Повітрофлотський чи проспект ЄС?
Останнім часом мешканці Солом'янського району Києва стурбовані можливістю перейменування Повітрофлотського проспекту – однієї з основних магістралей району, яка веде до міжнародного аеропорту "Київ" імені Ігоря Сікорського, та на якій містяться основні військові відомства країни: Міністерство оборони України та Генеральний штаб ЗСУ.
Оскільки, як народний депутат, я маю честь представляти у Верховній Раді України Солом'янський район, то не можу оминути увагою тему зміни назви Повітрофлотського.
Здавалось би, це питання локального характеру, але насправді воно яскраво демонструє, як політичні сили навіть в умовах воєнного стану та повномасштабної війни з російським агресором готові нехтувати думкою киян, чинними нормами законодавства, процедурами й елементарним здоровим глуздом задля досягнення політичних цілей.
Починаючи з осені 2022 року, одна політична партія, чия абревіатура дуже схожа на ЄС, запустила ініціативу перейменування вулиць на честь Європейського Союзу в низці обласних центрів України. Не оминула ця "акція" і нашу столицю: тут перша така спроба закінчилась скандалом. На сесії Київської міської ради 8 вересня 2022 року фракція цієї партії намагалась заблокувати перейменування однієї з центральних вулиць Києва, щоб всупереч волі міської громади надати їй назву "Європейського Союзу". Тоді цю пропозицію не прийняли.
Після цього за дорученням міського голови Києва за справу взялась експертна група з дерусифікації, що діє в Києві відповідно до рішення Київради, і яка складається з представників наукових інститутів Національної академії наук. Експерти напрацювали свої висновки, про що ви можете детально прочитати в нещодавній колонці голови експертної комісії Олександра Алфьорова, а також у протоколах засідань експертної групи на сайті Київради.
Але от проблема: подейкують, лідер партії, чия абревіатура дуже схожа на ЄС, захотів перейменувати у Києві на честь Європейського Союзу саме Повітрофлотський проспект. Чим спричинене це ірраціональне бажання – невідомо, але представники партії послідовно, ще з осені, мордують київське міське самоврядування цією своєю ініціативою.
Раціональних аргументів на користь перейменування саме Повітрофлотського проспекту на проспект ЄС прихильники цієї ідеї надати не можуть.
Необхідність перейменування Повітрофлотського проспекту обґрунтовують маніпулятивною тезою про те, що цю магістраль у 1923 році було перейменовано на честь "червоного повітряного флоту". При цьому вони нічого не говорять про те, що від 1923 року проспект ще 4 рази міняв свою назву, і нинішня його назва походить з 1963 року, а не з 1923. У рішенні київської міської ради від 1963 року ніяких згадок про "червоний повітряний флот" не міститься.
Постає закономірне і логічне питання: якщо назва Повітрофлотського проспекту справді "радянська" і "комуністична", то чому настільки масивний і важливий у міському просторі Києва об'єкт не був перейменований ще в період активної "декомунізації" 2015-2019 рр.? Нагадаю: у той час рекомендації Українського інституту національної пам'яті (УІНП) мали визначальне значення для органів місцевого самоврядування по всій країні, а очолював інститут авторитетний історик та один з батьків "декомунізації" Володимир В'ятрович.
Враховуючи численні звернення своїх виборців, як народний депутат, я вирішив звернувся до УІНП – єдиного в країні центрального органу виконавчої влади, уповноваженого здійснювати державну політику у сфері національної пам'яті – із простим запитанням: чи підлягає назва Повітрофлотського проспекту декомунізації, і чи звертався Інститут коли-небудь у минулому до міської влади Києва щодо необхідності перейменування проспекту.
Відповідь на моє звернення ви можете побачити на власні очі: під декомунізацію назва проспекту не підпадає, звернень з цього приводу від 2015 року від Інституту не було.
Щоб усі могли відчути різницю, додаю також лист Українського інституту національної пам'яті щодо проспекту Правди в Києві, який УІНП надсилав ще далекого 2017 року, і який нині має йти на перейменування в Києві.
Насправді жодних обґрунтованих підстав міняти назву Повітрофлотського проспекту немає. Вона не містить жодних натяків на комуністичну ідеологію, а "повітряний флот" є загальним поняттям, яке використовувалось на початку XX століття в багатьох країнах. Для прикладу, в Україні у часи нашої боротьби за незалежність діяла Повітряна фльота УНР, яка базувалася на аеродромі у Жулянах, куди нині веде Повітрофлотський проспект.
Крім того, у багатьох киян і мешканців Солом'янського району назва Повітрофлотського проспекту асоціюється з видатними досягненнями української авіаційної науки та галузі авіабудування. Відомо, що Київ має дуже багату авіаційну історію, а авіабудівництво є однією з історичних спеціалізацій міста – так само як, скажімо, суднобудування в Миколаєві. Назви значної частини вулиць, які прилягають до проспекту увічнюють імена наших видатних авіаторів.
Українці подарували світові перші гелікоптери, створили найбільший у світі літак Ан-225 "Мрія", проклали траєкторію польотів на місяць. Усе це – наша видатна спадщина, якою треба пишатись і яку необхідно популяризувати у світі.
Насамкінець є і цілком практичні аргументи проти перейменування Повітрофлотського проспекту. Саме тут знаходяться Міністерство оборони України та Генеральний штаб ЗСУ. Перейменування проспекту створить необхідність змінювати бланки та займатись іншою зайвою в нинішній час паперовою та бюрократичною роботою. Ми точно впевнені, що саме цим мають займатись ці органи зараз? Мені здається, що оборона Бахмута, звільнення наших територій з-під окупації та перемога над російським нацизмом є набагато важливішими завданнями, аніж зміна назви проспекту.
До слова, 17 депутатів Київради звернулись до Київського міського голови з проханням з'ясувати позицію Міністерства оборони перед тим, як виносити питання перейменування на громадське обговорення.
Ніхто не стверджує, що Києву не потрібен проспект Європейського Союзу.
Я б дуже хотів, щоб одна з вулиць столиці мала таку назву. Нам потрібно зміцнювати наші зв'язки з європейськими партнерами, але не ціною інтересів і прав громади Києва.
А поки небайдужі кияни збирають голоси під петицією з проханням не чіпати назву Повітрофлотського проспекту, дуже хочу вірити, що ця дивна історія закінчиться перемогою здорового глузду.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
