачив, що будь-який громадянин під час допиту як свідка в органах дізнання, досудового слідства чи дачі пояснень у правовідносинах з цими та іншими державними органами має право на правову (юридичну) допомогу від обраного за власним бажанням адвоката.
О, диво! Прокуратура позитивно оцінила це рішення КСУ!
Чому ж тоді українські правоохоронці на чолі з генеральними прокурорами 13 років уперто і систематично ігнорували очевидне, порушуючи конституційне право громадян своєї країни?
Не розуміли? Не вистачало знань, щоб прочитати і виконати не надто складну конституційну норму? Найбільш вірогідно, що норму Конституції ігнорували умисно. Просто з упевненості у повній вседозволеності і безкарності.
Адже і зараз, після оприлюднення Рішення Конституційного Суду України, представники Генеральної прокуратури щось не поспішають бодай вибачитися перед суспільством за свої твердження (антиконституційні, як тепер доведено) про відсутність у свідків права на допомогу адвоката.
Більше того, високі посадовці прокуратури ще й мають нахабство бідкатися. Вони, бачте, мало не жодної справи не зможуть завершити! Тобто, просто не здатні працювати, не порушуючи Конституцію! У всьому цивілізованому світі, навіть у Росії (яка за традицією, вважається не надто цивілізованою), свідки мають право вимагати присутності адвоката під час допиту. І це не складає для тамтешніх слідчих великої проблеми. А українські слідчі страждають! Є над чим замислитись.
До речі, під час останніх прес-конференцій щось ніхто з журналістів не попросив Генерального прокуратура все вищенаведене прокоментувати.
Українські прокурори мало не найголосніше скаржаться на недоторканність депутатів і суддів. Але особисто для себе вони давно запровадили фактичну недоторканність без усякого закону.
Згідно Конституції, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Як бачимо – усі рівні. Але прокурори куди рівніші за інших.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
