Листи до з'їзду. Лист другий. Отречемся от старого мира
Не всім делегатам з'їзду така думка може сподобатися, але нам треба знайти у собі сили відмовитися від радянського спадку.
В коридорах українських прокуратур на стінах висять портрети прокурорів 30-х, які відомо чим займалися. Що цим хочуть показати сучасні прокурори? Що вони гідні нащадки і готові повторити подвиги історичних попередників?
А нещодавно Кіївська міська колегія адвокатів святкувала 35-річчя. Колеги з гордістю згадували, як "27 июля 1977 года приказом министра юстиции УССР было созвано общее собрание адвокатов юридических консультаций г. Киева по вопросу образования Киевской городской коллегии адвокатов. Решению о выделении новой коллегии из состава Киевской областной коллегии адвокатов предшествовало предоставление г. Киеву особого статуса, создание Киевского горсуда и отдела юстиции горисполкома. Собрание, в котором приняли участие 259 адвокатов, состоялось 6 августа... "Хочется верить, что Киевская коллегия адвокатов внесет достойный вклад в превращение города Киева в город образцового правопорядка, будет достойна своего города-героя", – говорили участники собрания"
Давно слід визнати, що ніяких добрих традицій радянська адвокатура нам не залишила. Так, наші зрілі колеги тоді були дещо молодші, але це і все.
"Всяк был молодым, да не всяк старым", – писав один з моїх улюблених поетів. З роками має приходити мудрість. І об'єктивна оцінка минулого.
Так, радянські адвокати порівняно непогано заробляли. І роботою були забезпечені без особливих зусиль з власного боку, адже всього 259 адвокатів на таке місто, як Київ! Зараз у Києві практикують не менше 4 тисяч адвокатів і ще невідомо скільки юристів без адвокатського свідоцтва.
Адвокатура була слабка і роль її декоративна. "Адвокатський вальс" Юлія Кіма не тільки про мужність окремих радянських адвокатів, але і про безсилля радянської адвокатури. І це безсилля ми, на жаль, принесли з собою у сучасну Україну.
То чи варто і далі зберігати традиції слабкості?
Наостанок кілька відеоцитат про те, якими показував адвокатів радянський кінематограф.
Ось адвокат – зрадник і ворожий агент.
Ось комічний адвокат.
А ось досить рідкісний для радянського кіно позитивний образ адвоката. Але все одно, адвокат – прохач. Чекає під дверима прокурорського кабінету, посилає вперед матір підзахисного.
Той же фільм, той же адвокат, той же прокурор, тільки у прокурора тепер проблеми. Ось ця сцена дуже схожа на реальне життя.
Обговорення у групах Facebook:
Адвокати України http://www.facebook.com/groups/433922186650561/
Адвокати Донецької області http://www.facebook.com/groups/350669505007746/
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
