Волонтерство в українській школі. Як системі освіти визнавати такий досвід?
В багатьох країнах світу волонтерство в школах є однією з важливих складових розвитку учнів. Досвід волонтерства важливий і може навіть впливати на вступ до університетів.
Волонтерство в Україні – явище, яке увійде в підручники з історії, як величезний рух, який доклався до майбутньої перемоги. До волонтерства долучились представники різних вікових груп, що спільними зусиллями допомагають військовим та цивільним. Багато дітей в школах плетуть маскувальні сітки, роблять окопні свічки, чергують на пунктах незламності та просто збирають кошти на ЗСУ.
Це приклади волонтерства, яке вже існує.
Волонтерство в майбутньому має стати не чимось унікальним, а буденною повсякденністю, такою ж звичкою, як чистити зуби чи мити руки перед їжею. Кожен свідомий громадянин повинен виділяти якийсь час свого життя для суспільно-корисних потреб.
Але чи потрібно розвивати волонтерство для дітей у школі?
У деяких штатах США існують програми чи обов'язки щодо волонтерської роботи для старшокласників як умова отримання диплома. У Південній Кореї існують закони, що вимагають від старшокласників здійснювати певну кількість годин волонтерської роботи, перш ніж вони зможуть отримати диплом.
Я впевнений, що робити волонтерство в школах обов'язковим – це хибний шлях, бо основний принцип волонтерства – "добровільність".
Більш того, важливо, щоб ідея волонтерства не перетворилась у добровільно-примусові відпрацювання з прибирання школи.
Але ми маємо розказати учням про волонтерство, надати можливість здобути практичний досвід для охочих і визнати цінність такого досвіду у свідоцтвах про освіту чи в майбутньому освітньому додатку "Мрія", ідею якого нещодавно презентував Президент Зеленський.
Навіщо взагалі волонтерство для школярів?
Зараз катастрофічно бракує соціалізації для школярів. Постійна онлайн-освіта обмежує коло спілкування школяра. А навіть якщо і є офлайн-навчання в школі, то вихід за бульбашку школи в дорослий світ волонтерства – досвід, який для школяра буде важливий. Пошук громадської організації чи волонтерської ініціативи, укладання договору про волонтерство, робота в різновіковій команді і виконання суспільно-корисної роботи піде тільки на користь школяру.
Згадайте своє перше резюме, коли немає про що написати і яким досвідом роботи похвалитись. Волонтерство для молоді – це досвід роботи, який може враховуватись працедавцями. Можливо, саме під час волонтерства і можна буде знайти собі майбутню роботу чи взагалі зрозуміти, що цікавить у житті.
Ми маємо визнавати досвід волонтерства в школі. Якщо старшокласник вирішив витратити свій вільний час для суспільно-корисної потреби – це має бути зараховано у свідоцтві про освіту.
Волонтерство – це право, а не обов'язок. Можливість, а не зобов'язання.
У рамках реформи старшої школи великий акцент буде зроблено на індивідуальну освітню траєкторію, можливість обирати частину предметів.
Це підготовка до особистої відповідальності за своє життя, за свій вибір.
Ми, як законодавці, маємо законодавчо підтримати розвиток волонтерства в школі. Міністерство освіти і науки – прописати нормативні акти про визнання досвіду.
У рамках громадянської освіти вже є уроки про волонтерство: про права й обов'язки, про суспільну користь цього явища, особливо в Україні.
Громадські і благодійні організації повинні не боятись залучати до своєї роботи школярів, які хочуть здобути такий досвід. Давати їм свідоцтва про залучення до такої роботи. Екосистему волонтерства для школярів потрібно розвивати, щоб такий досвід могли отримати як старшокласники з великих міст, так і з невеликих сіл.
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
