Сценарій "failed state" стає для України реальним – чи встигнемо відійти від прірви?
Не знаю, чому мовчать серйозні економісти. Як на мене – мали би волати на повний голос!
Що обговорює преса? Розклади в новій Раді, розподіл посад, хто скільки "тушок" до себе заманить, хто з міністрів залишиться в кріслі, а хто піде в Раду, якою буде розсадка депутатів, де вони житимуть, як працевлаштуються ті, хто не потрапив у Раду, хто наступним піде на вибори президента чи київського мера...
Економіка, якщо й висвітлюється, то через призму ціни на газ, податкових новацій, корупційних тендерів і схем приватизації. Окремі публікації як виключення лише підтверджують правило.
Хіба не видно, що в Україні – вже економічний дефолт, навіть якщо цього не осмілюються визнати?
Так само видно, що Янукович веде країну до повного дефолту – в економічному, політичному, соціальному й в усіх інших сенсах!
Якщо не схаменеться, або ми з Вами не допоможемо схаменутися, то Україна скоро перетне "червону лінію", точку неповернення – і може надовго скотитися до категорії "failed state". Без жодного перебільшення!
Цитую не опозицію, а їхнього Фірташа: "На 1 жовтня 2012р. загальна заборгованість держави перед бізнесом з податку на додану вартість склала 40 млрд. гривень. Крім того, переплата з податку на прибуток склала 16 млрд. гривень".
Мінус 56 мільярдів – дірка в бюджеті. Це лише за двома показниками, два місяці тому, зараз ситуація гірша.
Бізнес – лежить, особливо малий і середній. Банки – теж, виробництво не кредитується. Падіння економіки влада вже дозволила зафіксувати й офіційній статистиці (вибори завершилися).
А борги, якими держава обростає щомісяця і щотижня, внутрішні та зовнішні?! Сплачувати їх треба десятками мільярдів, яких немає, а від економіки в такому стані – й не очікується.
Казначейські рахунки пусті, держава не здійснює платежі, передбачені Законом про бюджет, навіть мінімально необхідні – на зарплату, комунальні послуги, лікарні і школи...
Усі програми розвитку, по лінії усіх міністерств – згорнуто, їх з бюджету давно не фінансують.
Це – не дефолт?!
Що робить Янукович зі своїм Урядом?
Бюджет-2012 зірвано, багатомільярдні борги невиконання переносяться на наступний рік.
Бюджет-2013 відсутній. Не було його проекту ні у вересні, немає й дотепер. Попри всі обіцянки і оптимістичні запевнення Януковича у стабільності й відсутності кризи.
У нього й справді немає кризи: кожного дня преса рясніє новими прихопленими підприємствами, а за бюджетний кошт – дорогими маєтками, альтанками, ресторанами, автомобілями, вертольотодромами та іншими забаганками.
А вся країна продовжує летіти в прірву!
Зовнішній фактор – теж не на нашу користь. Відносини з міжнародними кредиторами заморожено, причини всім відомі.
Світова криза набирає обертів, на зовнішніх ринках – падіння, а від них сьогодні залежить 50% економіки України!
Що робити?
Янукович з кризою не впорається. Він насправді її створив, ї внутрішньо, і зовнішньо. У відставку він теж не збирається.
Уряд Януковича? Навіть оновлений, але з установками і цінностями Януковича – теж ні.
Нова Рада почне впливати на ситуацію? Мала би це зробити і, думаю, спробує. Але в обраному складі (більшість у Януковича), з куцими повноваженнями в системі влади, яку Янукович вибудував під себе в жовтні 2010 року – вплив Ради буде обмеженим.
Що залишається?
Преса. Громадський сектор. Народ. Всі мають прокинутися і діяти спільно!
Організований і потужний тиск на владу з метою захисту своїх законних прав і виведення країни з кризи – в цьому я бачу єдиний шлях, хоч він і важкий (причини теж відомі).
А якщо не вдасться?
Тоді бунти і потрясіння – лише питання часу. З непрогнозованими наслідками.
Або "добровольно и с песнями" – у Митний союз, нас там чекають. Сценарій "failed state", тільки вигляд збоку...
Більше інформації на www.grytsenko.com.ua
Блог автора – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст блогу не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ньому піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора блогу.
