А раптом не прикидаються?
Вже не дивуюся, тільки констатую.
Читаю повідомлення УНІАН:
Прокурор Харкова повідомив кореспонденту УНІАН, що заступника начальника Харківської міської міліції О. КОШЕЛЯ затримали працівники прикордонної служби під час перетину кордону. За повідомленням прокурора О. КОШЕЛЬ вчинив опір прикордоннику.
І тепер прокуратура займається встановленням процесуального статусу затриманого.
Вони встановлюють статус затриманого!
А між тим все ще чинний Кримінально-процесуальний кодекс України (КПК).
Відповідно до статті 101 КПК, органи прикордонної служби є органом дізнання у справах про порушення державного кордону.
Відповідно до статті 106 КПК, орган дізнання вправі затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину.
Відповідно до статті 43-1 КПК особа, затримана по підозрінню у вчиненні злочину, визнається підозрюваним.
Тобто, прокуратура займається встановленням процесуального статусу затриманого, який за КПК вже має статус підозрюваного!?
Можливо, прокурор прикидається не дуже компетентним, бо за законом підозрюваний має певні права, а саме знати, в чому він підозрюється; давати показання або відмовитися давати показання і відповідати на запитання; мати захисника і побачення з ним до першого допиту; подавати докази; заявляти клопотання і відводи; вимагати перевірки судом чи прокурором правомірності затримання; подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить оперативно-розшукові дії та дізнання, слідчого і прокурора, а за наявності відповідних підстав – на забезпечення безпеки.
Можливо, прокуратура робить вигляд, що не розуміє, що там за процесуальний статус у затриманого, а поки позбавляє його законних процесуальних прав, що надані підозрюваному.
Однак щодо підозрюваного все ясно розписано у КПК. Це вам не конституційне право кожного на правову допомогу, щоб розтлумачити зміст якого деяким нашим правоохоронцям знадобилося рішення Конституційного Суду.
Тому цілком можливо, що норми КПК для деяких прокурорів – велика новина.
Втім, хрін за редьку не солодший.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
