Підтримую...
Прочитавши заголовок інтерв'ю Василя Шкляра, скреготнув зубами і подумки склав кілька речень, мовляв, знову людина йде у законодавці, щоб закони порушувати.
Текст власне інтерв'ю трохи заспокоїв, хоча мені особисто важко зрозуміти, навіщо людині, що має певний моральний авторитет, бруднити одяг об парламентське крісло? Невже письменник правда думає, що від того додасться Україні національної величі?
А за що я щиро дякую панові Шкляру, так це за фразу:
"Я б заборонив переписування чинної Конституції".
Бо символ і святиня. Але ж саме Конституція зобов'язує депутатів голосувати особисто.
То чому ж Василь Шкляр вважає, що у порушенні святині "не багато гріха"?
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.