2 грудня 2010, 11:52

Я смастерил плакат...

Знову згадав Тімура Шаова. Актуальна пісня про успіх вуличних протестів.

Случай в Кремле

Догадал же чёрт родиться мне в семье интеллигентов.

Жалость, сострадание впитал я с молоком.

Вы будете смеяться: мне так жалко президента!

Работа-то собачья, и нет сочувствия ни в ком.




А власть? Что власть? Химера! Цена ей – три копейки.

Ведь пашешь, как верблюд, ведь пашешь, как галерный раб.

Ни выйти прогуляться, ни выпить на скамейке,

С мужиками не гульнуть, не говоря про баб.

Торчишь на страже мира, демократии, прогресса,

Теряешь зубы, волосы... И нервы на нуле.

Молчат правозащитники и западная пресса,

А он, как узник совести, сидит в своём Кремле!

Хоть не был никогда я диссидентом,

Хе-хей!

А тут решил: молчать нехорошо!

Я смастерил плакат "Свободу президенту!"

И с ним на площадь Красную пошёл.

И встал.

Встал аккурат напротив Спасской башни.

Хе-хей!

Прекрасный, словно Мартин Лютер Кинг.

Не то, чтоб я дурной, не то, чтоб я бесстрашный,

Но жалко ж человека, мужики!

Страна у нас казённая -

Подходит сразу мент.

И зыркает глазёнками,

И просит документ.

Старания ментовского

Сверх меру у него.

- Я вроде не похож на Ходорковского?

- Ну, мало ли чего!

Тара-ру-рач-тач-тач-комендатура...

Действительно, а мало ли чего!

Берут меня опричники и прямо в Кремль заводят.

Ну, думаю: на дыбу; всё – допрыгался, бунтарь.

Но вроде не в подвал ведут. Ведут в хоромы вроде!

И ахнуть не успел – передо мною государь!

Здорово, – молвит, – удалец! – обнял меня за плечи.

- Ты прав. Непросто быть главой всея моя Руси!

Я тут несу огонь, как Прометей, а все клюют мне печень.

И заступился ты один. Теперь – что хошь, проси.

Хошь, министром будешь, или генералом?

Хе-хей!

Или послом в одной из тёплых стран?

А хочешь, подарю именье за Уралом.

К нему ещё три тыщи душ крестьян?

Тара-ру-рач-тач-тач-номенклатура...

И денег дам, прям сколько унесёшь!

Я говорю: "Мне не нужны лампасы, даже лычки.

Именье тоже ни к чему. И власть мне не нужна.

Вот ежели б моей жене такие ж черевички,

Какие носит Ваша достославная жена..."

Он улыбнулся, говорит: "Не, супруга заругает.

Бери мои. А что? Иль я не я всея Руси?".

Гляжу, снимает туфель он. Гляжу, второй снимает!

И говорит: "От всей души! Мол, заслужил. Носи!"

Он нажимает кнопочку – заходит референт

И раскрывает папочку, вручает документ:

Что, мол, за храбрость молодецкую такой-то фармазон

Туфлями президентскими почётно награждён.

И вензелёк красивый, и подпись, и печать.

Я говорю: "Служу России!" А что я мог сказать?

Тара-ру-рач-тач-тач-табулатура...

Он вышел провожать меня в носках!

Я счас как эти туфли надеваю,

С ним чувствую кармическую связь:

Все мысли о стране, сижу, переживаю...

А как сниму их, так на всё накласть!

Жаль, размерчик маловат – я в них хромаю.

Звонили из музея: мол, продай.

Я сыну их отдам – пусть носит, не снимая:

Вдруг станет человеком, раздолбай!

В Кремле всю ночь горит, горит окошко...

Отдохнул бы, что ли, хоть немножко.


Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.

Відосики ДБР

За роки влади 95 кварталу мало не всі державні органи перетворилися на такі собі продюсерські контори, які замість виконання передбачених законом функцій, пишуть сценарії і випускають відосики...

Президент Зеленський і три фірми

Схоже, Президент України Зеленський почав здогадуватись, що його 5-6 менеджерів того... Не зовсім справляються. А зробити з цим він нічого не може, оскільки, як встановлено рішенням суду, не володіє і не зобов'язаний володіти інформацією про прізвища і посади тих 5-6 менеджерів...

Президент Зеленський і "ай яй яй"

Все частіше читаємо новини про те, як чиновники ДБР без ухвал суду вриваються до помешкань громадян і вчиняють там розгром, який потім називають "невідкладний обшук без ухвали суду з метою врятування майна"...

Президент Зеленський і полковник Простаков

Це колись обов'язково мало статися. І це сталося! Суд визнав протиправним рішення про відмову Петру Порошенку у перетині державного кордону...

Країна мрій Зеленського. Друзям – усе...

З'явився повний текст рішення Вишгородського районного суду Київської області в складі головуючого – судді Рудюка О.Д., за участю секретаря Галай О...

Портнов у країні мрій Зеленського

Не знаю, чи всі це вже зрозуміли, але ми живемо у країні мрій. Країні мрій Володимира Зеленського. У цій країні Володимиру Зеленському можна все...