Я вас люблю, мои вожди...

В оригіналі, правда, не "вожди", а "дожди". Так пародіювали поетичний шедевр Вадима Єгорова.

Не всі у нас можуть собі уявити політичну діяльність без імені конкретної персоналії у назві партії.

"Наколка времен культа личности", як співав інший геніальний поет, маючи на увазі інший культ іншої особистості.

"Чуть-чуть смешно". Це вже знову Вадим Єгоров.

Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.