Чув дзвін...
Я неодноразово звертав увагу колеги-блогера Юрія Свірка на його, скажемо так, самовпевненість при коментуванні юридичних питань.
Ось і сьогодні пан Свірко як завжди безапеляційно зробив висновок про порушення іншим блогером СВІЖОГО ЗАКОНУ.
Вважаю за необхідне спробувати дещо роз'яснити колезі, а заодно і всім читачам.
Цитована норма закону у теорії права називається бланкетною, оскільки для повного визначення ознак правопорушення відсилає до інших нормативних актів: "...і тягне за собою відповідальність, установлену законом".
Отже, порушити таку норму, можна сказати, неможливо, оскільки відповідальність настає відповідно до інших норм.
У нашому випадку це норми Кримінального кодексу України (містить цілий розділ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ПРАВОСУДДЯ) і Кодексу про адміністративні правопорушення (містить низку статей, зокрема, статтю 185-3 ПРОЯВ НЕПОВАГИ ДО СУДУ).
Згаданий паном Юрієм СВІЖИЙ закон "Про судоустрій і статус суддів" серед іншого містить зміни до зазначених кодексів, що, наприклад, підсилюють відповідальність за неповагу до суду. Але мушу сказати, що зміни ці не принципові. Тобто, більшість норм, що встановлюють відповідальність за, скажемо так, правопорушення проти правосуддя, діють давно.
Крім того, не слід забувати про те, що у теорії права зветься "суб'єктивна сторона правопорушення". Мається на увазі внутрішня психічна діяльність особи, зв'язана зі скоєнням правопорушення. Ознаками суб'єктивної сторони правопорушення є провина, мотив і мета правопорушника.
Цікаво, яким чином пан Юрій встановив, що інший блогер діяв саме "з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду", а не навпаки?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
