У Маріуполі все спокійно...
Хоча і не кожного дня можна на вулицю вийти без респіратора.
У моєму дитинстві (яке пройшло у місті Жданов, тепер Маріуполь) був популярний анекдот про жителів цього міста біля моря, яких фашисти труїли у газовій камері, а ті відчували лише легенький запах Азовсталі.
А ще популярний був не дуже пристойний жарт, що таке супернахабство. Накласти купу під дверима у сусіда, постукати і попросити папірець.
Був ще жарт про супертерплячість, але цей жарт я, здається, забув...
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
